Народжуваність в Україні – як держава може заохочувати народжувати більше дітей

В Україні найнижчий показник народжуваності серед країн Європи. І чим довше триватиме війна, тим менше буде бажання українців народжувати дітей. Проте цьому можна зарадити на державному рівні.

Про це Фактам ICTV розповіла Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

У 90-х роках і до 2001 року в Україні народжуваність падала. А з 2001-го до 2012 року почала зростати. У 2012 році спостерігався найвищий рівень народжуваності у новому тисячолітті.

– 153 народження в розрахунку на 100 жінок, це звісно, значно краще ніж те, що було у 2001 році, а тоді було 108 народжень до 100 жінок, але ще дуже мало для рівня простого відтворення, – наголошує Світлана Аксьонова.

За її словами, для простого відтворення населення треба, щоб 100 жінок народжували 215 дітей – щоб на одну жінку було 2,1 чи 2,2 дитини. Тобто, навіть на піку не вдалося досягти необхідного показника, щоб населення не зменшувалося.

У 2021 році в Україні показник був на рівні 116 дітей на 100 жінок (1,1), і це найнижча народжуваність серед європейських країн. У Європі середній показник – 1,5 дитини на одну жінку. Тобто навіть порівняно високі українські показники не досягають рівня простого відтворення.

Загальний показник народжуваності у 2023 році

Україна опинилася на останньому місці у світі за показником загального коефіцієнту народжуваності. Народжується менш як шість дітей на 1000 населення. У США – 12 з розрахунку на 1000.

– Сім’ї відкладали народження, що ось-ось буде сприятливий період, ось-ось буде кращий період. З 2014 року війна, політична нестабільність, потім пандемія, і от повномасштабне вторгнення РФ, – говорить провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень.

Те, що зараз відбувається зниження народжуваності – це закономірний процес. Не народжувати у війну – це теж один із проявів відповідального батьківства, наголосила Світлана Аксьонова.

– Це буде самозбережувальна поведінка стосовно жінки, тому що вагітність – це складний період і треба відвідувати лікаря, а це складно, коли тривоги, укриття, стресовий період. Це збережувальна поведінка до запланованої, ще не народженої дитини – в цілому нормальне явище, – зазначає фахівчиня.

Та може статися так, що “ще не на часі” перейде у “вже ніколи”.

Але тут можуть допомогти репродуктивні технології, та все залежатиме від ролі держави в цьому процесі. Проте, якою може бути відповідальність, коли в нас зруйноване житло, зруйнована інфраструктура, чи не щодня летять ракети.

Українці переймаються майбутнім: чи буде робота, чи зможуть забезпечувати дитину. Все це штовхає сім’ї на те, щоб обмежити кількість дітей. Хоча за будь-яких труднощів першу дитину все ж наважуються народити.

Світлана Аксьонова наголошує, що на приріст населення після війни не варто сподіватися. І що довше триватиме війна, то меншою буде народжуваність.

На кого сподівання

Народжені в кінці 1980-х початку 1990-х українці зараз саме в тому віці, коли мають визначатися. І на них сподівання, що вони згладять падіння народжуваності.

За даними Мін’юсту, у 2023 році за перші пів року народилося 96 755 дітей – це на 28% менше порівняно з відповідним періодом 2021 року, коли народилось 135 079 малюків.

У 2022 році було зафіксовано 541 тис. смертей – і це без даних із тимчасово окупованих територій, або там, де ще тривають бої.

– Є таке поняття як демографічна катастрофа. У мене така думка, що ми стоїмо на порозі, – зауважує провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень.

За словами Світлани Аксьонової, дві третини сімей кажуть, що вони хочуть мати 2 чи 3 дитини.

На її думку, під час війни саме держава повинна підтримувати сім’ю в бажанні мати стільки дітей, скільки вона хоче. І тут йдеться не лише про гроші – це комплекс різних заходів. Наприклад, щоб садочки підлаштовувалися під графік роботи батьків і працювали довше, а не до 17:00-18:00. Підприємства мають створювати дружню атмосферу для жінок, які мають маленьких дітей.

За словами Світлани Аксьонової репродуктивні технології згодом відіграватимуть більшу роль, аніж зараз.

Адже через поранення, стреси, хвороби погіршується репродуктивне здоров’я і тому застосування репродуктивних технологій буде необхідним. Позитивним є навіть банки сперми. Треба, щоб бажання народити було реалізоване.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.