Відповідальність за порушення вимог Закону в сфері публічних закупівель: практика суду та форми відповідальності

У цій статті розглянемо низку судових практик у сфері публічних закупівель і з’ясуємо, чи може особа нести відповідальність за порушення вимог, які не включені в статтю 164-14 КУпАП. Наприклад, розглянемо можливість притягнення уповноваженої особи до відповідальності за відсутність певних протоколів, а також винесення рішень про зміни умов договору керівником установи.

У контексті публічних закупівель у період воєнного стану існують різні форми відповідальності, які можуть застосовуватися:

Цивільно-правова відповідальність за позадоговірну шкоду, включаючи ті випадки, коли порушення відбуваються через перевищення повноважень або зловживання посадовим становищем.

Дисциплінарна відповідальність згідно з трудовим законодавством, КЗпП чи дисциплінарним статутом.

Адміністративна відповідальність за порушення КУпАП.

Кримінальна відповідальність за порушення Кримінального кодексу України.

Відповідальність за порушення бюджетного законодавства, що може призвести до застосування заходів впливу згідно з Бюджетним кодексом України.

При цьому, важливо розуміти, які конкретні вимоги й умови можуть спричинити відповідальність і як це відображається на практиці судових вирішень у сфері публічних закупівель.

Статтею 164-14 КУпАП визначено конкретний перелік порушень, за які може бути нараховане грошове стягнення з уповноваженої/посадової особи замовника чи керівника.

Важливо зауважити, що згідно з пунктом 4.3 Примірного положення про уповноважену особу, що було затверджене наказом Міністерства економіки України № 40 від 08.06.2021, уповноважена особа несе особисту відповідальність за:

• прийняті нею рішення та вчинені дії (або бездіяльність) відповідно до законодавства України;
• повноту та достовірність інформації, яка розміщується на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель;
• порушення вимог, що встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та нормативно-правовими актами, які були прийняті для його виконання.

У той же час права та обов’язки уповноваженої особи закріплені в локальних документах замовника. За порушення цих документів УО може нести відповідальність, включаючи дисциплінарну. Які саме документи це стосується? Наприклад, Положення про УО, Методику взаємодії структурних підрозділів та інші документи, які були затверджені в установі.

Давайте розглянемо деякі цікаві ситуації, коли уповноважену особу можуть притягнути до відповідальності.

Одна з таких ситуацій — це відповідальність у разі відсутності протоколів про закупівлю. Згідно з пунктом 35 частини 1 статті 1 Закону, уповноважена особа (особи) — це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і відповідальна за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно з цим Законом.

Згідно з частиною 10 статті 11 Закону, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Це обов’язок уповноваженої особи згідно з підпунктом 5 частини 10 статті 11 Закону та пунктом 3.9 Примірного положення.

Відмова від складання або невідповідність зазначеним вимогам щодо протоколів може призвести до дисциплінарного стягнення. Навіть якщо стаття 164-14 КУпАП не передбачає штрафи за відсутність протоколів, у локальних документах замовника, як правило, встановлюються відповідні положення. Тому недотримання таких вимог може мати наслідки у вигляді дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване керівником установи.

На практику працевлаштування можуть вплинути різні аспекти, включаючи дисциплінарну відповідальність та її наслідки згідно зі статутами, положеннями і законодавством. Законодавство може передбачати різні види дисциплінарних стягнень, таких як догана чи навіть звільнення. У певних випадках, замість прямого накладання стягнення, роботодавець може передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Важливо також враховувати вимоги щодо документування рішень уповноваженої особи з питань закупівель. Згідно з Законом України «Про публічні закупівлі», уповноважена особа має оформляти та підписувати протоколи прийнятих рішень, зокрема щодо планування, вибору та проведення закупівельних процедур. Наприклад, це може стосуватися протоколу кваліфікаційного відбору чи протоколу розгляду тендерних пропозицій. Запит звернутий до Мінекономіки підтверджує необхідність такого документування.

Також важливо враховувати відповідальність уповноваженої особи за укладення додаткових угод, особливо якщо вони підписані без відповідної повноважності чи контролю керівництва. Судова практика, проте, часто закриває провадження у таких справах через відсутність підстав для адміністративного правопорушення в діях уповноваженої особи.

приклад 1

У рішенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2021 року у справі № 133/1136/21 відзначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення не згадується порушення ОСОБА_1 переговорної процедури закупівлі за умов, які не передбачені законом. Додаткові угоди були підписані начальником відділу культури Козятинської міської ради, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не здійснювала внесення змін до договорів.

приклад 2

У рішенні Волочиського районного суду Хмельницької області від 09.01.2024 року у справі № 671/2831/23 відзначено, що ОСОБА_1 зламала законодавство про закупівлі, внісши зміни до істотних умов договору, що не були передбачені законом. Вона була призначена уповноваженою особою щодо проведення процедур закупівель, і це підтверджується відповідними документами. Незважаючи на це, рішення та висновки суду не містять конкретної інформації про те, які саме обов’язки порушено та які дії призвели до порушення законодавства про закупівлі.

У постанові зазначено, що порушення відбулося через внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, які не мали відповідного законного підґрунтя. Таке діяння є порушенням законодавства про публічні закупівлі і може мати серйозні правові наслідки.

Потрібно зазначити, що відповідальність за такі дії несе не лише ОСОБА_1, а й керівництво організації, яке затвердило та дозволило зміни до договору. Така ситуація може вплинути на репутацію та ділові відносини організації, а також на її фінансовий стан і законність участі в майбутніх закупівлях.

Оскільки у рішенні не зазначено конкретних фактів порушення та його наслідків, можливо, що розглянуті у постанові аргументи та докази потребують додаткового розгляду та уточнення в рамках апеляційної інстанції.

Важливо зазначити, що судова практика у справах про порушення законодавства про закупівлі має значний вплив на побудову ефективної та прозорої системи публічних закупівель, що є ключовим аспектом розвитку економіки та додержання принципів державного управління в Україні.

Згідно зі статтею 24 Закону про закупівлі, замовник повинен відповісти на запити щодо тендерної документації протягом трьох робочих днів з моменту їхнього оприлюднення в електронній системі закупівель. Однак, звернення замовникові за такими роз’ясненнями може бути непростим під час правового режиму воєнного стану, коли діють особливі умови, визначені урядом.

У період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування замовники, які здійснюють публічні закупівлі, зобов’язані діяти відповідно до Особливостей, ухвалених урядом для виконання Закону. Згідно з цими Особливостями, учасники мають право звернутися до замовника з запитами на роз’яснення щодо тендерної документації чи вимагати усунення порушень під час тендеру. Ці запити автоматично публікуються в електронній системі без викриття особистості звернувшогося.

Така практика дозволяє забезпечити прозорість та відкритість у процесі закупівель навіть у складних умовах, забезпечуючи учасникам можливість отримати необхідні роз’яснення та звернутися за захистом своїх інтересів у відповідному порядку.

Замовник має обов’язок протягом трьох днів з моменту оприлюднення надавати роз’яснення на запити через електронну систему закупівель. Якщо це не відбувається вчасно, система автоматично призупиняє відкриті торги. Щоб відновити процес, замовник повинен опублікувати роз’яснення та продовжити строк подання пропозицій не менше, ніж на чотири дні.

Порушення цих вимог становить основу для відповідальності уповноважених осіб та посадових осіб замовника згідно із законодавством України. Зокрема, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень) за несвоєчасне надання чи ненадання роз’яснень щодо тендерної документації.

Висновки

Питання щодо можливості притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства, які не узгоджені в статті 164-14 КУпАП, мають позитивну відповідь. Це обумовлено існуванням інших форм відповідальності, таких як цивільно-правова, дисциплінарна, кримінальна або відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Визначення конкретного типу відповідальності і наслідків буде залежати від ряду факторів, зокрема, хто виявив порушення (контролюючі органи, внутрішній аудит замовника тощо), які саме порушення було виявлено у закупівельному процесі тощо.

НАША КОМПАНІЯ СПЕЦІАЛІЗУЄТЬСЯ НА НАДАННІ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ`

Сфера нашої діяльності досить широка, а тривалий досвід роботи дозволяє нам з професіоналізмом і знанням своєї справи підійти до вирішення найрізноманітніших проблем.

ДОПОМОГА ФАХІВЦІВ ІЗ СУПРОВОДУ ТА ОСКАРЖЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ.

Комплексне супроводження процедур відкритих торгів для замовників та постачальників.