Прісцилла: рецензія на фільм Софії Копполи та сюжет

В український прокат 11 січня виходить фільм Прісцилла від Софії Копполи. Це біографічна драма про дружину американського співака Елівіса Преслі  Прісциллу Бульє, заснована на її автобіографічній книзі Елвіс та я.

Два роки тому на великі екрани вийшов байопік Елвіс від режисера База Лурмана. Та картина була сповнена музичних міксів, рок-н-ролу, гламуру та розповідала здебільшого про стосунки Елвіса з його менеджером Томом Паркером. Роль Прісцилли у ній була радше другорядною.

Зараз дивляться

А ось фільм Копполи зосереджується саме на Прісциллі – від її першої зустрічі з Елвісом у Німеччині у 14-річному віці до їхнього розлучення. Це розповідь про молоду жінку та її дорослішання.

У стрічці Елвіс схожий на владного хижака проти крихітної Прісцилли. Це враження посилює різниця в зрості акторів. Користуючись своїм становищем, він її повністю контролює. У Прісциллі він ідеалізує власні уявлення про незайману чистоту, вочевидь задовольняючи свою хтивість в інших місцях.

Сюжет Прісцилли

Творці картини розпочинають історію зі знайомства 14-річної Прісцилли Бульє з 24-річним Елвісом Преслі, коли він відбував службу в армії у Західній Німеччині. Її запрошують на вечірку Елвіса, де співак пропонує дівчині піднятися у його спальню. Там він їй зізнається, як сумує за своєю нещодавно померлою матір’ю.

Попри застереження щодо величезної різниці у віці та світової слави Елвіса, батьки Прісцилли зрештою погоджуються, щоб їхня донька переїхала жити до Мемфіса та відвідувала там католицьку школу. У 17-річному віці вона опиняється у своєрідній позолоченій клітці Грейсленду під наглядом суворого батька співака, доки той проводить час за зніманнями фільмів у Голлівуді.

Стосунки героїв залишаються цнотливими, але сповненими подорожами до Вегаса, білими пуделями, гучними заголовками преси про стосунки Преслі з Ненсі Сінатрою та іншими знаменитостями, наркотиками та турне, які залишаються поза оком глядача, адже Прісцилла у них не супроводжує Елвіса.

Фільм також розповідає й про темний бік короля рок-н-ролу, його саморуйнацію, а також усвідомлення Прісциллою власних ілюзій щодо чоловіка, за якого вона вийшла заміж.

Фото: Артхаус Трафік

Камера у стрічці прямо супроводжує саме Прісциллу, а тому в картині немає залаштункових розмов інших людей та подій, у яких вона не брала безпосередньої участі. Ми можемо лише уявляти, що про неї кажуть інші персонажі.

Рецензія на фільм Прісцилла

Прісциллу в її життєвому відрізку від 14 до 27 років втілила 25-річна американка Кейлі Спені. Її гра справді хороша. Акторка ретельно зображує подорож Прісцилли, розкриваючи її вразливість, наївність, хоробрість, що, зрештою, формує її дорослішання. Ця роль принесла Спені Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі.

Джейкоб Елорді, який втілив Елвіса, органічно доповнює акторський ансамбль зі Спені. Його гра також на рівні, але, можливо, не така ефектна як у Остіна Батлера дворічної давнини, адже в цій історії головний герой не Елвіс.

Тут немає й натяку на якесь співчуття до співака. Радше презирство і відсутність бажання увімкнути пізніше якусь із його пісень. Хоча після перегляду фільму Лурманна теж більше хотілося послухати, наприклад, Літла Річарда.

Фото: Артхаус Трафік

З технічної точки зору Прісцилла така сама елегантна, як попередні роботи Копполи: приголомшливі костюми, зачіски, декорації, а також саундтреки. Попри те, що родина Преслі заборонила використання його музики через негативне зображення співака, Софія майстерно обійшла це вето, додавши атмосферу сучасності.

Стрічка є абсолютною протилежністю історії кохання. Це антиромантика, непопулярне зображення Прісцилли та Елвіса та того, що їхній шлюб виник не завдяки палкому та щирому коханню.

Це фільм про Прісциллу, але в ньому показали й Елвіса більше, ніж зі сторінки Вікіпедії. Що король рок-н-ролу був владною людиною, схильною до контролю, самозакоханим і часто жорстоким. Але, з іншого боку, чи був він таким насправді, можемо лише здогадуватися.

Стрічка Прісцилла некваплива, від чого створюється ефект порожності та глибини водночас. Тут немає пікантності чи бурхливих скандалів, відтак глядачі, які підуть у кінотеатр за подібним, можуть почуватися ошуканими. Це історія про жіноче дорослішання, а ще – про втілення прекрасної підліткової мрії, що перетворилася на гіркий жах.