Мобілізація з 18 років в Україні: що каже влада, військові та експерти

Останнім часом у медіа все частіше з’являються ті чи інші заяви про зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років.

Представники адміністрації президента США Джо Байдена – чи анонімно, чи відкрито – кажуть про це українській владі, тоді як офіційний Київ відповідає заявами про нестачу зброї, яку Штати надають Україні.

Однією з головних тез президента Володимира Зеленського є те, що не слід компенсувати брак військової підтримки молодістю солдатів.

Дехто називає це тиском із боку США на Україну, інші ж вважають, що це більше схоже на полеміку між Вашингтоном і Києвом у спробі змінити ситуацію на полі бою.

Факти ICTV розбиралися, якою є офіційна позиція української влади стосовно питання зниження мобілізаційного віку, що про це кажуть військові, а також експерти у сфері політології та демографії.

Мобілізація з 18 років: позиція української влади

Президент Зеленський у своїх виступах неодноразово коментував тему зниження мобілізаційного віку до 18 років в Україні, та всі його заяви чітко демонстрували, що Київ не збирається йти на цей крок.

Наприклад, сьогодні, 19 грудня, під час пресконференції Зеленського у Брюсселі він знов прокоментував тему мобілізації з 18 років в Україні:

– Якщо людина стоїть перед вами без зброї, яка різниця – 20 років цій людині чи 30? Жодної немає різниці.

Глава держави каже, що партнери України кажуть про фізичні можливості українських військових, а в українській армії діють “голі бригади”, які недостатньо укомплектовані зброєю чи технікою.

Також він визнав, посилаючись на слова командирів, що сьогодні недостатньо людей у Силах оборони, але ця проблема завжди спостерігається у країні, що воює.

У минулому президент вже реагував на питання мобілізації 18-річних. Тоді Зеленський на своїй сторінці у соцмережі X (колишній Twitter) писав, що “пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку”.

Окремо президент звернув увагу на те, що у сучасній війні головним є технології – ракетні комплекси, безпілотники, ППО та далекобійні можливості армії бити по противнику.

В інтерв’ю газеті Le Parisien Зеленський зазначав, що, ймовірно, дискусія триває не тільки із США, але схожі сигнали лунають і від інших світових лідерів.

– Від деяких лідерів ми чули сигнали, що давайте, знижуйте вік мобілізації. Я вважаю, що на сьогодні це нечесна розмова. Я це публічно й непублічно лідерам говорив. Ну просто це нечесно. Сучасна війна – вона інша. Це не тільки про траншеї. Це не просто в окопі з автоматом. Це сучасна зброя, дрони та артилерія, далекобійна зброя, це авіація. Без прикриття неба як можна штурмувати і йти вперед? І лідери це знають, – казав український лідер.

У цьому контексті президент Зеленський назвав заклики до Києва знизити призовний вік “політичними іграми”.

Також про мобілізацію на війну з 18 років реагував український омбудсмен Дмитро Лубінець. Так, в інтерв’ю Українській правді Лубінець казав, що найефективнішою категорією для мобілізації є чоловіки середнього віку.

– Якщо ми заберемо й цих молодих хлопців, у яких немає родин, немає дітей, автоматично у нас не буде майбутнього України. На мій погляд, у нас ще достатньо велика кількість чоловіків середнього віку – від 30 до 45 років, – казав він.

Водночас нардеп і член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі РБК-Україна казав, що у Верховній Раді, станом на початок грудня, не розглядають ідеї щодо зниження призовного віку в Україні.

– Жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 чи до 20 років – ані в парламенті загалом, ані у профільному комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки зокрема – не розглядається, – казав Веніславський.

Як пояснював нардеп, так само у парламенті не розглядаються ідеї щодо примусової мобілізації жінок, які є військовозобов’язаними або стануть ними після добровільного проходження базової військової служби.

– Усі інші заяви, зокрема й ті, які стосуються примусової мобілізації 18-24-річних після проходження ними базової військової служби, – це маніпуляції та спекуляції. Серед іншого – і з боку окремих наших колег, – наголосив народний депутат.

Серед винятків у владі – позиція нардепа від фракції Голос, полковника СБУ та секретаря комітету Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, який виступає за зниження мобілізаційного віку, але не до 18, а до 20 років. На думку Костенка, це більше відповідає світовим практикам, а молоді люди ефективніші у виконанні бойових завдань.

– У нас не вистачає людей, саме таких молодих. Мені різне кажуть, що ми отримаємо втрачене покоління, бо вони підуть на війну. Якщо вони не хочуть йти на війну, то вони вже втрачене покоління. Ми виховали тих, хто не хоче захищати свою Батьківщину, – казав Костенко на початку жовтня в етері програми Говорить великий Львів.

Зниження мобілізаційного віку в Україні: що кажуть військові

Водночас серед українських військовослужбовців бачення питання мобілізації з 18 років не є таким однозначним, як в українській владі.

Так, заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін в інтерв’ю виданню Liga.net підтримав ідею зниження мобілізаційного віку.

– Я позитивно ставлюся до цього питання. Поясню, чому: молоді люди набагато швидше навчаються, молоді люди абсолютно з іншою енергетикою воюють. У нас у бригаді дуже багато молоді воює. Тому, знову ж таки, на своїх прикладах ми можемо говорити та показувати те, що ці люди набагато ефективніше виконують бойові завдання, вони набагато легше навчаються і зростають, – заявив військовий.

Водночас Жорін зауважує, що військовим у віці 45-50 років складніше працювати з безпілотниками чи з засобами РЕБ.

– Є такі особи, яким по 50 років, а вони бігають фізо, як 20-річні, та розбираються в техніці, але це одиниці. Більшість із них вже має величезну кількість проблем зі здоров’ям. Вони дуже складно піддаються навчанню. Відповідно, їм набагато складніше виконати бойове завдання і набагато складніше вижити в бойових умовах, – каже заступник комбрига 3 ОШБр.

За словами Жоріна, у нього в бригаді “багато молоді”, які “реально дуже круто воюють” і “дуже швидко навчаються”.

Водночас лейтенант ЗСУ із позивним Алекс, автор військового Telegram-каналу Офіцер, вважає, що у питанні мобілізації слід дивитися не тільки на питання віку призовників.

– Усі кричать за мобілізацію від 18 до 25 років. Як на мене, знову ж таки, на мою суб’єктивну думку, немає критичної необхідності це робити. Чому? Все елементарно, в нас була мобілізація з 27 років, потім зменшили віковий поріг до 25 років, але незмінним залишається те, що війну здебільшого все так же тягнуть 40-50 річні мужики. Отже, проблема не в кількості мобілізованого народу, ніби нас не вистачає людей, а в якості, треба трішки змістити акцент уваги на іншу проблему, – писав він у жовтні.

Вже у грудні лейтенант із позивним Алекс додав, що проблема не в “не в зниженні призивного віку, а в якості мобілізації”.

– Можна знизити і до 18 років, все одно “діди” тащитимуть війну, так, може, інші проблеми треба вирішувати? – писав він.

Інший військовий, командир взводу 24 ОШБ Айдар, Станіслав Бунятов, який є автором Telegram-каналу Говорять Снайпер, писав, що для чоловіків віком з 18 до 27 років має бути щось на кшталт відстрочки перед мобілізацією.

– Хочу наголосити, що залучення чоловіків з 18 років до базової військової підготовки, це гарна альтернатива строковій службі де хлопці експлуатуються, як дешева рабсила.

Ми боремося за це дуже довго, але нас ніхто не чує. Також було би добре внести норму про добровільну демобілізацію на рік після підготовки, для осіб, які не досягли 27 річного віку. Треба щоб це стало гарним трендом серед молоді і кожен мав час на прийняття зваженого рішення, – вважає військовий Бунятов.

Військовослужбовець 3 ОШБр Владислав Дацький із позивним Дацик вважає, що мінімальний вік призову повинен становити 25 років.

– Ті, хто хочуть, молоді, вони і так прийдуть. У нас ще вистачає людей за 25-30 років. Навіщо дітей чіпати? Я вважаю, якщо ми спустимося до тієї вікової категорії, це значить вже все, – сказав він в інтерв’ю Новини.Live.

Військові Данило та Кирило Яковлеви, які ведуть Telegram-канал Брати Яковлеви, підтримують ідею зниження мобілізаційного віку до 21 року.

– Ще в 2022-му потрібно було зробити мобілізаційний вік на рівні 25 років, а в 2023-му – на рівні 23 років, а вже 2024-го – на рівні 21 року. На той час такі цифри давали би достатню кількість молодої крові в армії. Також обовʼязковою повинна бути військова підготовка з 18 років для всіх чоловіків (жінки на бажання), – пишуть вони.

На думку братів Яковлевих, ЗСУ “потрібна свіжа кров не тільки на рівні рядових бійців, а й вищого командування”.

Водночас захисник України і журналіст Віктор Трегубов вважає, що нині в Україні є декілька варіантів, як збільшити кількість мобілізованих, тоді як основна дискусія триває саме про про зниження призовного віку. За його словами, сьогодні будь-який військовослужбовець підтвердить, що на війні потрібно більше людей, оскільки ситуація на передовій є важкою.

– Така ситуація не тільки у нас, а й у противника, хоча він може собі дозволити закидувати великою кількістю своїх людей і спалювати їх у “топці”, а ми собі це дозволити не можемо. Тому ситуація складна, треба брати десь нових людей, – сказав військовий в ефірі Еспресо.

За його словами, питання мобілізації саме 18-річних є “продавлюванням України на якесь непопулярне політичне рішення“.

Зниження призовного віку: що кажуть експерти

Раніше радник президента України Сергій Лещенко вказував, що США тисне на Володимира Зеленського у питанні мобілізації до ЗСУ з 18 років. Втім, попри слова Лещенка, політолог Володимир Фесенко у коментарі Фактам ICTV каже, що йдеться швидше не про тиск, а про публічну дискусію.

– Я не вважаю, що йдеться про тиск. Ймовірніше, про дискусію і наполегливі поради з боку американців. Це є. Це не тиск, це не вимога, це, скажімо так, прояв нерозуміння, чому ви не використовуєте молодих людей у процесі мобілізації, – каже політолог.

За словами політолога, для адміністрації Байдена питання мобілізації в Україні з 18 років є “контраргументом“.

– Коли починають у Зеленського ставити питання: давайте нам зброю, або кажуть, що запізнюється (постачання, – Ред.) зброя, то в адміністрації Байдена знайшли низку контраргументів. Один із них – що “справа не в зброї, ми вам зброї даємо достатньо”; “проблема в тому, що у вас людей не вистачає, ви не хочете молодих людей мобілізувати”. Тобто це своєрідна полеміка між американцями й Офісом президента, – каже Фесенко.

Втім, додає експерт, це не є головною проблемою у відносинах Києва з Вашингтоном.

– Це, я б сказав, вторинна проблема, другорядна… Американці для того, щоб відволікти увагу від теми запізнення постачання зброї, проблем із воєнною допомогою, щоб зняти критику на свою адресу, от вони почали вкидати цей симулякр із мобілізаційним віком, це як відволікальний чинник, – вважає політолог.

Водночас експерт вважає, що для української влади можливість зниження мобілізаційного віку є неприйнятним, імовірно, через позицію президента Зеленського.

Іншим важливим чинником Фесенко називає соціально-демографічний, який теж береться до уваги в Офісі президента.

– Йдеться про те, що ця група 18+, умовно 18-22 роки, одна з найменших серед вікових груп. Це відлуння демографічної ями, яка у нас проявляється, ну й у нас, і в Росії, ще з часів Другої світової війни, до того ж, скажімо так, репродуктивний вік. Якщо вибити цю групу на війні, значною мірою, то виникне, так би мовити, подвійна демографічна яма. І це дуже небезпечно для нас, – вважає він.

Втім, щодо демографічного питання, то директорка Інституту демографії і соціальних досліджень, демограф Елла Лібанова в інтерв’ю Українській правді казала, що хоч таке рішення буде впливати на проблему із кількістю населення в країні, але головним чинником для демографії є проблема міграції.

Сама ж вчена-демографиня виступає “категорично проти” мобілізації з 18 років.

– І питання тут не в народжуваності, а в тому, що 18-річний хлопець ще не має такої відповідальності за своє життя, як, наприклад, 25-річний, який не буде лізти “на рожен” і свідоміше ставитиметься до збереження власного здоров’я, – каже вона.

Водночас в інтерв’ю ВВС Україна Лібанова казала, що мобілізація 18-річних є “дуже складним питанням”.

За її словами, сьогодні питання мобілізації мають вирішувати військові, оскільки вони краще розуміють, кого саме не вистачає на передовій.

Втім з іншого боку, вважає Лібанова, слід враховувати думку психологів, які кажуть, що психологічно людина формується десь до 25 років.

– До цього вони, знаєте, ще трохи інфантильні. Я пам’ятаю, як мій дідусь і мій батько, які пройшли війну, мені розповідали, що першими гинули саме молоді хлопці. Тому що вони ще не вміють берегти себе. Можливо, в плані військовому, це навіть плюс, але в плані людському, це точно мінус, – сказала демограф.

Загалом, каже Лібанова, сьогодні не варто робити демографічні прогнози, оскільки російсько-українська війна триває, а кінця її не видно. Відповідно, будь-які прогнози наразі змоделювати є складним завданням.