Україна здобуде перемогу у війні, якщо всі країни НАТО виділять 0,25% ВВП на допомогу для неї – Каллас

Країни-члени Північноатлантичного альянсу мусять встановити перемогу України як мету в російсько-українській війні.

Про це заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Перемога України як мета НАТО

Вона нагадала, що ціна, яку сьогодні платять члени Альянсу за допомогу Україні, мізерна, як порівняти з тим, якщо російська агресія пошириться на територію держав-членів НАТО.

Вона процитувала американського історика Тімоті Снайдера, який раніше говорив, що “країни не завжди виграють війни, але вони ніколи не здобувають перемог, якщо не ставлять перемогу як мету”.

Тому, вважає Каллас, на саміті НАТО у Вашингтоні члени альянсу мають поставити відповідну мету в контексті російсько-української війни.

– Результат цієї боротьби має вирішальне значення для безпеки всієї трансатлантичної спільноти, і для цього нам необхідне зобов’язання союзників у довгостроковій підтримці України. Естонія підтримує виділення 0,25% нашого ВВП на військову допомогу Україні впродовж наступних чотирьох років. Якщо всі союзники зроблять те ж саме, це забезпечить Україні достатню військову допомогу для перемоги у війні, – підкреслила вона.

Членство України в НАТО

Каллас також заявила, що всі елементи, що стосуються України, які обговорюватимуться під час саміту у Вашингтоні, розглядатимуться як посилена підтримка України на шляху до членства в НАТО.

– Головний урок, який ми винесли з останніх десятиліть, полягає в тому, що “сірі зони” є джерелами конфліктів, і наш обов’язок – продовжити процес вступу України до НАТО. Ми маємо продемонструвати своїми словами й діями, що шлях України до НАТО незворотній, – заявила вона.

Гібридні атаки РФ проти НАТО

Крім того, прем’єр Естонії заявила, що Альянсу необхідно тримати російську загрозу в центрі уваги НАТО.

– Необхідна довгострокова стратегія з протидії та стримування агресивних дій Росії, – заявила вона.

Вона нагадала, що країни-союзники останнім часом спостерігають скоординовану політику гібридних дій із боку Росії в усій Європі, коли дедалі частіше робляться спроби зруйнувати цивільну інфраструктуру.

– У рамках нашої реакції ми мусимо звести всі розрізнені випадки воєдино – це не окремі події, а частина загальної картини. Це означає, що в нас є спільне розуміння загрози, і ми також маємо публічно викривати ці дії, – наголосила вона.

Нагадаємо, глава уряду Естонії Кая Каллас, імовірно, стане головним дипломатом Європейського Союзу після виборів, які відбулися до Європарламенту.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.