Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Один «косить» окупантів, другий молиться перед боєм, третій виховує синів: три долі, одна команда

Побратими разом виконують складні бойові завдання та власним прикладом мотивують особовий склад своїх підрозділів. Фото: 100-а окрема механізована бригада

Два Андрії та В’ячеслав служать у зенітному ракетному дивізіоні. У цивільному житті вони мали різні професії, але тепер разом захищають українське небо.

Історію трьох військовослужбовців розповіли у 100-й окремій механізованій бригаді.

У центрі світлини — Андрій із позивним «Коса». Він родом із Дніпра. До війська працював обвалювальником м’яса на м’ясокомбінаті, захоплювався риболовлею та їздою на мотоциклі.

Разом із дружиною Оленою виховує 14-річного сина Макара.

Позивний «Коса» Андрій отримав ще під час антитерористичної операції, коли служив зенітником.

«„Косою“ я став ще під час АТО. У 2014-2016 роках служив зенітником — і, мабуть, таки вправно „косив“ тих клятих окупантів», — усміхаючись згадує пан Андрій.

Коли ж почалася «повномасштабка», не роздумуючи повернувся до лав ЗСУ.

«З усієї колони повернулися єдиними на своїй машині»: історія інженера «Барбі»
«З усієї колони повернулися єдиними на своїй машині»: історія інженера «Барбі»

Другий Андрій — із села Дроздні Ковельського району Волинської області. До мобілізації працював електрозварником. У травні 2024 року отримав повістку та без вагань пішов до ТЦК.

Його позивний — «Святий». Так чоловіка називали ще в цивільному житті. Причина — у звичці молитися перед важливими справами.

«Маю позивний „Святий“. Так мене називали ще у цивільному житті. А все через те, що додержуюся правила: перед кожною важливою справою, а тепер і перед виїздом на бойове завдання — неодмінно треба помолитися й перехреститися. Так, я віруючу людина — і не соромлюся цього», — відверто каже Андрій.

На «Святого» вдома чекає дружина Катерина. Серед його улюблених занять — збирання грибів, риболовля та мотоцикли.

Останні два захоплення він поділяє зі своїм тезком-побратимом «Косою».

«Найважче було саме в росії, там ми працювали в режимі 24 на 7»: історія 25-річного артилериста «Суворого»
«Найважче було саме в росії, там ми працювали в режимі 24 на 7»: історія 25-річного артилериста «Суворого»

Третій військовослужбовець — В’ячеслав, також волинянин. До повномасштабного вторгнення працював автослюсарем на СТО, а до лав 100-ї бригади долучився на початку великої війни.

«У цивільному житті друзі кликали мене „Сявою“. А ось у війську я став „Савою“», — розповідає пан В’ячеслав.

Найбільшим своїм захопленням чоловік називає родину. Разом із дружиною виховує двох синів.

Нині «Коса», «Святий» і «Сава» — досвідчені військовослужбовці зенітного ракетного дивізіону «Сталевої Сотки».

Андрій із позивним «Коса» обіймає посаду головного сержанта взводу, а «Святий» і «Сава» командують відділеннями.

Раніше АрміяInform розповідала історію 24-річного «Ошкі», який організував полювання на ворожі дрони над Києвом.

Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Back to top button