Що таке ендометріоз: причини, симптоми, лікування

Ендометріоз – захворювання, яке більшість гінекологів досі вважають одним із найзагадковіших і не до кінця досліджених. Це патологія, яка найчастіше трапляється у молодих жінок (репродуктивного) дітородного віку.

Все про едометріоз Фактам ICTV розповіла Тетяна Постоловська, лікарка-гінеколог, кандидатка медичних наук, завідувачка акушерсько-гінекологічного відділення ПМП Центр В.

Симптоми і причини ендометріозу

– Ендометріоз – це одне із найпоширеніших гінекологічних захворювань, за якого клітини ендометрію розростаються поза межами внутрішніх стінок матки, спричиняючи хронічний запальний процес, – каже лікарка.

Причини виникнення ендометріозу точно не встановлені. Сьогодні ендометріоз називають хворобою 100 теорій виникнення.

Основні симптоми ендометріозу: біль, безпліддя, геморагічний синдром.

Для встановлення діагнозу проводять збір скарг, анамнезу. Також здійснюють вагінальне дослідження, огляд у дзеркалах, кольпоскопію,цитологічне дослідження.

За показаннями використовуються інструментальні методи досліджень: УЗД, гістероскопію, гістеросальпінгографію, МРТ, КТ. Також проводять дослідження гормонального фону.

Лікування  ендометріозу

Вибір методу лікування залежить від різних факторів: характер перебігу патології, вік пацієнтки, тривалості захворювання, наявність супутньої патології. Можуть використовуватися два види лікування.

• Медикаментозна терапія. Використовуються симптоматичні засоби. Застосовуються знеболювальні, седативні, гемостатичні засоби. Також застосовують гормональну корекцію, яка спрямована на призупення активного процесу в ендометріоїдних вогнищах.
• Хірургічна корекція. Передбачає видалення вогнищ ендометріозу в межах незмінених тканин. Операції можуть проводить лапароскопічним, лапаротомічним, вагінальним доступами. Також широко застосовуються ендоскопічні методи лікування ендометріозу та спайкового процесу малого таза.

– Для того, щоб попередити розвиток цієї патології, важливо дотримуватися таких принципів: своєчасне відвідування лікаря за виникнення будь-яких ознак хвороби, використання ефективних засобів для консервативного й оперативного лікування, повне обстеження жінок із груп ризику – пояснює Тетяна Постоловська.