Підпільна друкарня Ніжина: від слова до боротьби за волю

У другій половині XIX століття Україна перебувала під суворим контролем Російської імперії. Демократична інтелігенція прагнула змін у суспільстві, виступала проти самодержавства і шукала способи донести свої ідеї до населення. Одним із таких способів стали підпільні друкарні – невеликі таємні установи, де друкували листівки, брошури, прокламації та революційні газети. Вони поширювали ідеї рівності, свободи та соціальної справедливості, а також формували політичну свідомість селян та міського населення.

Журналісти MYNIZHYN відтворили історію одного з маловідомих осередків Ніжина – підпільної друкарні, яка поширювала заборонене слово й формувала свідомість: від появи до трагічного фіналу.

Назва «Земля і воля» походила з програмної ідеї, сформульованої в однойменному гаслі як відповіді на запитання: що насправді потрібно народу? Земля – як основа життя селянства, і воля – як право самостійно визначати власну долю. Саме ці принципи стали ідейною основою революційно-демократичного руху другої половини ХІХ століття.

Перша організація «Земля і воля» (1861–1864) ставила за мету підготовку масового селянського повстання, повалення самодержавства та запровадження республіканського ладу. Попри активну пропаганду, підпільні друкарні та поширення прокламацій, задум не був реалізований. Репресії, арешти й посилення контролю з боку влади змусили організацію саморозпуститися.

Орієнтовне місце розташування ніжинської підпільної друкарні групи “Земля і воля”. Анастасія Козоріз

Однак ідея не зникла. У 1876 році вона відродилася вже в середовищі народників, для яких «Земля і воля» стала не лише назвою, а й програмою дії. Вони вважали селянську громаду осередком майбутнього справедливого суспільства і вірили, що шлях до змін лежить через просвіту народу.

Учасники організації прагнули безпосередньо працювати серед народу, пояснювати селянській та міській громаді їхні права та стимулювати активну участь у громадському житті. Особливу роль у цьому відігравали друкарні, де таємно виготовляли агітаційні матеріали.Реклама:

Однією з таких друкарень стала ніжинська друкарня організації «Земля і воля», розташована на Василівській вулиці, 21. Її створення було частиною діяльності Київської революційної організації, що працювала на території Чернігівщини. Друкарня виготовляла листівки, прокламації, брошури та інші тексти, які поширювали серед селян Ніжинського повіту. Метою було не лише донести революційні ідеї, а й підвищити грамотність та критичне мислення серед населення.

Організатором друкарні став М. Р. Попов, а серед активних учасників руху в Ніжині були І. П. Литвинов, М. Н. Коц та О. М. Поплавський. Всі вони діяли таємно, ретельно приховуючи свою діяльність. Друкарня працювала у скромному приміщенні, де на невеликих друкарських верстатах виготовляли агітаційні матеріали. Процес включав підготовку текстів, набору шрифтів, друк, висушування та складання листівок у пакети для розповсюдження серед населення. Всі операції здійснювалися у строгій секретності, адже будь-яке викриття загрожувало арештом або навіть смертю.

Попри обережність, влада виявила діяльність друкарні. До судової відповідальності були притягнуті активні учасники організації. Попов, як засновник друкарні, спершу отримав вирок смертної кари, проте його замінили на сибірську каторгу, а згодом він опинився у Шліссельбурзькій фортеці, де провів понад два десятиліття. Його звільнили лише у 1905 році, у період революційних подій у Російській імперії.

Арешт пропагандиста. Худ. Ілля Рєпін, 1892. Вікіпедія

Підпільні друкарні існували не лише в Ніжині. У Києві, Харкові, Полтаві та Чернігові подібні заклади відігравали ключову роль у революційному русі. Вони ставали центрами поширення знань, де люди отримували першу можливість читати політичну літературу, дізнаватися про права та можливості змінити власне життя. Часто друкарні поєднувалися з навчальними курсами для селян та робітників, де навчали грамоти та елементарних правових знань.

Діяльність підпільних друкарень була надзвичайно ризикованою. Учасники ризикували не лише свободою, а й життям. Та попри суворі покарання, народники продовжували працювати. Вони вірили, що слово має силу змінювати суспільство, і кожна надрукована листівка чи прокламація могла стати початком народного руху.

Особливою рисою ніжинської друкарні було її спрямування на місцевих селян. На відміну від столичних центрів, де революційні ідеї доходили переважно до інтелігенції, у Ніжині підпільники прагнули пояснити селянам їхні права, надихнути на активність і заохотити до участі у громадському житті. Це відповідає стратегії народників: діяти безпосередньо серед народу, а не обмежуватися лише колами освіченої інтелігенції.

Історія ніжинської друкарні «Земля і воля» – це історія сміливості, відданості ідеї та боротьби за свободу слова. Вона нагадує сучасним поколінням, що знання і освіта – це не лише привілей, а інструмент для змін і захисту прав. Підпільні друкарні доводять: навіть у найтемніші часи, коли існує цензура і переслідування, слово і знання знаходять свій шлях до людей, надихають на дії та залишають слід у історії.

Як повідомляв MYNIZHYN, Ніжинський міський громадський банк, одна з найцікавіших фінансових установ ХІХ–початку ХХ століття в регіоні, має свою історію, сповнену несподіваних рішень, амбітних задумів та впливових людей, які формували економічний ландшафт міста.