Втратив ніжку через агресивний рак: у Львові зробили протез 9-річній дитині

3 тижні назад

104 1 хвилина прочитана

Фахівці дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова зробили протез для 9-річного хлопчика, якому довелося ампутувати ніжку через агресивну форму раку. Про це співробітники ПМО розповіли на своїй сторінці у Facebook.

Пухлина не реагувала на терапію

– Одну з найагресивніших форм раку серед дітей, остеосаркому, у Михайлика Палія з Івано-Франківської області виявили два роки тому, коли хлопчикові було сім, – ідеться в повідомленні.

За словами медиків, пухлина вразила стегнову кістку на лівій нозі. Перші шість курсів хімії Михайлику провели в Івано-Франківській дитячій обласній клінічній лікарні.

Хлопчик важко переносив терапію, а пухлина на неї не реагувала. Тож хвороба й далі прогресувала. Єдиний шанс на порятунок дитини – ампутація всієї ураженої остеосаркомою кінцівки.

Операція з ампутації

Далі в боротьбу за дитину вступила мультидисциплінарна команда фахівців лікарні Святого Миколая: онкогематологи, хірурги, протезисти, фізичні терапевти та психологи.

Операція з ампутації лівої ніжки тривала чотири години. А вже за кілька днів Міша за підтримки фізичного терапевта та за допомогою милиць зробив свої перші кроки.

На велосипеді без однієї ноги

– Його бажання ходити перевершило найоптимістичніші сподівання фахівців. І це попри те, що після ампутації дитину довго мучив фантомний біль. Паралельно хлопчик продовжував отримувати хіміотерапію, – пишуть медики.

За їхніми словами, Міша дуже хотів робити все, як інші діти – бігати, стрибати, знову ходити до школи. Він сам навчився їздити на велосипеді без однієї ноги. На милицях прислуговував на церковній службі. І навіть приміряв на себе професію рятувальника – провів один день з івано-франківськими ДСНСниками.

Знову стати на обидві ніжки

А через півтора року після ампутації збулася ще одна мрія Михайла – стати на обидві ніжки. У майстерні протезування Першого медоб’єднання Львова йому виготовили штучну кінцівку і нині хлопчик наполегливо опановує ходьбу на ній.

– У нього немає страху впасти. І тому ми за два тижні досягли максимального результату, на який я сподівався лише за чотири тижні після протезування, – каже фізичний терапевт Максим Тибінка.

Найбільше, за словами фахівців, Михайлик мріє бути здоровим і ходити до школи – без милиць.