Впровадження нового українського правопису: про що варто знати

25 квітня 2019 року Верховна Рада проголосувала закон Про забезпечення функціонування української мови як державної, а вже 22 травня того ж року уряд схвалив український правопис у новій редакції. Через те, що правопис затвердили саме перед вступною кампанією, Міносвіти тоді запропонувало перехідний період на п’ять років саме у сфері освіти.

Цьогоріч цей термін спливає, наголосив у коментарі Фактам ICTV Тарас Кремінь, уповноважений з питань захисту державної мови.

Коли завершиться перехідний період для правопису

За словами Тараса Кременя, чинна редакція українського правопису діє з червня 2019 року, тому ніяких перехідних етапів він не передбачає, крім визначених окремими нормативно-правовими актами.

Нагадаємо, що 30 травня 2019 року цей документ набув чинності, а 3 червня 2019 року остаточну редакцію оприлюднили на офіційних сайтах Міністерства освіти та науки та Національної академії наук.

– Через те, що правопис затвердили у червні 2019 року, напередодні вступної кампанії, Міносвіти і науки запропонувало п’ятирічний перехідний період у сфері освіти, зокрема на час складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), а зараз національного мультипредметного тесту, – зауважив Тарас Кремінь.

За його словами, починаючи з 2025 року, НМТ або, можливо, ЗНО проводитимуть за новою редакцією українського правопису, тобто за редакцією 2019 року.

Застосування українського правопису

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь зауважує, що застосування нового правопису є однаковим для усіх сфер суспільного життя та по всій території України.

Застосування правопису регулюється законом Про забезпечення функціонування української мови як державної. У ст. 3 цього закону зазначається, що застосування української мови має відбуватися згідно з вимогами українського правопису.

Наприклад, стаття 36 чітко вказує, що в Україні назви аеропортів, портів, станцій, зупинок, власні назви транспортних засобів подаються державною мовою за правилами українського правопису. Те саме стосується сфери діловодства, документообігу для громадських об’єднань, політичних партій тощо.

Так само й назви географічних об’єктів та об’єктів топоніміки подаються за правилами правопису.

– Тож бачимо, що абсолютно в усіх сферах життя маємо послуговуватися державною мовою за чинним правописом, – наголошує Тарас Кремінь.

У 2019 році було створено Національну комісію зі стандартів державної мови, яка відповідає за напрацювання цих стандартів і за український правопис.

Питання українського правопису згадується в законі України Про правотворчу діяльність, який затвердили у серпні 2023 року. У статті 35 цього закону йдеться про те, що мова та стиль нормативно-правових актів має викладатися державною мовою відповідно до стандартів української правничої термінології та українського правопису.

Тобто апріорі всі документи слід писати з урахуванням українського правопису редакції 2019 року, зауважив Тарас Кремінь.

Інформаційно-роз’яснювальна кампанія

Уповноважений з питань захисту державної мови наголошує, що для масової імплементації правопису треба запустити додаткову інформаційно-роз’яснювальну кампанію та друкувати різні посібники, які б допомогли українцям краще опанувати й застосовувати український правопис.

Тобто необхідно ще раз звернути увагу українців на новації, запроваджені в правописі у 2019 році. Наприклад, зміни стосуються написання слів іншомовного походження, різних частин мови, власних назв тощо. Кожна з цих складових має бути додатково роз’яснена у зручний і доступний для громадян України спосіб, вважає Тарас Кремінь.

– Я думаю, більшість громадян України вже давно помітили зміни у правописі, чи то під час написання радіодиктанту, чи то під час складання іспитів на рівень володіння українською мовою, чи під час перегляду фільмів і читання книжок. Всі вони здебільшого вже враховують норми нового правопису, але наголосити на важливості застосування під силу і Кабінету Міністрів, і мені як уповноваженому з питань захисту державної мови, – заявив Тарас Кремінь.

Що означає впровадження нового українського правопису

За словами Тараса Кременя, український правопис – це результат багаторічної кропіткої роботи Національної правописної комісії, Національної академії наук, закладів вищої освіти, громадських організацій, які повертали втрачені в попередніх редакціях слова та норми.

Під час складання правопису було багато обговорень, консенсусу, була й критика. Тому сучасний український правопис – це баланс між затвердженими нормами та тими, якими ми користуємося в повсякденному житті.

Мовний омбудсмен наголошує, що для пересічного громадянина жодних тектонічних змін не сталося. Наприклад, є слова, які мають варіативне написання, а тому вживання обидвох варіантів не буде вважатися помилкою: Афіни – Атени, ирод-ірод, Борисфен – Бористен, міф, міфологія – міт, мітологія тощо.

Варто розуміти, що українська мова – це живий організм, вона постійно збагачується, повертаються різні форми. Наприклад, суспільство вже давно послуговується фемінітивами, а дехто архаїзмами, хтось історизмами, маємо велику кількість запозичень з інших мов, говорить Тарас Кремінь.

А ще він наголосив, що саме за час повномасштабної війни помітний стрімкий перехід громадян України до послуговування українською мовою в побуті.

– Тому додаткові заходи з питань популяризації чинного правопису – це і про статус української мови як державної, про зміцнення й консолідацію українського суспільства, – зауважує уповноважений.

А ще Тарас Кремінь сподівається, що після набуття Україною членства в ЄС українська мова стане офіційною мовою Євросоюзу, а це мова діловодства, документообігу, освітнього процесу, мова закордонних кафедр української мови тощо.

За його словами, український правопис – це одна з найдієвіших вакцин проти малоросійства, хохляцтва, зросійщення та колонізації нації.

Зміни до правопису можливі

Уповноважений з питань функціонування державної мови Тарас Кремінь зауважує, що правопис у майбутньому  зазнаватиме змін, адже українська мова жива, вона змінюється, збагачується. Важливо, щоб ця робота проводилася постійно, саме цим займаються фахівці з Національної комісії стандартів державної мови.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.