значення головних подій минулого тижня

За тиждень, що минає, в авіакатастрофі загинув іранський президент Ібрагім Раїсі, а Сполучені Штати, схоже, все ж наважилися на зняття обмежень для України щодо ударів американською зброєю по території РФ.

Паралельно із цим ситуація є динамічною і на фронті. Російський наступ хоч і сповільнився на півночі Харківщини, та не вгамовується на Донеччині, де ворог активно б’є КАБами та куди перекидає сили.

Якою за минулий тиждень була воєнна ситуація на фронті, а також, які політичні процеси відбувалися в Україні та світі – читайте на Фактах ICTV, де свій погляд на останні події дали політолог Олег Саакян і військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Удари України зброєю США по Росії

За останній тиждень у політичній тематиці активізувалася тема щодо ударів американською зброєю по території Росії, на протягом усього терміну війни стояла заборона. Тепер її можуть зняти.

Лише за минулий тиждень лунали заяви про зняття цього обмеження з боку колишньої заступниці держсекретаря США Вікторії Нуланд, спікера Палати представників, республіканця, Майка Джонсона, а також республіканця Майкла Маккола, який є головою комітету зовнішньої політики.

Згодом з’явилась інформація, що очільник Держдепу США Ентоні Блінкен планує розробити план щодо того, як зняти це обмеження і дозволити Україні нищити ворожі об’єкти РФ на території самої держави-терористки.

За словами політолога Олега Саакяна, такі політичні зміни пов’язані, передусім, із внутрішньою політикою в Сполучених Штатах та боротьбою за електорат.

Водночас актуальність цієї теми пов’язана з тим, що активізація Російської Федерації на Харківському напрямку перетворила північно-східний кордон України на одну з гарячих ліній фронту.

– І ці дві обставини фактично здетонували підняття дискусії стосовно дозволу Україні бити американською зброєю вглиб Росії. Принаймні, хоча б тією зброєю, яка вже надавалася в Україні, тобто до 150 км. Це те, що дало би змогу нівелювати зараз фактор кордону, яким ефективно користується Росія, – каже політолог.

Не менш важливу роль зіграли й українські парламентарі, делегації яких активно працювали в Конгресі США останнім часом.

Як зазначає Саакян, наразі не йдеться про те, щоб мати дозвіл на удари по РФ у широкому сенсі, якісь обмеження все одно залишаться.

– Але принаймні вже обговорюються певні модальності, наприклад, якою зброєю, наскільки вглиб Росії, в яких випадках. Це вже говорить про те, що крига скресла. Але все ж таки вона не зникла. І тому найближчим часом нас чекають ще доволі палкі дискусії на цьому треку, – каже він.

Як зазначає військовий експерт Олександр Мусієнко, схожий дозвіл на удари по території РФ значно ускладнив би ситуацію для скупчень російських військ, техніки, та інших засобів, які формуються вздовж російсько-українського кордону, а саме в Курській, Брянській, Бєлгородській і Ростовській областях. Саме ці сили потім перекидають на окуповані частини України.

– Тобто, фіксується десь, наприклад, скупчення сил: рота, кілька рот, підрозділи якісь з технікою, наприклад, навпроти Сум, за 10-15 км від кордону. Туди прилітає ATACMS. Те саме в інших регіонах, – каже він.

Щодо обмежень, про які згадує і політолог Саакян, може йтися саме про виключення ударів України по російських НПЗ і по об’єктах військової промисловості, вважає військовий експерт.

– Тільки по військах, які перебувають фактично і готуються до введення наступальних дій або які задіяні до того, що вони обстрілюють, наприклад, українську територію. Рішення компромісне, я вважаю, що з цього можна було би доволі таки серйозно почати. У нас зараз стоять на прикордонні російські війська, по яких уже потрібно бити, – каже Мусієнко.

Фото: Getty Images

Політолог Саакян зазначає, що в Європі є рішучіші країни у цьому питанні, як, наприклад, Велика Британія, яка вже заявила, що вони не проти застосування їхньої зброї, згідно з правом на самооборону України

– І це створює додатковий тиск на американський істеблішмент. Зрозуміло, що під час виборчої кампанії республіканці консервативного толку, тобто класична частина, вони підтискатимуть це питання. Так само, як і рішуче крило всередині демократів буде до нього апелювати, – вказує він.

Водночас політолог додає, що наразі змінився тренд, і Україна в Конгресі США “припинила бути токсичною” серед тих самих республіканців.

– Ми дуже часто забуваємо, що не тільки президентські вибори відбуваються, а ще й вибори в Конгрес. А в Конгрес номінації відбуваються всередині партії. І ніхто не буде інвестувати й підтримувати кандидата, який має токсичні відносини з кандидатом у президенти республіканців (Дональдом Трампом, – Ред.). Бо будь-який спонсор, бізнеси, еліти, які стоять за тими чи іншими конгресменами, не хочуть отримати для себе токсичний актив у відносинах із президентом, якщо Трамп ним стане, – пояснює політолог.

Водночас сам республіканець Трамп є імпульсивним політиком, тому в межах динаміки виборчої кампанії ситуація може змінитися.

– Може трапитися щось – і позиція зміниться на 180 градусів. Але наразі тренд для нас сприятливий, коли ж для Росії він вкрай негативний, – резюмує він.

Водночас, щоб змінити стратегічну ситуацію, Україні потрібна більша кількість ракет і дронів, які будуть летіти на більшу дальність та завдавати ударів по об’єктах військово-промислового комплексу, аеродромах тощо, каже Мусієнко.

– Але зараз дуже важливий все ж таки прецедент. Тобто, це завжди починається з таких кроків у справах із Заходом: спочатку ось так зробимо, подивимося на реакцію Росії, потім, можливо, зробимо щось більше. Але практика і досвід цієї війни демонструють, що за цих практик і тактик малих кроків ми завжди рухаємося, – каже він.

Закриття неба над Україною

Паралельно із темою дозволу з боку Штатів бити по РФ, активізувалась і тема закриття неба над Україною з боку НАТО, яку українська влада піднімала ще на початку повномасштабного вторгнення.

За даними Politico, президент Володимир Зеленський планує обговорити тему щодо закриття неба під час візиту до Європи в червні. Наразі невідомо, який саме формат закриття неба стане темою для дискусій: робота ППО умовної Польщі проти ракет на території західних областей України чи повноцінне використання авіації. Втім, цей процес вже запущено, каже Мусієнко.

– Зараз вони готові про це говорити. Зараз готові говорити про відправку військ в Україну. Реально готові говорити. І це обговорюється, окремі країни висловлюються з цього приводу. Хтось за, хтось проти, а якщо висловлюються, це означає, що ідея жива. Отже, ми прогресуємо, – каже Мусієнко.

З іншого боку, сприянню цих рішучих дій із боку Заходу сприяє й ескалація, яку регулярно чинить Росія: удари по українських ГЕС, можливість знищення фактично всієї енергосистеми України за винятком атомної енергетики, ядерні навчання РФ, ситуація із морськими кордонами в Балтійському морі, підривна діяльність спецслужб Росії і агентури в Європі.

Щодо формату закриття неба, то, вважає військовий експерт, обговорюються “усі наявні варіанти”.

Як приклад, це може бути введення військ умовної Франції із тими державами, які готові їх ввести на територію України.

– Їх прикриватимуть їхні засоби ППО, які вони привозять з собою. Це ще один елемент захисту. Плюс ці війська присутні. Гарантія присутності цих військ іноземних контингентів на територію України – це теж стримувальний фактор для Росії. Вони не будуть бити по базах із французами, я практично в цьому переконаний, чи по нідерландських, чи по данських базах, – каже експерт.

Другий момент, продовжує Мусієнко, це можливість надати Україні більше систем ППО.

Наступною опцією є те, щоб авіація країн НАТО патрулювала Захід України і мала право перетинати кордон. В основному, щоби збивати ракети, які заходять на західні території української держави.

Також можливий варіант, це безпосередня дія в повітряному просторі України авіації партнерів.

– Це теж той варіант, який розглядається на цій території: Центр і Захід (України, – Ред.), подалі від східного кордону, але теж можливість дії, – каже Мусієнко.

Китай втрачає нейтралітет у війні

На тижні, що минає, Китай звинуватив Сполучені Штати в затягуванні війни Росії проти України. А вже за декілька днів британський міністр оборони Грант Шаппс сказав, що і Британія, і США, мають докази щодо планів або вже безпосередніх поставок Китаєм зброї до Росії.

У цьому обміні заявами важливим меседжем від британської сторони було те, що Китай в такому разі не зможе стати нейтральною стороною, і, відповідно посередником для врегулювання конфлікту, вважає політолог Саакян.

– А здавалося б, всього лише треба було Китаю погодитись приїхати на Саміт миру. І цілком імовірно, що таких заяв би не було. Чому так? Тому що Китай намагається всидіти на двох стільцях. Бути і голосом Глобального півдня, і говорити від імені тих, хто не підтримує ані Росію, ані Україну, а спостерігає. Він намагається продавати свою незацікавленість, грати у нейтральність, – каже експерт.

З іншого боку, Китай підіграє Росії, щоб мати важелі впливу на офіційну Москву, щоби потім цим, відповідно, користуватися.

– Захід каже: визначайся, Китаю. Або ви нейтральні, або ви в таборі Росії. Поставка озброєння це та червона лінія, яку Захід накреслив. І у разі, якщо Китай її перетне, то зрозуміло, що одразу він стане через кому в списку санкцій разом з Іраном, Північною Кореєю та іншими, – каже політолог.

Фото: Getty Images

Тоді, вважає Саакян, буде абсолютно інший режим роботи, що, зокрема, створить додаткові обмеження для економічної структури як Європи, так і США.

– Для Китаю це дуже болюча історія, оскільки для них торгівельна співпраця із західними ринками, насамперед, з європейським, є критично важливою, – зазначає експерт.

Водночас для офіційного Пекіна є важливим і вплив на Російську Федерацію.

– В інтересах Китаю, щоб не було ані переможців, ані тих, хто програв. Це те, що Китай прямо робить і говорить, – каже Саакян.

Разом із тим, резюмує політолог, свою участь в Саміті миру вже підтвердила Індія, яка є найбільшою демократією у світі.

– Індія претендує на голос Глобального півдня, як країна, яка намагається зберегти нейтральність до російсько-української війни. Індія на цю посаду підходить значно краще, ніж Китай. І у разі, якщо вони будуть присутні на саміті, а Китай – ні, то тоді ця роль буде відведена їм, – вважає Саакян.

Наступ Росії на півночі Харківщини

Напередодні головком ЗСУ Олександр Сирський казав, що ситуацію на півночі Харківської області вдалося трохи стабілізувати. Проте атаки терористичної держави Росії тривають, через що найбільше страждає Харків.

За словами Олександра Мусієнка, до стратегічних намірів РФ входило оточення або напівоточення Харкова.

– Це було зрозуміло з їхнього характеру дій. Зараз ці наміри обмежилися наразі тим, що вони планують закріпитися на тих рубежах, які їм вдасться фактично утримати на сьогодні, – каже військовий експерт.

За його словами, росіяни також хотіли розширити свій наступ, який триває на Харківщині, ще на двох напрямках. Один напрямок – на Козачу Лопань, а другий – наступ із Грайворона в бік Великої Писарівки на Сумщині.

– Тобто так ми отримуємо висновок: Росія хотіла наступати на Харківщину з чотирьох напрямків. Це такий план. Наступили з двох. Чому наступили з двох? Планувалося одночасно поширити наступ на Сумщину, щоб створити велику кількість викликів для нас: розтягти нашу лінію оборони, порушити координацію, злагодженість і зв’язок між підрозділами і внаслідок цього досягти результатів важливих для них, – пояснює експерт.

Також ворог хотів встановити вогневий контроль ствольної артилерії над Харковом і просто знищувати місто, додає Мусієнко.

У такий спосіб у Кремлі могли б “створити картинку”, як люди їдуть з міста, а в самій Україні відбувається щось на кшталт апокаліпсису: Росія наступає, а фронт валиться.

– І, власне кажучи, з того, що ми маємо, з їхніх планів, які є, ми можемо сказати, що станом на цей час поширення наступу не відбулося на Харківщині, на Козачу Лопань, на Богодухів, на Золочів, на будь-яке інше місце. Це раз. По-друге, наступ не розширився на Сумщину. Ризики є ще, зберігаються, там активність ворога висока, але кількість підрозділів зменшилася, тому що наступальне угрупування Курськ було передислоковано для боїв на Харківщині, його певна частина, – пояснює військовий експерт.

Третім компонентом є те, що просування ворога на Харківщині зараз не фіксується.

– Вдалося ситуацію стабілізувати і наступ на Харківщині, у північній частині, зупинити. Відповідно, це продемонструвало змогу та здатність українських Сил оборони швидко реагувати, ефективно адаптуватися до умов, які виникають, – каже він.

Крім того, на Харківщині й на півночі російські війська хотіли скувати українські підрозділи, а вийшло так, що Сили оборони скували окупантів, каже Мусієнко.

До того ж, активізувався наступ на Куп’янському напрямку, де ворог протягом тижня мав незначні успіхи в районі Табаївки і в районі Синьківки.

Бої на Донеччині

Втім, як зазначає експерт, основним напрямком удару російських військ залишається і буде, найімовірніше, Покровський напрямок, що в Донецькій області.

– Навіть не Часів Яр, а Покровський напрямок. Вони будуть прагнути прорватися там. Там російські війська, на жаль, мають певні успіхи, як і на Курахівському напрямку, – каже Мусієнко.

За його словами, росіяни надсилають свої війська туди, де мають незначні успіхи, щоби їх посилити.

– Тепер вони бачать, що є у них успіхи на Покровському напрямку. Ви бачите, як там працює авіація, як вони там діють і там постійно наші сили літаки збивають. Намагаються просунутися там. Там точка докладання зусиль, – каже він.

Відповідно, слід визнати, каже Мусієнко, що у ворога є і зберігається можливість до маневрів на полі бою вздовж лінії фронту.

– Вони будуть намагатися. Але це вже фінальний етап. Після цього наступу великого, який триває з жовтня 2023 року, неодмінно має настати пауза. Я гадаю, десь посеред літа, – каже він.

До всього, якщо Росія перекидатиме сили з одного напрямку на інший, посилюючи ті чи інші угруповання, то це не дасть Україні можливостей здійснити контрнаступальні дії на послаблених ділянках фронту.

– Лінія оборони доволі таки серйозна на фронті, тож нам дуже важко десь перехопити ініціативу, бо ми тільки зараз почали отримувати й накопичувати те, що нам дійсно потрібно в артилерії, боєприпасах і снарядах, щоб ворога стримувати. От зараз це вже безпосередньо на фронти доходить, – пояснює експерт.

Але для того, щоб зростали можливості України, потрібно мати вогневий потенціал по лінії фронту та діяти швидко та маневрово.

– Для того, щоб так діяти, нам потрібні сили, які розміщені не на передовій, а на другій, третій лінії і не тільки. Це резерви. Тобто певні сили, які розкидані й чекають моменту. Де ворог ослаблюється, у цей момент туди скеровується удар. Зараз ми не можемо собі дозволити таку велику кількість сил тримати, оскільки в нас наступ російських військ, його треба зупиняти, треба гасити пожежі, які були на Харківщині, на Донеччині, – пояснює експерт.

Як вплине смерть президента Ірану на вісь зла на чолі з Росією

За словами Олега Саакяна, загибель іранського президента Ібрагіма Раїсі означає те, що Іран “тимчасово закривається на ремонт, і, відповідно, розраховувати на нього не варто”.

Політолог вважає, що смерть Раїсі стала не тільки причиною розбрату в Ірані, а й вплинула на західний світ.

– Частина (країн Заходу, – Ред.) висловила свої співчуття. Частина піднялася на хвилину мовчання на майданчику ООН. А частина не зрозуміла цього і заявила, що взагалі-то це блюзнірство. Але чому це відбулося? Тому що частина країн, зокрема США, Британія, Польща, які це зробили, вони намагаються тим самим підвищити невизначеність всередині самого Ірану і вплинути на Іран, щоб його витягти із союзу з цим варварським інтернаціоналом (Росією, Іраном, КНДР, – Ред.). А щонайменше, створити певне поле маневру для того, щоб мінімізувати співпрацю Ірану з Росією, – вважає політолог.

Фото: Getty Images

Такі сподівання Заходу спостерігаються зокрема й через те, що в Ірані наразі є внутрішня напруга, а саме – низка еліт і впливових осіб, які не розділяють позицію з підтримки Росії.

– Частина іранських еліт каже: навіщо Ірану було робити ставку на лузера Росію. втративши водночас переговори з Західним світом, де Європа була налаштована доволі конструктивно… де Сполучені Штати були готові на досягнення певних компромісів, де Іран торгував своєю ядерною програмою і уповільненням? Вони вже були на фінішній прямій можливості зняття частини санкцій. Аж тут поставили Шахеди і закрили собі всі ці механізми, що зрештою виливається для Ірану в серйозні економічні втрати, геополітичні втрати і звуження їхніх можливостей, тобто, власне, в абсолютно інший рівень рішучості світу в підтримці Ізраїлю, – каже Саакян.

Саме тому, якби діалог з Іраном підтримувався, то ситуація на Близькому Сході вирішувалася б дещо інакше, а динаміка була б іншою, вважає політолог.

Тому наразі іранські еліти мають вікно можливостей для того, щоб під час виборчої кампанії зробити геополітичний розворот.

– І Захід демонструє цими заявами співчуття, що вони готові, власне, до того, щоб говорити. Їх двері відкриті, – продовжує політолог.

Водночас у самому Ірані смерть Ібрагіма Раїсі не призведе до того, щоб похитнулася верховна влада, оскільки керівництвом держави займається аятола, а не президент.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.