В яких випадках при розлученні дитина залишається з батьком

Попри те, що українське законодавство чітко каже, що батько і мати мають рівні права, суд після розлучення зазвичай залишає дитину з жінкою.

– Справді, суди здебільшого віддають перевагу матері під час визначення місця проживання дитини після розлучення. Особливо маленькі діти частіше залишаються жити з матерями, а чоловіки можуть бачити і виховувати дітей та зобов’язані щомісяця виплачувати кошти на утримання дітей, – зазначає юрист Роман Сацик.

Адвокат зауважує, що останнім часом батьки в Україні стали більш свідомими і хочуть досягати рівності у праві на виховання дитини.

– В останні роки статистика показує зростання числа судових рішень про проживання дітей з батьком. Це свідчить про те, що батьки стали більш свідомими і хочуть брати участь у житті власних дітей не менше за матерів, – наголошує Сацик.

Стаття 141 Сімейного Кодексу України встановлює, що батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.

В яких же випадках дитина може залишитися з батьком

– Перший, досить рідкісний, але все ж трапляється – батьки дійшли згоди про проживання дитини з батьком. Другий, коли батько наполягає на спільному проживанні з дитиною, – розповідає юрист. 

Підстави, за яких батько може забрати дитину в матері: 

• ухилення матері від виконання своїх обов’язків з виховання дитини; 
• жорстоке поводження з дитиною;
• захворювання на хронічний алкоголізм або наркотична залежність;
• психічні захворювання матері;
• будь-які види експлуатації дитини матір’ю, примус її до жебракування та бродяжництва;
• коли мати перебуває в скрутному матеріальному становищі та не має доходу (однак це не може бути єдиною і самостійною підставою для відібрання дитини);
• матері дитини немає де жити; 
• дитина хоче жити з батьком.

Особливості визначення місця проживання дитини з батьком

У досудовому порядку спір можна вирішити:

• шляхом звернення до органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини (розпорядження органу опіки та піклування);
• шляхом укладання договору між батьками про визначення місця проживання дитини (нотаріальний договір).

– У більшості випадків перевага віддається саме судовому шляху, не дивлячись на те, що позасудовий порядок розв’язання цього питання відбувається швидше, – переконує Роман Сацик. 

Як організувати батькові подання позову

• Варто спробувати все ж домовитися з матір’ю мирним шляхом, бо одного бажання забрати дитину замало, все має відбуватися м’яко та з дотриманням принципу врахування інтересів дитини.
• Налагодити психологічний контакт із дитиною.
• Подбати про створення комфортних житлових і побутових умов для дитини.

Якщо ж батько ініціює розгляд спору щодо проживання дитини в судовому порядку, є обставини, що підлягають доведенню:

• ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків;
• стан здоров’я дитини;
• особиста прихильність дитини до кожного з батьків;
• вік дитини;
• дохід батьків;
• наявність або відсутність зловживання спиртовими напоями або наркотичними засобами;
• наявність або відсутність аморальної поведінки (поведінки, що може зашкодити здоров’ю та розвитку дитини);
• інші обставини, що мають істотне значення: умови проживання, наявність іншої сімʼї тощо.

– Важливо, що докази, якими батько обґрунтовує свій позов, мають бути належними, достатніми та допустимими. Наприклад, залежність матері від алкоголю або наркотиків, психічні розлади повинні бути підтверджені медичними документами. Якщо таких документів у батька немає, суд може призначити проведення медичної експертизи, якщо на те є вагомі підстави, – розповідає Сацик.

За його словами, доказами жорстокого поводження з дитиною можуть слугувати відео-, фото-, аудіоматерали, медичні довідки, показання свідків та притягнення матері до адміністративної відповідальності.

– Важливо, що безробіття матері не є підставою для розлуки з дитиною, особливо якщо його причина поважна (декретна відпустка, інвалідність). Але якщо мати не працює давно і без поважної причини, у сукупності з іншими обставинами це може бути враховано судом — на користь батька, – наголошує адвокат.

Юрист переконує, що суд може віддати перевагу батькові, якщо мати з’їхала зі спільного житла, а тато залишився там жити, оскільки звичні умови проживання для дитини краще.

– Значно допоможе батькові, якщо на момент судового розгляду мати не знайшла нормальне житло для проживання з дитиною. Перевірка житлових і побутових умов за місцем проживання матері та батька покладається на орган опіки та піклування, і суд обов’язково бере до уваги цю обставину, – додає Юрій Сацик.

Буває так, що мати не виконує батьківські обов’язки, позбавляє дитину належної турботи, догляду, виховання через низку причин (робота з ненормованим робочим графіком, часті поїздки й відрядження, “нічний” спосіб життя). Все це може стати однією з підстав для передання дитини батькові.

Варто зазначити: якщо дитині виповнилося 10 років, суд запитує і обов’язково бере до уваги думку (бажання) дитини. Якщо дитині вже 14 років, вона може сама вирішувати, з ким їй жити – з матір’ю чи батьком.

Не можна залишити поза увагою те, що на рішення суду значною мірою вплине висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання з батьком, який готується під час розгляду справи. Як показує практика, позитивний висновок є запорукою позитивного рішення.

– Підсумовуючи викладене, зазначимо, що визначити місце проживання дитини з батьком цілком реально за наявності на те підстав та належного доведення існування цих підстав у суді, – наголошує адвокат.

Джерело: Адвокатське бюро Романа Сацика

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.