Павло Текучев – інтерв’ю актора серіалу Коп із минулого

Продовження серіалу Коп із минулого вийде в ефірі телеканалу ICTV2 уже 13 вересня. До актора Дмитра Суржикова в другому сезоні приєднається колега Павло Текучев.

27-річний актор з’явиться у ролі лейтенанта Андрія Сироїда – напарника брутального поліцейського, який прокинувся після довгої коми та продовжує роботу в поліції.

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV Павло Текучев розповів, як отримав роль у серіалі Коп із минулого, чого навчився у Дмитра Суржикова на знімальному майданчику та чому вважає себе щасливчиком долі.

– Як вдалось отримати головну роль у вже популярному серіалі?

– Це дійсно був фарт долі! Я поставив плюсик під постом у Facebook про кастинг для нового сезону серіалу. Ніколи не вірив, що таке може спрацювати, та мене запросили на проби.

Я потрапив саме на останній день прослуховувань і ще й запізнився. Пам’ятаю, затримався на репетиціях у театрі, і мене довго чекали на кастингу.

Була така серйозна обстановка, два режисери, два оператори, Дмитро Суржиков на майданчику. Мені дали купу завдань і я ледь зібрався, щоб впоратися з відповідальністю і не провалитися. Та я мріяв про кіно і не міг собі дозволити все зіпсувати.

– Стати актором хотіли з дитинства? 

– Так, це дійсно історія про дитячу мрію. Все почалося з постановки казок у сьомому класі. Мене так затягнула атмосфера життя на сцені, театральних тусовок, репетицій. Ти ніби опиняєшся у світі зміненої свідомості, нової реальності, тому що кожна нова роль дає тобі можливість прожити інше життя.

Відтоді так загорівся театром, що точно вирішив – стану актором і ніяк по-іншому.

– Яка ваша роль у детективі ICTV2? 

– Мій лейтенант Андрій Сироїд – недосвідчений, але дуже прогресивний працівник відділку. Це людина математичного складу розуму, яка все прораховує, звіряє з гаджетами і завжди йде за протоколом, як написано в підручнику. Інша річ – його напарник Олег Долін. Працює за інтуїцією, часом не за правилами, та завжди досягає бажаного.

На протиріччі двох персонажів і будується сюжет – комедійний, життєвий і зі школою життя. Бо так само, як мій герой вчиться працювати, Долін вчиться жити у сучасному світі. Він був у комі довгий час і для нього в дивину всі нововведення нашого часу, технології і швидкий темп життя.

– Зйомки у серіалі з досвідченим актором Дмитром Суржиковим для вас також стали школою? 

– Цікавим уроком стало не видавати максимум емоцій і старань на репетиціях. Часто на репетиціях акторам одразу хочеться показати, на що вони здатні.

Та Діма мене навчив викладатися сповна тільки на команду “Мотор!”.

Він ніколи на репетиціях не розкриває своїх карт – як буде грати, чим дивувати. А потім вже на камеру викладається на максимум. Для мене робота з Дімою справді стала школою акторства.

– Ваш професійний шлях можна назвати “через терни до зірок”? 

– Насправді вважаю себе щасливчиком долі. У моєму житті завжди так складалося, що траплялися правильні люди, сприятливі обставини, і я йшов до своєї мети. Я не з акторської сімʼї і сам прокладав свій шлях.

У чому секрет? Було багато бажання. Завжди вважав, хто сповнений амбіцій, зможе досягти чого хоче.

– З дитинства були наполегливим? 

– У дитинстві я займався всім, чим тільки можна: карате, плавання, великий теніс, бокс, танці. Але пристав до театрального гуртка і вже не зміг звідти вибратись – так і залишився в цьому світі.

Але й зараз маю багато хобі, головне, мабуть, кінний спорт. Обожнюю море – трішки більше, ніж гори (сміється), але й у походи ходив неодноразово. І не короткі ночівлі з палатками, щоразу це були серйозні, на 5-6 днів подорожі. Що сказати – до початку повномасштабного вторгнення проживав свою найкращу молодість.

– Зараз як змінилось життя? 

– Життя актора – це завжди злети від бажання звернути гори до відчуття повної безнадії.

Сьогодні ти думаєш, що тобі під силу все, а завтра – сповнений розчарувань. І війна тільки підсилила ці відчуття.

Та ми не маємо опускати руки, бо зараз складно не нам, а нашим захисникам і захисницям на фронті. Зараз ти розумієш, що працювати за професією – це дар, за який маємо їм бути вдячними і максимально допомагати на своїх місцях – донатами, волонтерством, якісною своєю роботою, яка тримає економіку країни.

– Займаєтесь волонтерством?

– Зараз усім нам важливо робити добрі справи, які допомагатимуть країні вистояти. З друзями-волонтерами вже вдалось організувати допомогу від закордонних організацій. Передали декілька тонн гуманітарної допомоги в українські фонди зі Швейцарії. Допомагаємо знайти нові домівки за кордоном людям, які втратили житло в Україні, возимо гуманітарну допомогу в міста, понівечені жахливою війною… Працюємо, як і всі, і віримо у перемогу.