Виснаження в умовах тривалого стресу та війни: розмова з психологом

Наша постійна рубрика: розмова з психологом.

Час від часу ми публікуємо на нашому сайті розмову з ніжинськими психологами: питання, які турбують читачів, відповіді та поради фахівців.

Сьогодні запитання від читачів таке: «Доброго дня! Хочу порадитись з психологом: у мене зараз такий моральний стан, наче що б ти не робила у житті- здається, що все немає сенсу. Хоча у мене сім’я, діти. Чи це втома від війни, чи моральне виснаження? Як мені з цим упоратись, чи є якісь дієві поради фахівців?»

Раніше ми писали: Порушую дані синові обіцянки: розмова з ніжинським психологом

Як з цим упоратися, читачам MYNIZHYN розповідає наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

Іноді найбільша втома не фізична. Це стан, коли прокидаєшся з думкою «Навіщо все це?». І навіть сім’я, діти, звичні радощі не дають відчуття внутрішньої наповненості. Те, що ви описуєте, дуже схоже на психоемоційне виснаження – стан, який сьогодні переживають тисячі людей в умовах тривалого стресу та війни.

Психіці людини складно роками «жити» в режимі тривоги, невизначеності та постійного напруження. Спочатку людина мобілізує сили, тримає все під контролем, а згодом може з’явитися емоційне спустошення – виникає байдужість, відчуття втрати сенсу життя, постійна втома. Це не означає, що ви погана мама. Це сигнал нервової системи, що їй потрібно відпочити!

Що може допомогти?

Передусім – перестати вимагати від себе бути сильною весь час. Психіка потребує не лише обов’язків, але й відновлення. Тому важливо повернути сон, режим дня, мінімальну фізичну активність, живе спілкування. Допоможе навіть коротка прогулянка без новин і телефону.

Корисно щодня ставити собі просте запитання: Що сьогодні дало мені хоча б невеликий відсоток тепла чи спокою? У стані виснаження сенс не знаходять відразу, а намагаються поступово його відновити через маленькі моменти, радощі життя.

Але не варто залишатися з таким станом наодинці. Якщо цей стан триває довго, з’являється апатія, сльози, відчуття безнадії чи емоційне оніміння – варто звернутися до психолога. Іноді одна розмова стає початком повернення до себе.

Від редакції:

Нагадуємо, аби озвучите своє питання і отримати на нього безкоштовну відповідь наших експертів – пишіть нам на пошту: mynizhyn.com@gmail.com

За бажанням читачів, ми можемо не озвучувати ваші прізвища та імена і ви маєте змогу бути анонімним запитувачем.

Наші експерти:

кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, фахівець з кібербезпеки, доцент – Марина Ларченко.

Раніше ми публікували: Як правильно поводити себе з матерями, у яких сини на війні: поради ніжинського психолога