Вишня, якої майже не видно: на Чернігівщині зберігають рідкісний степовий вид

На Чернігівщині до списку регіонально рідкісних видів рослин занесено вишню степову, яку також називають кущовою. Йдеться не про звичну садову вишню, а про дикорослий вид, що має важливе природоохоронне значення.

Про це повідомляє Чернігівщина туристична запрошує.

Вишня степова росте у вигляді куща, зазвичай сягає близько 1,5 метра у висоту, інколи — до двох метрів. Рослина є медоносом, має дрібніше листя, квіти та плоди, ніж у звичайної вишні. Її плоди їстівні, і в регіонах степової зони їх традиційно збирають та заготовляють у значних обсягах.

Науковці вважають вишню степову однією з родоначальниць культурної вишні. Вона й нині використовується для селекції плодових і декоративних сортів. Рослина світлолюбна і не плодоносить у затінених місцях.Реклама:

Основний ареал поширення вишні степової — степова зона. Чернігівщина переважно належить до лісостепу, однак окремі ділянки, близькі до степових умов, збереглися у Ніжинському та Прилуцькому районах, де й трапляється цей рідкісний вид.

За даними істориків, перші згадки про використання вишні у їжу датуються приблизно 8000 роком до нашої ери на території сучасної Туреччини. У Європі культура з’явилася у VII столітті, а на землях Київської Русі вишню почали вирощувати вже у XII столітті.

Фахівці наголошують: збереження вишні степової є важливим для підтримання біорізноманіття регіону та охорони природної спадщини Чернігівщини.

Як повідомляв MYNIZHYN, у водоймах Чернігівщини водиться найбільша прісноводна риба Європи — сом. Деякі його особини можуть досягати кількох метрів у довжину та важити понад 100 кілограмів.