як в Україні виробляють FPV-дрони

Україна прагне досягти створення 1 млн дронів за 2024 рік, виготовляючи їх у невеликих секретних майстернях по всій території країни.

Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal, журналісти якого побували на одній із таких виробничих майстерень.

Виробництво дронів

У матеріалі описується будівля, яка ще кілька місяців тому була порожня, але зараз у ній працює близько дюжини чоловіків, які створюють ударні безпілотники з вибухівкою.

Майстерня, про яку йдеться, розташована на заході України і є одним “з десятків стартапів, що виробляють дешеву зброю, яка допомагає українським військам у боротьбі з росіянами”.

WSJ пише, що таким чином Україна намагається компенсувати нестачу боєприпасів, яка утворилася у зв’язку з відсутністю суттєвої військової допомоги від США останнім часом. Йдеться про створення “мільйонної армії вибухонебезпечних дронів із функцією FPV”, пише видання.

Через відсутність у країні сучасної збройової промисловості в необхідній кількості, яка була б здатна підтримати ті темпи воєнних дій, що відбуваються в російсько-українській війні, знадобляться роки і мільярди доларів. На сьогодні Україна не може виробляти артилерійські та ракетні системи, необхідні їй у великих масштабах, зазначається в матеріалі.

Водночас безпілотники, які можна зібрати з деталей, доступних на комерційному ринку, і які коштують лише кілька сотень доларів кожен, порівняно дешеві та прості у виробництві. По всій Україні з’являються саморобні заводи, які щомісяця випускають тисячі FPV-безпілотників.

Потім дрони доставляються на фронт, де солдати прикріплюють до них вибухівку і запускають їх у російські окопи і бронетехніку. Керує ними оператор за допомогою контролера і в окулярах, які дозволяють йому бачити те, що бачить камера дрона.

– З нашою економікою ми не можемо виробляти танки. Наше рішення – робити безпілотники, – каже Микола Гаврилюк, генеральний директор компанії Sparrow Avia, що виробляє безпілотники.

Використання у війні

В умовах, коли Україна перебуває в обороні після того, як минулого літа контрнаступ не привів до очікуваних результатів, безпілотники FPV стали відігравати вирішальну роль у спробах українських військ відбивати російські атаки. Безпілотники не можуть завдати такої ж шкоди, як артилерійські снаряди або мінометні міни, які зараз у дефіциті. Але українські війська використовують безпілотники для нанесення ударів по слабких місцях бронетехніки, щоб знерухомити її, а також для ураження російських вантажівок і навіть піших солдатів, щоб ускладнити Росії перекидання людей і вантажів до українських окопів.

Видання зазначає, що Україна стала піонером у використанні безпілотників на полі бою на початку війни, використовуючи куплені в магазині квадрокоптери для виявлення російських позицій. Але за минулі відтоді майже два роки Москва зробила величезні інвестиції в безпілотники всіх видів і перетворює торгові центри в центральній частині Росії на фабрики з виробництва дронів.

Через часті російські ракетні удари українські виробники дронів роблять свої підприємства меншими: кілька десятків співробітників в одній будівлі і ще кілька десятків в іншій, сподіваючись зберегти свою роботу в таємниці.

FPV – First Person View

FPV (First Person View), або дрони, керовані від першої особи, можна виготовити лише за кілька сотень доларів за кожну з деталей, доступних здебільшого на комерційному ринку. Сьогодні саме вони стають одним із найважливіших видів озброєння в Україні, вважає WSJ.

Проте їхнє виробництво в масовому масштабі поки що не налагоджено. Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, заявив, що країна перебуває на шляху до досягнення мети, поставленої президентом Володимиром Зеленським наприкінці минулого року, – виготовити щонайменше мільйон безпілотників цього року, що більш ніж у 100 разів більше, ніж у 2022 році.

Наразі Україна виробляє 62 різні види безпілотників, а виробники дронів працюють над новими моделями, які можуть літати далі, нести важчі боєприпаси і ухилятися від російських електронних перешкод, які переривають контакт між дроном і пілотом.

Завод із виготовлення БпЛА

Журналістам The Wall Street Journal вдалося відвідати один із трьох заводів Sparrow, які виробляють близько 3 тис. FPV-безпілотників на місяць. Микола Гаврилюк і його партнер вклали близько $500 тис., щоб запустити компанію у виробництво, з метою в кінцевому підсумку випускати 10 тис. дронів на місяць.

Наприкінці минулого року компанія переїхала в порожню будівлю на заході України, встановила вентиляційні труби і перетворила її на FPV-фабрику.

Компанія закуповує деякі деталі – вуглецеве волокно, камери та двигуни, – але більшість деталей і дизайн дронів виготовляє сама.

В одній із кімнат 20-річний інженер розглядав моделі безпілотників на екранах, допрацьовуючи свій дизайн. За його спиною кілька 3D принтерів друкували пластикові деталі.

У сусідній кімнаті робітники зварювали батарейні блоки різних розмірів для різних моделей дронів, а потім покривали їх чорним пластиком. Самі дрони збиралися в кінці коридору.

Робітники сиділи парами за столами, де вони прикручували, приклеювали і зварювали деталі. У приміщенні було так тісно – сотні безпілотників на різних стадіях складання були складені навколо на полицях і на підлозі, – що робітники ризикували перекинути що-небудь, щоразу встаючи з-за столу. У приміщенні ще не було системи вентиляції, і зварювальники закривали носи шарфами, описують побачене журналісти WSJ.

– Найбільша проблема – це доставка запчастин з Китаю і логістика їхньої доставки сюди, – сказав Гаврилюк, зазначивши, що протести далекобійників у Польщі сповільнили потік комерційних вантажів в Україну в останні місяці.

За його словами, компанія витрачає на запчастини приблизно $14 тис. на місяць.

– Це звучить як велика сума, але для армії це невеликі витрати, – каже він.

За словами Гаврилюка, український уряд щомісяця закуповує близько половини безпілотників. Решту скуповують волонтери та місцеві органи влади і доставляють у військові частини.

Федоров, міністр цифрових перетворень, сказав, що уряд запропонував низку стимулів для компаній, що займаються виробництвом дронів, включно зі зниженням податків і скасуванням імпортних мит.

– Роль держави більше схожа на координацію і створення можливостей, – сказав він, додавши, що уряд “пропонує великі контракти для виробників, щоб вони розширювалися”.

Поки що в Sparrow працює всього 70 осіб, і всі вони, крім трьох, чоловіки. Гаврилюк сказав, що в найближчі два місяці вони планують додати 130 осіб. Він наймає тільки друзів і родичів нинішніх співробітників, побоюючись того, що принесе із собою кожен новий співробітник. Якщо хтось видасть росіянам місце розташування заводу, по ньому, найімовірніше, будуть випущені ракети.

При цьому Гаврилюк каже, що співробітники мають неофіційне звільнення від призову в армію, що є суттєвою перевагою, коли українське військове керівництво оголосило про плани набрати до 500 тис. нових солдатів.

– Не всі можуть або хочуть воювати, але це спосіб, у який я можу бути корисним і допомогти армії, – сказав Сергій Хлухонець, 35-річний колишній будівельник, який приєднався до Sparrow два місяці тому і тепер працює зварювальником.

Випробування дронів

З кожної партії в 30 безпілотників один береться на випробування на найближчому полігоні. У холодний безхмарний січневий день пілот-випробувач одягає окуляри FPV і піднімає невеликий FPV-безпілотник зі снігу в повітря, а потім літає взад-вперед над лінією дерев зі швидкістю близько 130 км на годину.

З 11 моделей, що випускаються компанією Sparrow, її 18-сантиметровий дрон (за розміром пропелерів, які він може використовувати) є найпопулярнішим. Хоча він літає не так далеко і може нести тільки близько 1,5 кг вибухівки, він більш маневрений і, що дуже важливо, дешевший, каже Андрій Вуховський, керівник відділу FPV компанії Sparrow.

– Поки ми обороняємося, а росіяни нападають, (солдатам, – Ред.) не потрібен такий великий радіус дії, – каже Вуховський.

Проте Україна розробляє безпілотники все більшого радіусу дії, які її війська використовували для нанесення ударів по нафтопереробних заводах на території Росії цього року.

Компанія Sparrow розробила більший ударний безпілотник, здатний нести близько 9 кг вибухівки. Компанія також працює над моделями, які використовують штучний інтелект, щоб вразити ціль, навіть якщо російські електронні глушилки перервуть зв’язок із пілотом. І хоч у майбутньому не буде серйозної потреби у високопрофесійних навичках пілота, сьогодні потреба в них ще зберігається, зазначає Вуховський.

Фото: Михайло Федоров

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.