У центрі Носівки збереглася старовинна хата шевця: як виглядало житло на Чернігівщині понад століття тому

У центрі Носівки збереглася старовинна хата початку XX століття, яка нагадує про побут і традиції жителів Чернігівщини понад сто років тому. Йдеться про оселю місцевого чоботаря Опанаса (Афанасія) Веременка, у якій поєднувалися житловий простір та майстерня господаря, розповідає Юлія Філь — дослідниця, краєзнавчиня та активна дописувачка, яка займається вивченням історії, культури та побуту Носівки та Носівщини на Чернігівщині.

Будинок, прихований від поглядів перехожих, є цікавим зразком традиційної сільської архітектури Чернігівщини. Його планування розповідає не лише про особливості будівництва того часу, а й про повсякденне життя звичайної родини.
 

Одна кімната — і житло, і майстерня

Особливість оселі Веременків полягає в тому, що житлова кімната одночасно слугувала робочим місцем господаря.

Опанас Веременко займався шевським ремеслом — виготовленням і ремонтом взуття. Саме тут він працював, а поруч минало повсякденне життя його родини.

У невеликій кімнаті мешкали п’ятеро людей — батьки та троє дітей.

У будинку збереглася автентична піч, яка була важливою частиною традиційного українського житла. Вона використовувалася для приготування їжі та обігріву оселі.

Піч нагадує і про непрості післявоєнні роки, які пережила родина Веременків.
 

Традиційна архітектура Чернігівщини

Будинок має характерні риси народного житла, поширеного на Чернігівщині на початку XX століття.

Його планування передбачає житлову кімнату, сіни та комору. Сіни виконували роль перехідного приміщення, а комору використовували для зберігання господарських речей і припасів.

Ще одна особливість хати — чотирисхилий дах із солом’яним покриттям. Такий тип покрівлі був характерним для традиційних сільських будинків регіону.

Подібні оселі дають змогу краще зрозуміти, як жили, працювали та облаштовували побут мешканці Чернігівщини в минулому.

Сьогодні старовинна хата Опанаса Веременка становить інтерес як зразок місцевої архітектурної спадщини та свідчення історії звичайної носівської родини.

Її цінність — у збережених деталях побуту, традиційному плануванні та зв’язку з історією міста, яку можна побачити не лише в архівних документах, а й у будівлях, що дійшли до нашого часу.

Фото: Юлія Філь

Нагадаємо, що У Ніжині відомий український фешн-експерт розповів про історію моди ХІХ і ХХ століть через образи тогочасних «ікон стилю».