як створити зелений простір, комфортний для людей

29 Травня, 2023

105 5 хвилин читано

Сучасне життя диктує свої умови: європейські міста розбудовуються не лише з огляду на комфортність проживання людей, але й з точки зору екології та приязності до зелених насаджень та тварин.

Наразі найкраще подружити сучасне місто та природу вдалося Нідерландам. Чи можливе щось подібне в Україні?

Нідерланди опікуються цим питанням вже не одне десятиліття. Можна назвати щонайменше десяток громадських просторів у цій країні, які поєднують у собі сучасні приклади містобудування, і при цьому зберігають природну недоторканність.

Один з них – Water Square (Водна площа) в Бентемплейні (Роттердам). Перед тим, як архітектори взялися за цю площу, територію між людним кварталом Agniesebuurt і сучасним центром Роттердаму поєднував порожній захаращений простір.

Через те, що структура кварталу була типовою – багатокутною, з часом з’явилися надмірні проміжні приміщення між будинками, а відкрите місце між ними просто гуляло.

У 2011 році влада Бентемплейну замовила проєкт реконструкції цієї території з метою перетворення на гідний публічний простір. Спитали і думку громади: перед реконструкцією було організовано кілька семінарів.

У Роттердамі часто випадають рясні опади, і саме цю особливість використали як головну ідею нового простору. У Бентемплейні встановили три басейни, які заповнюються у природний спосіб – під час дощів, причому коли дощ сильний, на стінах басейнів утворюються каскади з води. А в сухі періоди басейни використовуються як розважальні майданчики для спортивних ігор.

Енергію води використовують і на центральній площі міста Еммен. До початку реконструкції площа являла собою велику хаотичну парковку. Зараз вона призначена для пішоходів та велосипедистів, вуличний простір заповнили меблями, дорогу вимостили натуральним камінням, встановили дерев’яні навіси та розташували зелені зони.

Перлиною площі в Еммені є ставок з декоративними водоростями. Він поєднується з центральною частиною площі, де вода розливається просто по камінню. У тиху погоду чистий ставок створює своєрідне дзеркало, в якому відображається фантастичний навколишній пейзаж.

Ще одна площа – Орліплейн – до реконструкції являла собою нудну асфальто-бетонну офісну зону. Зараз це зелена зона, в якій знайшлося місце апартаментам, готелям та ресторанам.

А голландське місто Неймеген, розташоване неподалік кордону з Німеччиною, було кілька років тому визнане Зеленою столицею Європи – за поєднання щільної забудови та сучасних урбаністичних рішень з екологічністю та дружністю до природи.

Екологічна стратегія Неймегена заснована на концепції Екополісу – урбаністичної теорії облаштування міського середовища з урахуванням екологічних потреб та зберігання флори і фауни.

Як видно, попри динамічний урбаністичний розвиток, у голландських містах приділяється чимало уваги збереженню або збільшенню зелених насаджень, дбайливому ставленню до флори та фауни міст. Так, одна з особливостей Нідерландів, зокрема їх столиці – так звані зелені дахи, яких в Амстердамі налічується понад 200 тис.

Зелені насадження мають не лише естетичну функцію, але й цілком практичну: вони дозволяють знизити витрати на електроенергію будівель.

Велику увагу в різних містах Нідерландів приділяють захисту дикої природи. Так, у голландській столиці – Амстердамі – встановлюються так звані зелені коридори, в яких в умовах міського простору комфортно почуваються тварини, птахи та комахи. Це дозволяє забезпечити біорізноманіття та зберегти фауну, деякі представники якої перебувають під загрозою зникнення.

Цю ж функцію виконують так звані екодуки – екологічні мости, які створюють природне середовище для тварин. Адже інфраструктурний розвиток міст не може впливати на дику природу – її екосистема порушується, через що страждають або гинуть тисячі тварин.

Саме тому в сучасних європейських містах створюються зелені мости та тунелі, які дозволяють тваринам безпечно перетинати швидкісні траси, залізничне полотно тощо. Такі екологічні мости не лише зберігають фауну міст, але й стають справжньою прикрасою міської інфраструктури.

В Україні, зокрема, у Києві, теж починають замислюватися над тим, як поєднати сучасні містобудівні рішення зі збереженням зелених насаджень.

Втім, столиця має всі шанси створити громадський простір, дружній як для людей, так і екології. Вибір багатий: у різних районах столиці можна нарахувати з кілька десятків захаращених земельних ділянок, які за грамотного проєктування та управління можна перетворити на громадський простір, якому позаздрять і голландці.

Є кілька знакових місць, які можна перетворити на справжні столичні перлини. Так, два роки тому біля річки Либідь намагалися створити громадський публічний простір за концепцією тактичного урбанізму.

Втім, через низку причин – чи то невдалі архітектурні рішення, чи недбалість виконання робіт, чи брак ресурсів, – через кілька місяців злива майже вщент знищила нову інфраструктуру території. Зараз через війну роботи припинено, але очевидно, що ця територія потребує серйозного облаштування.

Ще одна територія, варта уваги – оболонська затока Собаче гирло. Тут наразі активно будують технічний міст, який поєднає її з Оболонським островом.

Для пішоходів міст вже відкрито, а незабаром тут має розпочатися будівництво зони відпочинку з парком розваг. Будемо сподіватися, що при облаштуванні цієї території забудовники врахують і екологічні потреби.

Останнім часом обговорюється територія Галерної затоки у Голосіївському районі Києва. Наразі це необлаштована територія, яка до того ж під час паводків у столиці має серйозну загрозу підтоплення для жителів Корчуватого.

Облаштування цієї гарної, але наразі дикої та невпорядкованої території давно назріло. Сьогодні тривають дискусії, що могло б постати на цьому місці.

Одна з ідей, яка розглядається – створити тут Ліс орхідей як зону відпочинку та туристичну принаду. Втім, є також концепції більш ефективного облаштування Галерної затоки – створити тут громадський простір для проживання та відпочинку, з максимальним збереженням зелених насаджень, флори та фауни.

Як показує досвід тих же Нідерландів, приватні інвестиції та ресурси дають можливість найбільш ефективно використати територію і при цьому впоратися з екологічними проблемами.

Проте наразі притомної концепції розбудови Галерної затоки немає. Що бентежить місцевих жителів Корчуватого, котрі чи не найбільше зацікавлені у приведенні до ладу сусідньої території.

– Ходять чутки, що Галерну затоку, доки не вирішено її остаточного статусу, можуть визнати зоологічною пам’яткою. Це, звісно, дуже добре, що влада дбає про тварин та комах. Але цей статус не дозволяє проводити хімічну обробку – комарів, мошок та кліщів. Якщо додати сюди близькість води, яка під час паводків підтоплює Корчувате, то цього літа у нас не дуже райдужні перспективи. Або нас затопить, або з’їдять комахи, – розповідає місцевий мешканець Корчуватого Олексій К.

Щоправда, самі екологи наголошують, що надавати Галерній затоці особливий статус немає підстав. За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, наразі у Галерній затоці ботаніки не знайшли жодних червонокнижних рослин.

Експерт визнає, що Київ має позитивні приклади, як можна цивілізовано домовитися із забудовником, щоб реалізувати проєкт, мінімізувавши шкоду для природи.

Як у містобудівному плані столиці поєднати комфорт для людей та безпеку для природи та тварин – цей виклик стоїть перед київською владою.

Якщо вірити місцевим чиновникам, вона збирається робити ставку саме на озеленення столиці. За словами начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександра Возного, вже цього року у Києві будуть застосовані нові підходи до озеленення територій, з урахуванням європейського досвіду.

– Уважно слідкуючи за найкращими європейськими практиками озеленення міст, ми, зокрема, плануємо масштабувати використання багаторічних рослин. Також ми продовжимо уважно підходити до вибору сортів дерев та кущів, віддаючи перевагу тим, які найкраще себе зарекомендували в міських умовах, – заявив чиновник.

Отже, є надія, що усі захаращені дикі місця Києва завдяки грамотному плануванню, приватним інвестиціям та врахуванню досвіду країн, які в цьому є найкращими, перетворяться на взірець сучасної урбаністичної думки. Яка поєднує ефективність забудови, зручність для людей та максимальну приязність до природи.