Китай на роздоріжжі: як РФ покладається на допомогу КНР і що обере Пекін при загрозі санкцій США

За час повномасштабної війни проти Росії була запроваджена рекордна кількість санкцій, переважно, з боку країн Заходу, хоча між російською та європейською сторонами до 24 лютого 2022 були вкрай тісні торговельні зв’язки.

На допомогу державі-агресору, окрім таких країн як Іран, КНДР чи Білорусь, прийшов Китай, який є другою економікою світу.

Ба більше, підтримка Китаєм агресивної війни Росії проти України, схоже, лише посилюється, хоч окремі китайські компанії і не бажають співпрацювати з РФ. Так, офіційні представники США вказують на нові китайські постачання товарів подвійного призначення, з яких росіяни виготовляють зброю, щоб вбивати українців.

Про те, як Китай допомагає Росії у війні проти України та які можуть бути наслідки – читайте на Фактах ICTV.

Захід стурбований “партнерством без обмежень”

Перед повномасштабним вторгненням в Україну, у лютому 2022 року, російський диктатор Володимир Путін відвідав зимову Олімпіаду в Пекіні, де в розмові правителем Китаю Сі Цзіньпінем сторони домовилися про “партнерство без обмежень”.

Уже після зустрічі в березні 2023 року Путін та Сі пообіцяли поглибити економічну співпрацю.

Подібні китайсько-російські економічні відносини викликають стурбованість у Сполучених Штатів та низки європейських країн. І схоже, що останнім часом відносини Пекіна та Москви лише поглиблюються, про що свідчать заяви з Вашингтону.

Так, 19 квітня 2024 держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що КНР надає РФ критично важливі елементи для виробництва озброєння, яке Росія застосовує у війні проти України. Паралельно із цими заявами, Блінкен закликав своїх колег із зовнішньополітичних відомств посилити тиск на Пекін у питанні співпраці з Москвою.

– Коли мова йде про російський оборонно-промисловий комплекс, то зараз основний внесок у неї робить Китай. Ми бачимо, як Китай ділиться верстатами, напівпровідниками, іншими товарами подвійного призначення, які допомогли Росії відновити оборонно-промисловий комплекс, – сказав він.

Примітно, що вже сьогодні, 24 квітня, головний дипломат США прибув до Шанхаю з офіційним візитом. У Китаї він планує обговорити, зокрема, і питання допомоги Росії, яке на Заході хочуть обмежити. Перед поїздкою до Китаю Блінкен сказав, що наполягатиме на тому, щоб офіційний Пекін послабив співпрацю з Росією та заборонив своїм підприємствам переоснащувати та поповнювати російську оборонку.

Getty Images

Офіційно Китай ніколи не визнавав, що підтримує одну зі сторін конфлікту, але водночас західна преса неодноразово вказувала на ріст товарообігу на митницях Росії та Піднебесної, а, за даними офіційних осіб США, китайські компанії передають РФ технології подвійного призначення.

Як приклад, раніше у Держдепартаменті вказували, що США готові вжити заходів проти китайських компаній, які завдають шкоди безпеці Америки та Європи. Ймовірно, ці заяви пов’язані із санкціями чи іншими обмеженнями.

Як пише Reuters, у США раніше були обговорення можливості запровадження санкцій проти банків КНР через підтримку Росії. Про це свідчать і переговори міністерки фінансів США Джанет Єллен з китайським віцепрем’єром Хе Ліфеном, де, як писала західна преса, американська сторона попереджала про “значні наслідки для компаній із Китаю”, якщо вони не перестануть підтримувати російську агресію проти України. Втім, додає Reuters, Білий дім поки не має відповідного плану.

Наразі США утримуються від санкцій проти великих банків Китаю, оскільки, як вказують економічні та політичні оглядачі, це може суттєво вплинути на світову економіку та відносини між Пекіном та Вашингтоном.

У коментарі Фактам ICTV політолог Олексій Якубін пояснює, що у відповідь на допомогу Росія активно продає Китаю свої енергоносії.

– Тобто, по факту, Китай, особливо, я б сказав, до цього року, він для Росії виконував одну з ключових ролей в плані обходу санкцій, тому що дуже багато товарів, справді, подвійного призначення, наприклад, промислове обладнання, Росія купувала в Китаю. Але ситуація, яку я бачу з кінця минулого року та початку цього року, дещо змінилась, – вказує він.

За словами Якубіна, після вторгнення в Україну в Росії був розрахунок, що Китай буде її ключовим союзником.

– Але окремим питання є те, наскільки Росія, у принципі, вписана в уявлення Китаю, що вона є союзником, а не просто Китай використовує ситуацію, яка склалась, – додає він.

На думку політолога, США “почали досить активно Китаю натякати”, що він не має далі продовжити політику підтримки щодо Росії, і що офіційний Пекін має можливості, зважаючи на економічну залежність РФ від КНР, натиснути на Москву.

Як Китай допомагає Росії

Після повномасштабного вторгнення в Україну у 2002 році Росія закрила інформацію про товарообіг із Китаєм, тому єдине джерело, звідки можна зрозуміти про хоч якісь економічні взаємозв’язки між КНР та РФ, залишається китайська митниця.

Так, газета WSJ раніше писала, спираючись на митні документи Китаю, що китайські державні оборонні підприємства постачають навігаційне обладнання, технології глушіння і деталі винищувачів державним оборонним компаніям з Росії, які перебувають під санкціями.

Крім того, за повідомленнями Associated Press, останнім часом Китай різко збільшив продажі Росії верстатів, мікроелектроніки та інших технологій, які Москва, своєю чергою, використовує для виробництва ракет, танків, літаків та іншого озброєння для використання у війні проти України.

Два високопоставлені чиновники Білого дому у коментарі AP заявили, що у 2023 році орієнтовно 90% російської мікроелектроніки надійшло з Китаю, яку Росія використовує для виробництва ракет, танків і літаків. Майже 70% російського імпорту верстатів на суму близько $900 млн в останньому кварталі 2023 року надійшло з Китаю.

Китайські та російські підприємства також працюють над спільним виробництвом безпілотних літальних апаратів на території Росії, а китайські компанії, ймовірно, надають Росії нітроцелюлозу, яка використовується у виробництві боєприпасів, заявили чиновники.

До переліку компаній з Китаю, які причетні до цих оборудок, належать Wuhan Global Sensor Technology Co, Wuhan Tongsheng Technology Co. Ltd. та Hikvision. Саме ці підприємства надають оптичні компоненти для використання в російських танках і бронемашинах.

Двоє американських чиновників також заявили в AP, що Кремль отримав військову оптику для використання в танках і бронетехніці, вироблену китайською фірмою North China Research Institute of Electro-Optics, і що Китай постачає Росії двигуни для БПЛА і турбореактивні двигуни для крилатих ракет.

Третій високопосадовець назвав ще одного виробника – компанію IRay Technology Co. Ltd.

Пекін також працює з Росією над вдосконаленням своїх супутникових та інших космічних можливостей для використання в Україні, що, за словами чиновників, може в довгостроковій перспективі посилити загрозу, яку Росія становить для всієї Європи. Раніше, посилаючись на дані розвідки, офіційні особи вказували, що Китай також надає Росії знімки для її війни проти України.

Крім того, британське видання Telegraph раніше вказувало, що Китай також надає Росії вертольоти та безпілотники.

А за інформацією Politico, постачання зброї з Китаю до Росії розпочалися ще з червня 2022 року, зокрема, штурмові гвинтівки, деталі для безпілотників та бронежилети.

Фактам ICTV не вдалося незалежно підтвердити інформацію про використання зазначених типів озброєнь чи техніки Росією на полі бою у війні з Україною.

Як постачається військова підтримка

Більшість із вказаних товарів підпадає під західні санкції, тому Пекін, якщо й постачає ці товари Москві, то робить це вкрай обережно.

Для обходу прямої торгівлі з Росією Китай, за повідомленнями WSJ, використовує торгові шляхи Центральної Азії.

За даними газети, ці “торговельні артерії” пролягають через Казахстан, Киргизстан. Це, як пише WSJ, одні з багатьох шляхів у Росію для так званих товарів подвійного призначення.

Крім того, за даними видання, у Росію з Китаю надходять товари, які виробляються на китайській території великими американськими підприємствами. Компанії з США стверджують, що подібні постачання відбуваються без їх дозволу.

– Центральноазіатський торговельний маршрут особливо важливий, оскільки через нього в Росію надходить велика кількість товарів західного виробництва. Це ключовий маршрут для мікроелектроніки, запчастин для автомобілів, предметів розкоші – товарів, які використовуються як на полі бою в Україні, так і для особистого вжитку, – казала раніше Наталі Сімпсон, аналітикиня з Росії у C4ADS, вашингтонській некомерційній дослідницькій фірмі, що спеціалізується на питаннях національної безпеки.

Про те, що для торгівлі з Росією використовується шлях через країни Центральної Азії, вказує і те, що експорт Китаєм товарів подвійного призначення до Казахстану і Киргизстану різко зріс із лютого 2022 року, про що свідчить китайська митниця.

Але ці держави не єдине джерело постачань для Росії з КНР. Для обходу санкцій та непрямого продажу товарів державі-терористу Китай також користується послугами Об’єднаних Арабських Еміратів та Туреччини.

– Китайські компанії, що перевозять свою продукцію, можуть скористатися прямим маршрутом через кордон, але ті, хто переправляє західні товари, часто шукають додатковий ступінь заплутування. Вони можуть знайти це в Центральній Азії, – каже Сімпсон.

Безпілотники, які не входять до списку санкційних товарів, стали найважливішим інструментом війни. За два роки до початку війни Китай не повідомив про експорт жодного безпілотника в Казахстан.

Але 2023 року Казахстан купив у Китаю безпілотні літальні апарати на суму $5,9 млн і експортував їх у Росію на суму $2,7 млн, згідно з даними казахстанської та китайської торгівлі. Казахстан не є великим виробником безпілотників.

Захід намагається відвернути Пекін від Москви

Прикметно, що в спробах послабити співпрацю Росії та Китаю рухаються не лише Сполучені Штати, а й найбільша економіка Європи – Німеччина.

Так, у квітні 2024 року німецький канцлер Олаф Шольц здійснив візит до низки китайських міст, де, зокрема, зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і прем’єр-міністром Лі Цяном.

У рамках свого відрядження Шольц обговорював не тільки ведення бізнесу з КНР та економічне партнерство двох держав, а й торкнувся теми впливу Сі на російського диктатора Володимира Путіна.

Фото: Getty Images

За словами політолога Якубіна, у країн Заходу є кілька важелів впливу на Китай, але й самому Пекіну є чим відповісти демократичним країнам Європи або США.

Якубін додає, що зараз контекст між країнами досить напружений з огляду на те, що Конгрес США виділив кошти на допомогу Тайваню, що відіграватиме роль для КНР, а також і на те, що в США є наміри остаточно заборонити застосунок TikTok, якщо Пекін не продасть свою частку в компанії, яка управляє цією соцмережею.

– За фактом, візит Блінкена відбувається в Китаї зараз у цих умовах. І з того, що я бачу, Захід намагається перетягнути Китай активно на свій бік. Тобто, зробити так, щоб Китай далі не допомагав Росії, скажімо так, обходити санкції. Щоб Росія не могла скористатися китайською економічною системою, фінансовою системою тощо, – пояснює він.

Тож, вказує експерт, окремим питанням залишається те, що обере офіційний Пекін у побудові своїх взаємовідносин: самотню і прихильну до Китаю Росію, або ж потужного економічного партнера у вигляді країн західних демократій.

– Мені здається, що тут Пекін підійшов до певного роздоріжжя. Тобто, продовжувати так, як це було з 2022 року, навряд чи йому вдасться, – додає Якубін.

На думку політолога, від того, що обере Пекін, багато в чому залежатиме подальша ситуація, зокрема, з російсько-українською війною.

– Чи буде Китай готовий, наприклад, обмежити торговельний обіг із Росією, з огляду на те, що він насправді заробляє на цьому? Обмежити під загрозою західних санкцій…. Штати зараз зійшли на таку кондицію, що, за умови, якщо Китай покаже, що він ігнорує цю позицію, то не виключено, що ми побачимо тоді перші санкції проти китайських компаній, – вважає він.

Крім того, нагадує експерт, Європейський Союз уже запровадив санкції проти окремих китайських компаній.

Інтереси Китаю та відповідь на можливі санкції

За словами політолога, Китай зберігає тенденцію на рух у бік економічної глобалізації, тому Піднебесна не зацікавлена в тому, щоб світ поділився на економічні зони впливу.

– Китай зацікавлений у тому, щоб модель економічної глобалізації, яка стала домінантною у 80-х роках, продовжувала зберігатися. З режимом вільної торгівлі, з організацією світової торгівлі тощо. Ось один із важелів (Заходу, – Ред.), з яким, мені здається, можна говорити про Китай, – каже він.

Політолог додає, що оптика Москви в погляді на Китай полягає в тому, що Кремль чомусь вважає, що в КНР є плани глобального домінування у світі, наприклад, поширення своєї моделі у світі, як це було в СРСР.

– Насправді ми бачимо, що в Китаю немає таких планів. Вони зацікавлені у власному економічному зростанні, але вони не ведуть політику експансії, коли йдеться про їхню політичну модель. Тобто економіка – так, вони готові свої підприємства відкривати й так далі. Але за економікою не слідує експорт політичної моделі, – пояснює він.

Своєю чергою, відповідь Пекіна на можливі санкції може бути значно серйознішою, хоча ще з часів пандемії коронавірусу низка західних компаній почала переносити свої логістичні шляхи з Китаю, зазначає політолог.

– Якби Захід запровадив перші масштабні санкції проти Китаю, то світова економіка точно б відчула шок. Значний насправді. Я думаю, що це розуміння на Заході теж є, тому що багато чого взаємопов’язано, – каже він.

Якщо говорити конкретніше, то у відповідь на санкції Китай може почати погрожувати тим, що він напряму відправить Росії зброю, або ж, додає Якубін, зачепити таке чутливе для Заходу питання, як ядерна зброя.

– Для США, наприклад, питання ядерної безпеки дуже чутливе. І я не виключаю, що Сі Цзіньпін може тоді… Я просто нагадаю, що відразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Китай скрізь на публічних майданчиках, там G20, він скрізь говорив, що використання ядерної зброї  – це межа, яку Китай не підтримує. Тобто я не виключаю, що Китай може почати натякати Заходу, що “якщо так, то ми переглянемо позицію в чутливих для вас темах”, – вказує політолог.

Росія без Китаю

Попри підвищений товарообіг між Китаєм і Росією, який становить $240 млрд за 2023 рік (зростання на 26,3% за один рік), газета Financial Times вказує, що існує і “більш нюансована картина”.

– По-перше, подивіться, чи є товарообіг між Росією і Китаєм незвично високим. Номінальний ВВП Росії десь між Бразилією та Австралією. Виходить, що торговельні обороти Росії, Бразилії та Австралії з Китаєм приблизно еквівалентні. Цього недостатньо, щоб зробити висновок, що такі зв’язки між Росією і Китаєм не є чимось особливим, але це принаймні свідчить про те, що риторика про особливі відносини між двома країнами має хиткі підстави, – ідеться в статті.

Крім того, у 2023 році імпорт Китаю з Росії зріс на 12,7%, пише FT, але такі високі темпи зростання “не є чимось незвичним” у китайській торговельній статистиці. Наприклад, у 2022 році китайський імпорт із Канади зріс на 39%, “але мало хто з оглядачів припускає, що Пекін встановлює особливі зв’язки з Оттавою”, додається в матеріалі.

– Можливо, більш повчальним буде подивитися на рівень китайського імпорту з Росії, якщо ми хочемо з’ясувати, чи є китайські фірми непропорційно залежними від російських товарів і сировинних ресурсів. Картина може не сподобатися Кремлю: Росія залишається невеликим постачальником для китайського бізнесу. Минулого року китайський імпорт від російських фірм склав $129 млрд, що становить лише 5% від загального обсягу, – пише видання.

Крім того, збільшення експорту в Китай може виявитися палицею з двома кінцями: російські сировинні компанії все більше залежать від Китаю як експортного ринку, що дає Пекіну важелі впливу на Москву.

Фото: Getty Images

Тому, зазначає видання, замість того, щоб розвиватися, торговельні зв’язки між Росією і Китаєм, “можливо, наздоганяють аномально низьку базу”. Торгівля між двома країнами була недостатньо розвиненою до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, а тепер, коли санкції відрізали Росію від Європи, у Москви немає іншого вибору, окрім як звернутися до Пекіна, стимулюючи в такий спосіб наздоганяльне зростання.

– Якщо теорія наздоганяючого зростання правильна, то російсько-китайська торгівля може незабаром вийти на плато, – пише газета.

Паралельно із цим, у березні китайські банки припинили обслуговувати продажі ІТ-обладнання в Росію, імовірно, зупинивши тим самим зростання пекінського експорту до Москви, оскільки ІТ-обладнання становить основну частину китайського експорту в Росію.

– Те, що китайські фінансові установи все більш обережно ставляться до ведення бізнесу з російськими компаніями, свідчить про зростаюче занепокоєння в Китаї щодо ризику потрапити під вторинні санкції США, – пише FT.

Тож захмарні темпи зростання торгівлі між Росією і Китаєм можуть незабаром залишитися в минулому, пише видання.

Політолог Якубін додає, що, загалом, у Росії багато чого зараз дуже зав’язано на високотехнологічному секторі КНР: різноманітні запчастини, промислові верстати, деталі тощо.

– Якщо уявимо собі, що Китай займе таку позицію (обмеження торгівлі з РФ, – Ред.), то це втрата колосальних доходів, які Росія отримує, наприклад, від сировини. Для Росії це буде дуже відчутно, – резюмує експерт.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.