Замінюють артилерію і ППО: як дрони змінили війну і будуть розвиватися в майбутньому

Сучасна війна істотно видозмінилася через масове застосування в бойових діях безпілотників, зокрема FPV-дронів.

Про це йдеться в матеріалі The Guardian.

Як дрони змінили війну в Україні

Видання наводить розмову з українським військовослужбовцем Денисом із бригади Хижак, який каже, що сьогодні на полі бою “Перестрілок стало менше, тому що стало більше боїв за допомогою дронів”. Денис нагадує, що ще у 2022 році вони “бігали з кулеметами між деревами”, коли ж тепер зона ураження розтягнулася на кілька кілометрів через роль БпЛА у війні.

Як пише The Guardian, у війні в Україні “не бракує артилерійських або мінометних обстрілів”, але квадрокоптери з функцією FPV (вид від першої особи), здатні нести кілограм вибухівки, стали повсюдними.

За словами Семюеля Бендетта, експерта з безпілотників із Центру військово-морського аналізу, ця зброя пройшла шлях від “новинки у 2022 році до одного з видів основних озброєнь у 2023 році та до того, що блукає по всьому тактичному простору”.

Поодинокі атаки – не єдина тактика, яка розвивається в міру використання дронів. У міру зростання чисельності часто застосовуються так звані ройові атаки. Військовий Денис описує “артилерійський обстріл за допомогою безпілотника” російської позиції поблизу прифронтового міста Торецьк на сході Донбасу.

– Ми скидали по 1,5 кг вибухівки кожні вісім хвилин протягом трьох годин – до кінця вони відступили, – розповідає він.

Як зазначає видання, дзижчання незрозумілого маленького безпілотника поблизу фронту приводить противника в жах.

Олексій, піхотинець, що проходить підготовку під Сумами, каже: “Їх неможливо обігнати – їх потрібно збивати”.

Невеликі FPV-безпілотники рухаються зі швидкістю близько 60 км/год, що швидше за максимальну швидкість рекордсмена-бігуна Усейна Болта (близько 44,7 км на годину). Вони змушують бронетехніку швидко пересуватися лінією фронту і назад, перевозячи війська або поранених, а тепловізійні камери дозволяють дронам так само ефективно діяти вночі.

– Можливість нанесення ударів демократизувалася до такої міри, що на полі бою ніщо не може бути безпечним, – каже Бендетт.

Час роботи акумулятора обмежує тривалість польоту, хоча FPV-безпілотник-камікадзе в гарну погоду може пролетіти до 20 км. Але пріоритетом є економія коштів за рахунок розгортання дронів-бомбардувальників, що повертаються, тому ефективний радіус дії наближається до 5 км.

Народний дрон: як Україна збирає на БпЛА

FPV-безпілотник – один із двох типів, що домінують на полі бою. Другий – це комерційні квадрокоптери Mavic, вироблені китайською компанією DJI. Але FPV простіше і можуть розроблятися безпосередньо на місці, хоч багато компонентів все одно поставляються з Китаю.

Українці описують свої безпілотники як ініціативу громадянського суспільства, спочатку організовану і фінансовану за межами ролі держави, коли самі українські солдати, їхні друзі та родичі оплачували БпЛА через збір коштів. Нерідко українці, які живуть за багато кілометрів від фронту, збирають безпілотники в житлових квартирах або гаражах. Їх доставляють у бригадні майстерні, наприклад, у казарми бригади Хижак, де здійснюються остаточні доопрацювання.

Однак сьогодні баланс змінюється. Міністерство оборони України активізувало поставки, повідомивши, що станом на середину грудня воно поставило 1,1 млн безпілотників з FPV, а також 100 тис. складніших апаратів.

Росія ж, за словами Бендетта, поставила “від 1,2 до 1,4 млн”, тож навіть з урахуванням більшого розміру загарбника спостерігається “певний паритет у кількості”. З технологічного погляду різниця між сторонами невелика – кожна оперативно копіює іншу.

Навчання операторів і технологічний прогрес дронів

Навчання польотів – справа непроста. За словами одного з українських військових із позивним Хімік, для цього потрібно “70 годин на тренажері і 70 годин із дроном”. Курси проводяться в Києві та в інших містах, хоча британець, який живе в Києві, каже, що вчитися дуже складно. За його словами, навіть після тижневого тренування складно проїхати за машиною ґрунтовою трасою, хоча тисячі українських солдатів не мають іншого вибору, окрім як опанувати керування в умовах війни, коли невеликі безпілотники становлять більшу частину повітряної могутності країни на фронті.

Сергій Стерненко, український активіст і блогер, який спрямовує більшість своїх зусиль на збір коштів для постачання дронів FPV в армію України – і на розробку нових типів БпЛА.

– Я допоміг купити 120 тис. дронів FPV на сьогоднішній день, 100 тис. за останній рік… У школі я завжди ненавидів фізику, а зараз вивчаю інженерну справу і щасливий, що займаюся нею, – каже Стерненко, який має освіту юриста.

Блогер каже, що прогрес у розробці FPV-дронів не міг би відбутися без подібних зусиль, які зробило українське суспільство.

– Наші безпілотники використовуються в усіх напрямках, а їхнє постачання потребує набагато менше бюрократичної тяганини, – каже він, додаючи, що може допомогти доставити безпілотники в будь-яку частину протягом 24-48 годин.

Українським пілотам FPV уже кілька місяців вдається збивати російські безпілотники Орлан і Ланцет на великих висотах, знижуючи можливості загарбників із далекої розвідки, як показують кілька відео, опублікованих Стерненком.

– Протиповітряна оборона дуже дорога – одне влучання може коштувати від $100 тис. до $1 млн, але безпілотник може коштувати всього кілька сотень доларів, – каже Стерненко.

Крім того, дедалі більшу увагу приділяють розробці дронів FPV, здатних надійно збивати російські вертольоти: лише за літо було заявлено про два збиття. Також їх використовують для знищення більших дронів Shahed, однак для цього потрібен безпілотник, здатний літати зі швидкістю понад 160 км на годину на висоті понад 3 км.

Особливу складність, за словами Стерненка, становить те, як маленький безпілотник зможе впоратися з турбулентністю, яку створює російський Шахед під час польоту.

Також розробляються моделі з більш ефективним використанням штучного інтелекту в пілотуванні та цілевказівці. Про це ведуться розмови і в 2025 році.

Крім того, тривають розробки наземних або “нелітаючих” безпілотників. Але, найімовірніше, якщо війна продовжиться, домінувати будуть масштаби виробництва, а також поступові поліпшення в дальності та конструкції.

Фото: 47 окрема механізована бригада / Facebook