Членоушкодження серед ветеранів війни залишається вкрай мало вивченим — науковці

Дослідники з Медичного центру Дарема в Північній Кароліні вважають, що в той час як Управління у справах ветеранів продовжує вивчати нові методи запобігання самогубствам, такий важливий показник, як членоушкодження залишається недостатньо вивченим.

За словами вчених, членоушкодження надзвичайно поширене серед ветеранів і містить у собі найрізноманітніші види поведінки: від навмисного припікання або порізів до ударів по стінах – будь-що, аби перетворити сильні емоції або психологічний стрес на фізичний біль.

Саме по собі несуїцидальне членоушкодження не є дією, спрямованою на припинення життя, але дослідники виявили, що воно часто пов’язане з підвищеним ризиком суїцидальних думок і поведінки.

Дослідницька група проаналізувала дані національного опитування, покликаного краще зрозуміти проблеми охорони здоров’я ветеранів війни в Перській затоці.

Результати були скориговані з урахуванням наслідків розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю, великого депресивного розладу і посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

З ветеранів, які відповіли, тільки 8% заявили, що вони не схильні до членоушкодження, і тільки 50% зізналися, що отримують психіатричну допомогу.

На думку вчених, одна з причин такого високого рівня членоушкодження серед ветеранів полягає в тому, що в разі ПТСР може виникнути сильне почуття провини і сорому. Також спостерігається емоційне заціпеніння, труднощі з регулюванням емоцій і в спілкуванні з людьми.

– Багато ветеранів, можливо, намагаються заподіяти собі шкоду, щоб впоратися з цими та іншими проблемами, – зазначають учені.

За їхніми словами, вони працюють над пошуком більш ефективних способів виявлення схильності до членоушкодження серед ветеранів і обговорення з ними того, як вони вважають за краще, щоб з ними поводилися.