яке значення мають головні події тижня

Останній тиждень був насичений подіями, зокрема, запровадженням санкцій проти РФ, ударами по російських об’єктах в Криму та інших регіонах, самітом G7 тощо.

Разом з тим, ситуація на фронті хоч частково і стабілізувалась на окремих напрямках, але деінде навіть загострилась, оскільки росіяни намагаються здобути максимум з тих умов, в яких перебуваються.

Якою є ситуація на фронті, що означають останні політичні події в Україні та світі, а також як може змінитись війна, коли Росія виснажить свої наступальні ресурси? Про це Фактам ICTV розповів військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко та політолог Олег Саакян.

Ситуація на фронті

Останнім часом ситуація на півночі Харківської області стабілізувалась, що визнають як посадовці, як от начальник Харківської ОВА, так і самі військові. Разом з тим, росіяни посилили тиск на Сили оборони на Донеччині, зокрема, на Покровському напрямку.

Як вказує Олександр Мусієнко, найгарячішими напрямки на сьогоднішній день є Покровський, Курахівський напрямок, а також бої за Часів Яр. Ворог зосереджує основні зусилля на тому, щоб здобути нові рубежі і просунутися саме на Покровському напрямку, де окупанти ведуть інтенсивний наступ.

– Десь має тактичні успіхи певні. Дійсно, вони мають певні вогневі позиції, які їм вдалося, на жаль, взяти. Але ці успіхи носять характер більше тактичний, тобто локальний, що не впливає на оперативно-стратегічну ситуацію значним обсягом, – каже експерт.

Мусієнко додає, що ворог має наміри, перш за все, вийти на рубіж до Покровська.

– Вони ставлять перед собою ось таку оперативну задачу: при цьому наступі просунутися вперед з двох флангів. Північніше, це якраз безпосередньо на Покровському напрямку. Південніше, це через Курахівський напрямок, намагаючись обійти наші лінії оборони, – каже керівник Центру військово-правових досліджень.

Саме для того, аби спробувати обійти з флангів та знайти лазівки чи слабкі місця в українській обороні, противник і спрямовує свої зусилля.

Мусієнко нагадує, що за оцінками високопосадовців з НАТО, Україна за травень завдала рекордних втрат російським військам, що склало близько 30 тисяч.

– Ми наближаємося до межі. Ще не дійшли до цієї межі, нам треба вийти десь на рубіж від 32 тис. до 35 тис. Це та цифра втрат для росіян, які їм буде важко поновлювати. Буде важко поновити за рахунок мобілізації, – каже він, пояснюючи, що сьогодні в Росії щомісяця вдається мобілізувати близько 30 тис. окупантів.

Разом з тим, на напрямку Часового Яру ворог має певні успіхи в районі Іванівського і на східних околицях Часового Яру, де є так званий мікрорайон-канал.

– Там вони діють на лівому березі річки Сіверський Донець, де намагаються закріпитися. Наші сили їх звідти, відповідно, вибивають, – каже експерт.

Аналогічно зростають загрози для угрупування військ Сил оборони України в районі Кліщіївки, де ворог намагається діяти і проводити операції з охоплення, тобто, фактично, флангові атаки.

– Дещо збільшилися спроможності українських Сил оборони, тому що вже, скажімо так, вийшло на такі більш сталі об’єми  логістики, забезпечення і постачання того, що нам передає Захід. От ми буквально десь з початку червня вийшли вже на такі об’єми, які дають можливість це розподіляти по фронту, що дає можливість і діяти нашим силам, завдаючи саме ті рекордні втрати, які були в травні, – каже він

Щодо Донеччини Мусієнко резюмує, що українські захисники стримують ворога в районі Вугледару. Водночас на Времівському напрямку ворог мав успіхи в районі Старомайорського, хоч і поки залишається заблокованим там, без подальшого просування.

На південних напрямках, то тут, на Запоріжжі, на Оріхівському напрямку істотних змін ситуація не зазнала. Тут ворог збільшив кількість артилерійських ударів та застосування балістичного озброєння безпосередньо по Запоріжжю, по об’єктах і по прифронтовій смузі, через що страждають населені пункти вздовж лінії бойового зіткнення.

– Вони збільшили кількість частоту ударів, імовірно, для того, щоб пробувати скувати деякі наші підрозділи, тримати наші сили або змусити нас ще перекидати туди певні сили. В той же час українські війська теж проводять дії, завдають ударів по противнику в районі Роботиного, де вони (окупанти, – Ред.) намагаються діяти. Там розширилася сіра зона, – каже Мусієнко.

Військовий експерт також прокоментував ситуацію на плацдармі, що на лівому березі Дніпра на Херсонщині.

– Плацдарм в Кринках на лівобережжі Херсонщини, попри те, що це незначна невелика смуга, яку героїчно продовжують утримувати наші морські піхотинці і інші підрозділи, відіграє певну роль, адже там вдається сковувати певні сили противника, таким чином не даючи їм переміщуватись на інші напрямки, – пояснює експерт.

Щодо північних напрямків, то на Куп’янському напрямку ворог за минулі два тижні дещо активізувався, в порівнянні з минулими періодами, і мав певні тактичні успіхи. Втім зараз це просування було блоковане Силами оборони.

З приводу півночі Харківщини, де Вовчанський напрямок, то тут спроби ворога обійти наше угрупування зі сходу в районі Вовчанська, вони вирішили здійснити там маневр і провести флангову атаку на схід від Вовчанська. Ця спроба була заблокована. Траса зі сполученням між Шебекіно та Вовчанськом була взята під вогневий контроль українських Сил оборони. Це не дає ворогу нормально переміщуватись.

– Так само блоковано просування ворога, тому що спостерігається активність, що є намагання у росіян ці два плацдарми – в районі Липців на Харківщині і Вовчанська – об’єднати. Там десь 10-11 км між ними. Тому там простежуються відповідні дії. Українські сили так само це блокують і роблять це доволі успішно, – пояснює експерт.

Крім того, завдаючи ударів по Бєлгородській області, Сили оборони України змусили ворога змінювати плани, а ворог поав розосереджувати свої сили.

– На сьогодні нових наступальних огрупувань чи ознак формування наступальних огрупувань російських військ поблизу, безпосередній близькості біля українського кордону не простежуються на кордоні з Харківщиною. Водночас, це не означає, що ворог змінив свої плани. Вони продовжують переміщувати в Бєлгородську область вихідців з азійських країн, найманців африканських тощо, – каже Мусієнко.

Таким чином, констатує військовий експерт, на Харківщині українським військам вдалося скувати сили ворога, тому противник змушений їх перекидати з Донеччини.

Ефект, як на який сподівалась Росія, що українські сили будуть вимушені перекинути всі свої, ледь не всі свої там бригади і резерви на Харківський напрямок, він працює дещо проти ворога, тому що вони самі зараз змушені це робити, – каже він.

Вікно можливостей для РФ закривається

Постачання Заходом озброєнь, додаткових засобів ППО, дозвіл бити по Росії західною зброєю, формування нових бригад та відновлення запасів артилерії – все це призвело до того, що західні ЗМІ заявили, що вікно можливостей для Росії поступово закривається.

Втім, на думку Мусієнка, наразі зарано казати про те, що вікно для Росії закриється, оскільки ще тривають доволі інтенсивні бойові дії.

– Так, Росія не може здійснити такий потужний ривок, як би їм цього хотілося. Але ворог ще певним чином володіє ініціативою, тому треба зараз вирішити, скажімо так, як мені здається, важливе завдання, пріоритетне, це зупинити просування ворога. І це роблять наші сили. Скільки Росія ще зможе перебувати так довго в наступі? Не думаю, що довго зможе, – каже він.

Паралельно ми спостерігаємо фактично ту фазу наступу, про який раніше попереджали і українська розвідка, і президент України, і західні партнери, каже експерт, але ворог теж виснажується.

– Видається, що не все так добре у російської армії, оскільки вони… Наступ на Харківщині це продемонстрував. Їм не вдалося вклинатися в глиб української території настільки, наскільки б вони хотіли і досягти тих результатів, які ставили, – пояснює він.