Яка мета рейду на Курську область та чому прорив став несподіванкою для Путіна

Ранок 6 серпня на Курщині почався з того, що невідомі люди на бронетехніці з тактичним знаком – білим трикутником – в’їжджають на територію РФ. Невже це сили оборони України та чи стане цей наступ переломним у війні з Росією – читайте далі у матеріалі.

– Міністерство оборони РФ заявляло, що якісь підрозділи зі складом до 300 особового складу намагалися прорвати кордон у Курській області. Отже, будемо називати їх умовно 300 спартанців, – каже воєнний експерт Олександр Коваленко.

Керівництво України ситуацію не коментує. Але техніка, розпізнавальні стрічки, зухвалість операції та й навіть промовисте мовчання Генштабу… Все говорить, про те, що 300 спартанців це – українська армія. Перша армія після Другої світової, що зайшла в Росію.

– Росіяни хочуть щось з нами вибудовувати нову гру. Вони хочуть з нами зіграти в шахи. Ми наразі шахову дошку перевернули, – каже воєнний експерт Дмитро Жмайло. 

Реакція РФ на наступ на Курщині

Для Генштабу РФ наш наступ на Курщину став повною несподіванкою, каже воєнний експерт Олександр Мусієнко. Адже там вірили у вкинуту українськими спецслужбами дезінформацію, що наші війська концентруються на Сумщині.

–  Я думаю, що це свідчить про майстерність цієї операції. Чому? Тому що можна було прикрити перекидання військ на Сумщину. В Росії думали, що ці війська їдуть захищати Сумщину від можливого наступу Росії, а не готувати якісь дії, – каже він.

А ще, можливо, Путін відчував свої кордони в безпеці, адже мав закулісні гарантії, що Україна не вторгнеться, припускає наш експерт.

– Росіяни, чомусь, це питання геополітики – були впевнені на мою думку, що Україна не перейде державний кордон. Що ми не будемо починати наземну операцію на території РФ. Про це можливо були якісь непублічні домовленості, – говорить експерт Дмитро Жмайло.

Більше, ніж за добу після початку операції переляканий кремлівський диктатор Володимир Путін вирішив таки розказати росіянам про події на Курщині.

– Я бачив обличчя Путіна під час засідання радбезу, яке відбувалось у них, він був розгублений і схвильований, це очевидно, – зауважує Мусієнко.

Розгублено виглядав на Радбезі і начальник Генштабу Валерій Герасимов, якого напередодні військкори РФ просто рознесли в пух і прах.

Та поки Герасимов мужньо роздавав обіцянки, невідомі війська з синіми розпізнавальними стрічками та українськими прапорами розвивали успіх. За даними The Telegraph, вони менше ніж за дві доби захопили 350 кв. км Курщини. І це – повний провал РФ, каже Олександр Коваленко:

– Це недолік загальної групи військ в Курській, командування самого генерала Лапіна – це тільки недолік російських спецслужб розвідки, контррозвідки і так далі і таке інше. Тобто тотальний провал…

Жителі звільнених територій, побоюючись бомбардувань своїми ж, почали бігти подалі від війни.

Яка мета рейду на Курщину

Перше і найпростіше. Рейд на Курщину – це знищення російських резервів.

– Будь-яка знищена техніка чи хтось взятий полон і так далі – це все одно той, кого треба замінити, чи те, що треба замінити. Це потребує ресурсу, який поїде не на Схід, на Донбас, а поїде в Курську область, – каже воєнний експерт Олександр Мусієнко.

Друге – росіянам доведеться терміново кинути підкріплення з найближчих регіонів Брянщини та Бєлгородщини. Тож, ослабити ці свої напрямки.

– Група військ Брянськ – це також десь 10 тис. особового складу. Там нема багато чого перекидати. А якщо будуть, то що це означає? Що група військ Брянськ стає ще слабшою аніж група військ Курськ. Ми натяк всі дуже добре розуміємо, – каже воєнний експерт Олександр Коваленко.

Перекидання військ з Бєлгородщини може поставити хрест на харківській операції ворога. І хоча в тій групі у 5 разів більше вояк, ніж на Брянщині…

– Вони проводять вже третій місяць наступальну операцію на Харківщині і як вперлися лобом ще з травня в село Глибоке та Вовчанськ на глибину 6-8 км кордону, так вони там і знаходяться, – додає Коваленко.

Чи знімуть росіяни війська зі східного та південного напрямків, велике питання. Адже резервів в них майже немає.

– Є вже така попередня інформація, що з району Нью-Йорку уже не вводять резерви на сході, їх мали задіювати, а їх а їх притримали. Тобто уже думають, що ну роздумують над ситуацією, як реагувати в Курській області, – каже Мусієнко.

Третя цікава деталь. Варто звернути увагу на об’єкт у Суджі, а саме на газоперекачувальну станцію Газпрому. Це єдина робоча точка входу російського газу до Європи. Тепер цей об’єкт під контролем людей з українським прапором.

Такий трофей не лише прикриває наших бійців від бомбардувань противника, а може стати ще й неабияким козирем у майбутньому.

– Це те, що цю станцію дійсно можна буде на щось виміняти як варіант, – зауважує Коваленко.

Ще одна можлива ціль операції у глибокому тилу росіян – більш вигідна позиція України в майбутніх перемовинах. Складно диктувати умови, коли в тебе вже не Курська область, а по суті Суджанська народна республіка.

– Треба тиснути на Росію, в тому числі на полі бою і от зараз це теж прояв тиску для того, щоб на майбутніх можливих перемовинах форумі Миру, який має відбутися, забезпечувати саме собі сильну позицію безпосередньо на полі бою, – говорить Олександр Мусієнко.

Та багато залежатиме від реакції Кремля. Перекидатиме він війська з українського фронту чи підніме всі можливі зв’язки, щоб вплинути на лідерів західного світу.

– Щоб вони тиснули на Київ, щоб Україна відповідно пішла на якийсь поступки і припинила операції, – говорить експерт Дмитро Жмайло.

Єдність партнерів України після початку подій в Курській області, зберігається. Європа та США дали зелене світло на ведення дій на території ерефії. А от наш Генштаб ці події поки не коментує.

А поки звільнена від влади путіна територія стає все більшою. Та й взагалі – краї ці – суто українські. Історично належать до Східної Слобожанщини. А прикордонна Суджа навіть була 100 років тому столицею радянської України. Тож, по суті, ми просто повертаємо своє.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.