Від стамески до лазера: у Чернігові екоактивісти створюють незвичайну майстерню

Роздільне сортування сміття, переробка пластику, просвітницькі лекції й активності для молоді, що популяризують велоспорт, свідоме споживання та енергозаощадження –  багато чернігівців чули чи навіть брали участь в цих заходах. Все перелічене – частина діяльності громадської організації «Еко Місто Чернігів», що працює в обласному центрі вже 10 років. Це урбаністична ініціатива, спрямована на покращення якості життя через проєкти активації публічних просторів та формування спільнот.

Пише сайт pechera.info

Зараз робота команди організації на чолі з відомим у місті екоактивістом Сергієм Безбородьком зосереджена на розвитку Центру стартапів та інновацій «Перемога» Національного університету «Чернігівська політехніка». 

І це дуже практична робота. Адже він впевнений, що в умовах війни і повоєнного відновлення вкрай необхідно виховувати нове покоління людей, які можуть самі дати раду в різних виробничих процесах. Це також важливо в умовах серйозної конкуренції, і навіть боротьби за ресурси і технології. «Наразі організовуємо багато різних безкоштовних заходів, де разом вчимо, як використовувати лазер чи як 3D-принтером щось надрукувати собі – від новорічної іграшки до цифрового мікроскопа, наприклад. Це все базові навички на кшталт, як раніше вчилися працювати молотком, а нині ми знаємо, як заправити 3D принтер. Часи змінюються, і ми хочемо бути на одній хвилі зі світом, часом та викликами сьогодення», – переконаний екоактивіст.  

Центр інновацій і креативу 

Уже третій сезон команда громадських активістів працює в Центрі «Перемога». Чернігівці пам’ятають цю похмуру непривабливу будівлю з радянських часів, яка поступово руйнувалася, аж допоки молодь не почала там впроваджувати інновації та облаштовувати простір на вулиці.

«Наша мета – ревіталізувати радянський кінотеатр «Перемога», перетворивши його на сучасний науково-мистецький центр, що поєднує культуру та освіту і сприяє розвитку новаторських ідей», – говорить про комплексне бачення розвитку цього простору Сергій Безбородько.  

У Центрі інновацій та стартапів «Перемога» при Національному університеті «Чернігівська політехніка» перетинаються наука, культура та громадське життя задля розвитку інновацій на межі різних галузей знань. Він слугує платформою для зустрічей дослідників, науковців, митців, дизайнерів та інших творчих особистостей для сприяння міждисциплінарному обміну ідеями та створенню інноваційних проєктів.

«Ми прийшли в руїну без вікон і дверей, без електрики, без даху, а зараз ми вже реставруємо фойє. Відкрили коворкінги, лабораторії і проєктуємо кінозал. Цей проєкт довготривалий», – пояснює екоактивіст. Часові рамки його реалізації залежать насамперед від фінансування, а також і від команди, яка є молодою – для більшості хлопців і дівчат це перший професійний досвід, і звісно, вони хочуть як колектив зростати.

Рік тому центр отримав уживані сонячні панелі із Чехії. Їх передали в межах гуманітарного проєкту Sun for Ukraine за підтримки NESEHNUTÍ та компанії FEČ s.r.o., а змонтувала станцію команда власними силами.

«Це наш кейс, яким ми пишаємося. Ми самі собі збудували сонячну електростанцію із вживаних панелей та з саморобних конструкцій. Влітку вона виробляє до 10 кВт·год на день, зараз – близько 2 кВт·год. Нині ми від блекаутів захищені, тому що ми самі генеруємо енергію. Вважаю, що цей досвід є унікальним у межах Чернігівської області – стовідсотково», – розповідає Сергій Безбородько.

Універсальна майстерня SuperLab за принципом Fab Lab

А ще в колишньому кінотеатрі триває створення унікальної лабораторії. Першим оновленим простором центру стала Peremoha Lab – відкрита лабораторія, де можна створювати фізичні об’єкти за допомогою цифрового обладнання. Згодом вона має перерости у SuperLab – масштабну майстерню в приміщенні кінозалу.

Основний підхід створення цієї лабораторії ґрунтується на Fab Lab (від англ. fabrication laboratory) – це концепція майстерень, що надають доступ до різноманітного цифрового обладнання, включаючи 3D-принтери, лазерні різаки, фрезерні верстати з ЧПУ та інші інструменти, які дозволяють створювати практично будь-які об’єкти з різних матеріалів. Fab Lab – це місце, де люди з різним рівнем підготовки можуть реалізувати свої ідеї, прототипи, проєкти і винаходи.

Сергій Безбородько нагадує, що концепція Fab Lab з’явилася на початку 2000-х у Массачусетському технологічному інституті під керівництвом професора Ніла Гершенфельда. Вона виросла з його популярного курсу «Як створити (майже) будь-що», де студенти самостійно працювали над власними проєктами на доступному обладнанні. Згодом цей підхід вийшов за межі університету: перші «фаблаби» відкрилися як окремі майстерні, відкриті для всіх охочих. Сьогодні Fab Lab поширилися по всьому світу й утворили глобальну мережу, що об’єднує тисячі людей та організацій.

«Fab Lab демонструє феномен, наскільки ефективно працюють простори, в яких є зібране класичне обладнання для цифрового виробництва та ручні інструменти. Приміром, у нас є все – від лазера до фрезера, 3D-принтери, ручні інструменти – стамески, напильники, лещата, струбцинки тощо. За принципом Fab Lab майстерня володіє обладнанням, надає простір і запрошує людей, які мають експертизу. Це все приводить нас до цікавих інноваційних проєктів, пришвидшує навчання, покращує адаптацію. Люди вчаться не з підручників, а один від одного», – розповідає він про впровадження світових напрацювань у Чернігові.

Люди вчаться за практичними кейсами і можуть зробити будь-що в одному місці – це може бути від виготовлення взуття до 3D-друку пристрою для вимірювання якості повітря. Наразі ця лабораторія поєднує і електроніку, і 3D-друк, і деревообробку, металообробку тощо. Основна цільова аудиторія унікальної лабораторії – студенти «Чернігівської політехніки».

«Але розуміючи те, що нам потрібно напрацьовувати різні міждисциплінарні зв’язки, то на воркшопи ми запрошуємо всіх охочих, хто має конкретні запити. Проте зараз ми вже напрацьовуємо певну модель роботи, і ми хочемо працювати в форматі резидентства – цілеспрямованої роботи над проєктами»,- зазначає Сергій Безбородько.

За його словами, студенти потрапляють до лабораторії спочатку через різні формати екскурсії, тестові воркшопи, взаємодіючи точково – одна-дві години на тиждень з конкретних тем. Але якщо студент зацікавлений працювати глибше над своїм прототипом, стартапом, якогось розробкою, то це все переходить у формат резидентства. Він отримує доступ до інших лабораторій та необхідного обладнання. Він вже може займати якесь робоче місце і працювати далі.  

Місцева влада, університет і Міжнародний фонд «Відродження»

ГО «Еко Місто Чернігів» отримує підтримку від різних установ та організацій. «Наш горизонт – міжнародні проєкти», – підкреслює керівник організації, оскільки фінансування Центру інновацій і стартапів йде від університету «Чернігівська політехніка», однак навчальний заклад вже кілька разів потрапляв під російські обстріли та перебуває у стані відновлення.

Оскільки приміщення, де створюють унікальний простір, не є міською власністю, відповідно, місцева влада підтримувати його фінансово теж не може. «Ми юридично з міста виключені, тому вони не мають юридичних підстав інвестувати нам кошти, але політично ми знайомі. І, зокрема, хотів би подякувати Наталії Хольченковій. Тому що вона як керівниця відділу міжнародних зв’язків та інвестицій про нас завжди згадує. Вона приводить до нас потенційних партнерів. Зокрема, допомогла з великим проєктом реставрації фойє», – зауважує активіст. 

Він підкреслює, що організація загалом прагне бути самозарадною і в цьому теж є феномен Fab Lab, оскільки маючи необхідні інструменти та волонтерів, можуть запрошувати людей із експертизою, які допомагають, наприклад, виконувати ремонти. 

«Ми самі собі робимо ремонти – міняємо каналізацію, я вже згадував про сонячну електростанцію. Це можливо тільки за рахунок того, що в нас є інструменти, спільнота. І коли треба, ми експерта запрошуємо – він нас вчить, і ми повторюємо його дії», – зауважує Сергій Безбородько.

Оскільки організація відома і за кордоном, то часом партнери, попри небезпеку в Чернігові, приїздять налагоджувати й розвивати співпрацю. Під час нашої розмови до центру якраз завітала гостя з Амстердама.

«Зараз ми п’ємо капучино з Лілет Бредделс, вона приїхала до нас, щоб подивитися наш простір. Ми працюємо над різними інвестиційними планами і вони нас підтримують. Дуже цікава перспектива – навіть без умов ми показуємо амбіції. Це також матиме сенс для післявоєнної відбудови», – переконаний чернігівець.

Розвиток лабораторії Fab Lab відбувається у межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Цей багатоплановий проєкт ще триває. Завдяки йому громадські активісти зробили дослідження, побували в цікавих українських просторах, що працюють за схожим принципом, провели внутрішній аудит в Політехніці. Також виконують інформаційну кампанію, розробляють комунікаційну стратегію з брендбуком.

«Коли простір буде готовий, ми напевно знатимемо, як правильно зробити навігацію, як розробити різні інструкції. Ми прагнемо, щоб все виглядало красиво, й інвесторам хотілося нас підтримати. На жаль, зараз існує висока конкуренція за ресурси, і ми хочемо просто якісно виділятися серед інших», – говорить Сергій Безбородько. 

Завдяки проєкту також напрацювали технічні завдання та оголосили конкурс. «І через тендер до нас прийшла команда архітекторів, яка зараз проєктує простір за нашим запитом. Фізично він буде розміщений в кінозалі, але фактично завдяки фонду «Відродження» ми зробимо дизайн-проєкт», – розповідає про проєкт Сергій Безбородько. Розроблений архітектурний проєкт допоможе громадським активістам знайти інвестора, який допоможе його реалізувати. Тому що там йдеться про капітальну перебудову, про заміну комунікацій, розділення кінозалу на кілька ярусів. 

«Ми хочемо максимально використати об’єм і площу Центру «Перемога», в якому цей проєкт уже пілотується пару років. Ми фактично маємо Fab Lab, але він зараз розташований у незручних кімнатках, для цього не пристосованих, там тісно і немає належних санітарних умов. Ось чому ми хочемо масштабуватися і мова йде про Fab Lab під назвою SuperLab в нашому варіанті», – пояснює керівник «Еко Місто Чернігів».

«Бути на одній хвилі зі світом»

З Міжнародним фондом «Відродження» організація співпрацювала ще до повномасштабної війни. Раніше в Чернігові діяли сортувальна станція і майстерня переробки пластику. Майстерня була заснована завдяки успішній краудфандинговій кампанії на платформі «Спільнокошт». Тоді фонд «Відродження» проводив проєкт, що називався «Краудфандинг – для соціального підприємства». «Ми зібрали зі спільнотою 60 тисяч гривень, а фонд «Відродження» їх подвоїв, бо у них була така умова», – уточнює Сергій Безбородько. 

Завдяки підтримці, громадська організація відкрила свій перший «гараж», в якому плавили пластик. Він і досі існує, тільки уже як частина Центру «Перемога» та Fab Lab. 

Майстерня ресайклінгу (це процес повторної переробки відходів і використання матеріалів із них для створення нової сировини чи готової продукції) — також частина унікальної лабораторії. Адже переробка пластику і взагалі ресайклінг, нові матеріали, експерименти, цілі сталого розвитку, тобто менше споживати і думати про відходи – це частина концепції SuperLab. Окрім цього, організація отримала від фонду ще й грант інституційного розвитку. Фонд «Відродження» підтримав «Еко Місто Чернігів» заради того, щоб ГО була більш інституційно спроможною, напрацювала собі низку необхідних політик-процедур, і мала можливість запросити до команди професійного бухгалтера. 

Попри різні проєкти, впродовж десятиліття основна ідея «Еко Місто Чернігів» залишається сталою. Місія цієї громадської організації – сприяти сталому розвитку Чернігова шляхом впровадження інноваційних та креативних рішень, залучаючи спільноту на всіх рівнях. Між тим, останнім часом мейкерство та інновації «Еко Місто» додали собі в стратегічній цілі. Мейкери – це люди, які можуть робити щось своїми руками, умовно, митці, інженери, дизайнери, крафтярі. 

«Зараз скрізь бачимо феномен цифрового виробництва. Якщо раніше ми щось робили своїми руками, то тепер за нас це може робити 3D-принтер чи лазер. Мейкерство, ремісництво еволюціонує, і ми хочемо бути в сучасному контексті, щоб Україна та ми не відставали від світу», – розповідає про амбітні цілі своєї діяльності керівник ГО «Еко Місто Чернігів».

Тетяна Кухаренко, менеджерка програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» двічі побувала у просторі ГО «Еко Місто Чернігів» і побачила, наскільки прогресує справа цієї непересічної команди еко-урбаністів. За її словами, те, що роблять хлопці і дівчата «Еко Міста» – це сучасний тренд ревіталізації занедбаних міських будівель та розбудови громадських просторів, дбайливого й естетичного ставлення до довкілля, усвідомленого використання вторинної сировини, сортування та багато іншого. 

«Але найголовніше — команда просто заряджає своїми ідеями й оптимізмом. Такі проєкти хочеться підтримувати, адже за ними відчувається багатовимірна перспектива: це і творче «горіння» молоді; це експериментальна база для тих, хто хоче спробувати нові підходи до переробки відходів і застосування відпрацьованих будматеріалів; це зміна екологічного мислення і ставлення місцевих жителів до простору, в якому вони живуть», – підкреслює вона. Зрештою – це ще один успішний майданчик в Україні, від яких екологічні практики поширюються в інші громади.

 * * *

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.