“Я дякую, що він взяв мене з собою у подорож”: Олександр Морозов презентував у Ніжині книгу про Юрія Лисянського

04 жовтня у Ніжині відбулася презентація книги мандрівних нотаток мореплавця Юрія Лисянського, автором якої є історик, директор бібліотеки НДУ імені Миколи Гоголя, науковий співробітник відділу «Меморіальний будинок-музей Юрія Лисянського» Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Олександр Морозов. 

Журналісти MYNIZHYN завітали на презентацію та зафіксували знаковий момент для Ніжина та й України загалом, адже ця книга — перше україномовне видання нотаток Юрія Лисянського. Який шлях подолав автор до моменту втілення задуму в реальність та чи повторив би його знову — дізнавайтеся у матеріалі.

Щоразу проходив повз, і ми дивилися один на одного

“Я, як корінний ніжинець, фактично все своє життя ходив повз пам’ятник Лисянському в Ніжині, який знаходиться на вулиці Небесної Сотні, напроти ЗОШ №7, і думав про те, що ми знаємо про цю людину… Народився в Ніжині, був учасником навколосвітньої подорожі, залишив мемуари, книжки… Тоді я був співробітником краєзнавчого музею, і мені спала думка: взявся б хтось дослідити постать Юрія Лисянського…”, — розпочав Олександр Морозов.

Фото: Презентація книги Олександра Морозова. Автор: Олександр Воронуха

Однієї думки — замало, і саме у 2008 році автора нині першого україномовного видання щоденників Лисянського доля звела з моряком знову — на посаді завідувача Музею рідкісної книги у Бібліотеці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Уже покійний відомий краєзнавець Іван Костенко показав Олександру Морозову карти та книгу під назвою «Путешествие вокруг света в 1803-1806 годах на корабле “Нева”» і зазначив, що, за переказами старожилів бібліотеки, цю книгу подарував сам Лисянський. 

“Я запам’ятав це та поклав книгу в красиву вітрину. Згодом ми почали опрацьовувати фонди бібліотеки, і мені треба було підтвердження, що ця книга — подарунок Лисянського, адже написів дарчих немає. Мені стало цікаво, звідки ця інформація. Довелося залізти в архів. У ньому я знайшов листування Лисянського з директорами Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька Іваном Орлаєм та Данилом Ясновським, з яких дійсно постало, що ці книги дійсно подарував Лисянський”, — продовжує Олександр Морозов.

Як зазначає автор книги, у 2013 році, коли відбувалося святкування дати “240 років з дня народження Лисянського”, зробили невеличку виставку, щоб відзначити ювілей. Тоді ж з’ясувалося, що у бібліотеці є великий масив літератури про мореплавця. 

“У такий спосіб, Лисянський увійшов до кола мого наукового зацікавлення”, — наголосив Олександр Морозов.

Фото: Олександр Морозов. Автор: Олександр Воронуха

Щоденники Лисянського зацікавили видавництво, але…

У 2019 році до Олександра Морозова звернулося видавництво “Темпора”. Вони хотіли видати вперше в Україні щоденник Юрія Лисянського.

“На їх прохання ми відсканували примірник книги Лисянського з нашої бібліотеки. У тому ж році вони його й надрукували, проте, коли готували цю книгу, то була розмова — чи не варто видати цю книгу українською мовою. Півтора року книга лежала в друкарні, а коли вона побачила світ — я був здивований, що вона не українською. Видавництво дало текст в оригіналі. Лише передмова та коментарі були українською”, — розповідає Олександр Морозов.

Війна, “зрадник Лисянський” та проблеми перекладу

У 2022 році з початком широкомасштабної війни питання перекладу творів Лисянського українською мовою для автора стало нагальним.

“Коли Ніжин був в оточенні (весна 2022 року), у нас був підрозділ ТрО в Ніжинському університеті. Згодом нас перевели на цілодобові чергування по “Пунктах незламності” та бомбосховищам. Рік ми фактично чергували. Адреналін зашкалював, треба було чимось себе займати. Я почав брати на чергування ноутбук і вирішив, що спробую перекласти передмову книги (лондонського видання), де він (Лисянський, — ред.) пише автобіографію. Коли я спробував перші п’ять аркушів перекладати, з’ясувалося, що у нього дуже проста англійська, він писав простими реченнями. Переклад пішов. Подумав собі: “Раз чергую, а вночі робити нічого, бо спати не можеш через обстріли та тривоги, буду працювати з перекладом надалі”.

Як зазначає історик, єдиною проблемою з перекладом була термінологія, бо текст написаний наприкінці XVIII — на початку XIX століття. У тексті присутня специфічна термінологія, пов’язана з вітрильним мореплавством та географічними назвами, а тому велася активна робота з енциклопедіями. 

“Робота просувалася. На переклад пішло два роки, ще пів року — на редагування. Коли ми зробили переклад його щоденника навколосвітньої подорожі 1803-1806 років, у мене виникла ідея додати до цього щоденник служби волонтером на британському флоті (1793-1799). Як виявилося, його Лисянський вів архаїчною мовою. Щойно я познайомився з цими текстами, зрозумів — вони суттєво доповнюють один одного, певним чином відкривають світогляд нашого земляка”, — вів далі Олександр Морозов.Реклама:

Фото: Презентація книги Олександра Морозова. Автор: Олександр Воронуха

У 2023 році в Ніжині відзначили 250-річчя з дня народження Лисянського і з цієї нагоди створили музей, але науковий співробітник відділу «Меморіальний будинок-музей Юрія Лисянського» отримав критику за це. “Він зрадник, колаборант, писав російською, був російським офіцером”, — подібні заяви звучали на адресу засновника музею.

“Саме тоді я переконався, що нам треба мати українською мовою тексти Лисянського, щоб ми змогли зробити висновок, чи був він колаборантом насправді. Було важливо, щоб ми могли це почути саме з вуст Лисянського, без інтерпретації російськими та радянськими зусиллями. На той час адмірал Чичагов рецензував книгу Лияснського так: «Книга господина Лисянского написана языком старой бабы, в котором невозможно разобраться по правилам российской словесности». Адмірал Нікольский (цензор книги Лисянського) вимагав прибрати “певні місця”, де автор розповідав, як росіяни знущаються з місцевого населенням на Алясці. Лисянський відмовився видаляти будь-що з книги й подав у відставку. Хто вважає, що Лисянський — провідник колоніальної держави, може переконатися, що це не так. Він критикує і російську владу, і уряд Британської імперії, уряди інших держав. У жодному місці він не залишав символіки російської імперії. Він залишав пляшку зі списком членів екіпажу, які відвідали це місце”, — підкреслив Олександр Морозов.

“Скоротіть утричі” та додайте ілюстрацій: проблеми на завершальному етапі

“Я мав контакти трьох видавництв, де мені казали, що тема цікава, текст цікавий, але треба скоротити текст утричі та додати більше ілюстрацій. Я — історик, для мене найголовніше — повний обсяг тексту Лисянського, бо це відбиток епохи. Ми вийшли на видавництво TravelBooks, яке запропонувало зробити подарункове видання. Мені дали два місяці на підбір ілюстрацій”, — розповідає автор книги Олександр Морозов.

Фото: Презентація книги Олександра Морозова. Автор: Олександр Воронуха

До слова, книга містить 560 аркушів. У ній присутні малюнки Лисянського, багато ілюстрацій з часів мореплавця, портрети діячів, з якими він мав зустріч, різноманітні карти тощо. Загалом — понад 300 ілюстрацій та дві кольорові вклейки.

“Хочу зізнатися, з технічних міркувань ми вдалися до незначних скорочень, суто технічного характеру. Місця тексту, де явні пошкодження, їх не можливо зрозуміти (під час перекладу не вдалося відновити, — ред.), суто географічні вимірювання, словники мов народів. У кінці є першоджерела, але до видання деякі нюанси не увійшли. 

Я дуже вдячний Лисянському, що він взяв мене у подорож у два найскладніші роки нашого з вами життя. Два роки я був на вітрильнику, підіймався на вулкан на Алясці… Мені це було цікаво. Ніжинці мають пишатися своїм земляком, адже він — єдиний українець, котрий встиг потрапити в епоху географічних відкриттів. Навіть Миклухо-Маклай багато досліджував по світу, але відкриттів не було. На сьогодні 14 географічних об’єктів світу названі ім’ям Юрія Лисянського.

Я скажу відверто: чи взявся б вдруге за цю роботу? Мабуть ні. Видавництво зверталося до мене, але я відмовився. Лисянський мене надихав, я вважав це своїм обов’язком. Коли полотно життя людини складається, то вже є емоційна прив’язаність до цього. Я думаю над адаптованим скороченим варіантом цієї книги. На мою думку, так можна популяризувати її серед молоді”, — підсумував Олександр Морозов.

Фото: Презентація книги Олександра Морозова. Автор: Олександр Воронуха

На останок, автор книги подякував ЗСУ, завдяки яким ми маємо змогу проводити презентації книг та спостерігати мирне небо.

Фото: Олександр Морозов підписує книги шанувальникам. Автор: Олександр Воронуха

Фото: Олександр Морозов підписує книги шанувальникам. Автор: Олександр Воронуха

Фото: Олександр Морозов підписує книги шанувальникам. Автор: Олександр Воронуха

Нагадаємо, що видавництво TravelBooks презентувало перше в перекладі українською мовою видання мандрівних нотаток мореплавця Юрія Лисянського. Книга включає «Журнал, або записки лейтенанта Юрія Федоровича Лисянського, що були ведені ним під час служби волонтером на англійському флоті, 1793–1800» та «Подорож навколо світу на шлюпі «Нева», 1803–1806». Це ілюстроване видання, що входить до серії «Великі подорожі», розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією географічних відкриттів, подорожей та українськими традиціями мореплавства