що отримала Україна за підсумками зустрічі лідерів ЄС

Завершення саміту лідерів країн Євросоюзу продемонструвало відсутність політичної волі Угорщини блокувати подальшу допомогу Україні в рамках всього блоку.

Також за підсумками саміту Європейської Ради, що проходив у Брюсселі 1 лютого, Україні з боку лідерів ЄС була обіцяна потужна політична, фінансова, економічна, гуманітарна, військова і дипломатична підтримка. На додаток до цього глави держав-членів Євросоюзу узгодили макрофінансову допомогу на €50 млрд для України, що буде поступово надаватись у проміжку з 2024 по 2027 роки.

Якими є підсумки позачергового засідання лідерів Європейського Союзу та чому прем’єру Угорщини Віктору Орбану не вдалось знову застосувати своє вето проти подальшої підтримки України – Факти ICTV розбирались разом із експертом.

Україна отримає €50 млрд від ЄС

Головним здобутком саміту, безумовно, став пакет макрофіну у розмірі €50 млрд для України. Ця допомога мала була узгоджена на рівні лідерів ЄС ще у грудні 2023 року, втім тоді очільник уряду Угорщини наклав своє вето, чим заблокував допомогу для офіційного Києва.

Фінансова підтримка передбачає видатки з європейського Фонду для України (Ukraine Facility) на період 2024-2027 років.

Загалом, макрофінансова допомога сумою €50 млрд складатиметься з €33 млрд у формі кредитів та €17 млрд у вигляді безоплатної підтримки в рамках нового тематичного інструменту Ukraine Reserve (Резерв для України).

Як зазначили у висновках Євроради лідери ЄС, саме інструмент Ukraine Reserve зможе бути наповнений завдяки використанню надзвичайних доходів, отриманих безпосередньо від заблокованих активів Центрального банку Росії.

Такий крок з боку лідерів ЄС український політолог Олег Саакян назвав перемогою європейських цінностей над квазідиктатурами.

– Європейські цінності та демократія перемогли над маніпуляціями та цинізмом європейських квазідиктатур. Орбан не отримав бажаного, а Україна отримала фінансування на 4 роки вперед, яке убезпечило її від вето та саботажу. Це дає змогу Україні почуватися значно впевненіше, – каже експерт.

За словами Саакяна, для України це знімає одразу два тягарі: по-перше, макрофінансова допомога складає приблизно половину від необхідного Києву зовнішнього фінансування на 2024 рік, а, по-друге, таким чином ЄС демонструє, що він з Україною поводить себе по серйозному, і навіть внутрішні серйозні проблеми і виклики у Брюсселі готові долати консенсусно.

Водночас для України з боку ЄС були висунуті умови з боку Євросоюзу. Так, офіційний Київ має підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми, включно з багатопартійною парламентською системою, та верховенство закону, а також гарантувати дотримання прав людини, включно з правами осіб, які належать до меншин.

Крім того, підтримка передбачає, що Україна та Єврокомісія вживатимуть заходів для захисту фінансових інтересів Євросоюзу, зокрема щодо запобігання, виявлення та виправлення випадків шахрайства, корупції, конфліктів інтересів і порушень, йдеться у висновках саміту Євроради.

Шантаж Орбана не пройшов

Перед початком спеціального саміту лідерів ЄС у центрі уваги був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ще у грудні 2023 року використав право вето, щоб не дати консенсусом ухвалити рішення щодо макрофінансової підтримки України.

Разом з тим, майже одразу після грудневого саміту європейських лідерів, Орбан почав озвучувати свої політичні вимоги, виконавши які, він нібито погодиться на підтримку України з фондів ЄС.

Такі дії з боку угорського прем’єра були розцінені низкою лідерів та європейських посадовців, як шантаж, який підривав єдність Європейського Союзу.

Як наслідок, фінальною версією вимог Орбана, як випливає з публікацій західних медіа, стала наступна пропозиція: Угорщина погоджується на підтримку України з боку ЄС у розмірі €50 млрд, а натомість ця макрофінансова підтримка буде щороку переглядатись лідерами Євросоюзу. Ба більше, повідомлялось про те, що при перегляді кожна з країн-членів ЄС матиме право накласти вето на подальшу підтримку України, що унеможливить продовження фінансування потреб Києва.

Втім, висновки Європейської Ради, що були оприлюднені за підсумками саміту 1 лютого, продемонстрували іншу ситуацію. Лідери ЄС погодились на щорічні звіти Єврокомісії та дебати про реалізацію фонду з метою вироблення рекомендацій. Водночас за необхідності, через два роки Європейська рада зможе запропонувати Єврокомісії внести пропозицію про перегляд довгострокового бюджету ЄС. Тобто про подальшу можливість Угорщини накладати вето на рішення Євроради у питанні фінансування України не йдеться взагалі.

Український політолог Олег Саакян каже, що Віктору Орбану пригрозили позбавити Угорщину права голосу, якщо очільник угорського уряду продовжить блокувати €50 млрд для України.

– Орбан виступив одноосібно проти консенсусного рішення Європи. До певного моменту він міг зберігати образ поганого хлопця, переважно в тих питаннях, де не було консенсусу… Наразі ж ситуація склалася таким чином, що обговорювалося питання, яке має консенсус серед держав Євросоюзу, а саме щодо початку переговорів з Україною щодо вступу і стосовно €50 млрд. Тож він опинився сам на сам, фактично, шантажуючи весь Європейський Союз, що було сприйнято як можливість загрозливого прецеденту, яким потім зможуть скористатись інші країни, –  вказує він.

За словами експерта, протистояння Орбана усім державам Євросоюзу почалось на тлі виборів до Європейського парламенту, на яких значну частину голосів можуть отримати євроскептичні сили. Тому, вказує Саакян, були застосовані екстраординарні заходи.

– Лідери ЄС хотіли продемонструвати, що такі маніпуляції не пройдуть безслідно, тому для Угорщини, вперше за всю історію ЄС, зняли зі стінки те, що вважалося ледве не декоративним озброєнням, а саме – 7 статтю (Договору про Євросоюз, – Ред.), яка регламентує можливість позбавлення права голосу країни ЄС, якщо вона порушує цінності і принципи Євросоюзу, – вказує експерт.

Завдяки цьому, каже Саакян, а також враховуючи можливі важелі економічного тиску на Угорщину, шантаж Орбана не пройшов.

Військова підтримка України

За підсумками спецсаміта Євроради також було озвучено, що лідери ЄС продовжать надавати Україні військову підтримку, зокрема за лінією Європейського фонду миру. Для України це, в першу чергу, передбачає постачання додаткових боєприпасів.

Також наголошується потреба у необхідності продовження прямої двосторонньої допомоги держав-членів ЄС відповідно до потреб України.

У документі за підсумками саміту йдеться про те, що Європейська рада розглянула роботу Ради з військової підтримки України та запропонувала збільшити загальну фінансову стелю Європейського фонду миру.

Крім того, країни-члени блоку наголосили на “нагальній необхідності прискорити постачання боєприпасів і ракет”. Йдеться, зокрема, про врахування обов’язку ЄС перед Україною надати 1 млн снарядів для артилерії.

У заяві Євроради вказується, що у своїх подальших діях будуть робити кроки, які будуть сприяти збільшенню виробничих потужностей європейської промисловості.

За словами політолога Саакяна, цей крок з боку Європейського Союзу не є таким, що повторюється для галочки. Навпаки, лідери ЄС почали усвідомлювати загрозу з боку Росії для країн Європи та ЄС, тому важливо вже зараз працювати над посиленням власної безпеки.

– В Європі переосмислюють власну безпеку і російська агресія вже не розглядається виключно через призму агресії проти України… Наразі вже йде мова про російську агресію проти України, як початок агресії проти Європи, як підваження європейської безпеки та, відповідно, зростання безпекових загроз для самого ЄС, а зрештою аж до потенційного воєнного конфлікту з Росією у випадку нападу на одну з європейських держав, – каже він.

Створення Фонду допомоги Україні

Не менш важливим рішенням з боку лідерів ЄС стали перші кроки на шляху до створення Фонду допомогу Україні (Ukraine Assistance Fund).

Фонд, створення якого було ініційовано Верховним представником ЄС Жозепом Боррелем у серпні 2023 року, передбачає підтримку для України із питань забезпечення військової  допомоги Євросоюзу.

Першочергово пропонувалось створити Фонд допомоги Україні із бюджетом близько €5 млрд щороку, який далі буде інтегрований в Європейський Фонд миру. Разом з тим, у своєму зверненні до лідерів ЄС президент України Володимир Зеленський заявив, що йдеться про щорічну підтримку у мінімум €5 млрд.

Згідно із висновками за підсумками Євроради, лідери ЄС запропонували підтримати створення Фонду допомоги Україні до початку березня 2024 року, враховуючи пропозиції країн-членів Євросоюзу.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.