Вероніка з Вугледара відсвяткувала у Львові 11-й день народження, дівчинку привітав захисник її міста

Вероніка, дівчинка з Вугледару, святкує у Львові 11 день народження. Сьогодні — вже усміхнена. А рік тому в цей день вона лежала у палаті нейрохірургічного відділення лікарні Святого Миколая. І чекала татка.

Її привезли з Вугледару. З осколками в головному і спинному мозку, з частковим паралічем тіла, з пошкодженням лівого ока, відсутністю фаланги пальця на руці, численними саднами та забоями. І з втратою пам’яті.

Вероніка не пам’ятала, як російські військові з танку обстріляли укриття дев’ятиповерхівки, де ховалася уся її родина. Батько, бабуся, дядько із дружиною… загинули всі. Вижила тільки Веронічка.

Родичі буквально накрили дитину собою і цим врятували їй життя.

Тиждень Вероніка лежала в реанімації. Потім нейрохірурги видалили їй небезпечний осколок за лівим оком, а фізіотерапевт поступово навчив заново робити перші кроки.

Вже рік сирота з Вугледару живе у Львові — у будинку сімейного типу Рідні. До лікарів приходить — зрідка. На планові огляди та консультації. Або – як сьогодні, відсвяткувати свій день народження.

У Національному реабілітаційному Центрі Незламні Веронічці підготувати подарунок – звісно, торт, кольорові кульки, гостинці, кінну прогулянку.

А ще – обійми Олексія – воїна, що у боях за рідний дівчинці Вугледар отримав важке поранення, втратив ногу. Він проходить у Львові реабілітацію і готується до протезування.

І у Вероніки, і у Олексія, і у всіх, хто працює в реабілітаційному центрі Незламні, та, певно, й у всіх українців є одне спільне велике бажання – щоб ми перемогли агресора. Щоб більше не зазнавали поранень діти і воїни, що їх боронять. Щоб не було сиріт і самотніх . Щоб була Україна.

Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова