Українська піхота – як змінювалася та які перспективи розвитку піхоти

У суботу, 6 травня, в Україні відзначають День піхоти. Це найважливіший рід військ, адже без піхоти неможливо йти у наступ та оборонятися. Весь тягар війни передусім лягає на плечі саме піхоти.

У нинішній російсько-українській війні усі перемоги, що маємо, якраз завдяки піхоті Збройних сил. Та водночас значно ефективнішою піхота буде за участі розвідки та вогневої підтримки артилерії й авіації.

З часів Другої світової війни армії світу еволюціонували колосально. Піхотинець – це вже не солдат з автоматом і саперною лопаткою, це воїн у якісній формі та бронежилеті, з приладами нічного бачення, дронами для дальньої розвідки. Стрілецька зброя стала більш точною та далекобійною.

В арміях значну увагу приділяють розвитку індивідуальних можливостей піхотинця, бо важливо все: фізична сила, психічна стійкість і досвід. Навчають працювати у злагодженні з іншими родами військ.

Піхотинець має бути сильним та витривалим, адже часто на довгі дистанції треба переносити на собі по 35 кг (а то й більше) зброї, екіпірування, власних речей.

Попри колосальний розвиток озброєнь, роль піхоти й надалі залишатиметься високою у сучасному світі. З огляду на війну в Україні, саме піхота проводить антитерористичні та стабілізаційні заходи. Піхота також відіграє головну роль у бойових діях в населених пунктах, як під час наступу, так і в обороні.

Як змінилася українська піхота з часів СРСР

У коментарі Фактам ICTV військовий експерт Олександр Мусієнко наголосив, що з радянських часів українська піхота змінилася колосально, тож зараз підготовка наших бійців майже повністю відповідає стандартам НАТО.

– У радянські часи піхотинець – це був просто солдат у формі, з каскою, флягою та автоматом. І такий солдат готовий був виконувати певні завдання. А ставлення тоді до піхоти було як до найпростішого виду формувань – тобто застосовували скрізь, де тільки можна, – говорить Мусієнко.

А ось трансформація української піхоти почалася з 2014 року, коли із початком війни на Донбасі набув масштабів волонтерський рух.

Волонтери почали збирати кошти, екіпірувати українських бійців сучасними приладами нічного бачення, прицілами, аптечками. Воїнів забезпечували найкращими бронежилетами. Згодом до забезпечення долучилася держава – це і вогнетривка форма, і кращі зразки озброєння.

Український піхотинець набагато краще забезпечений, ніж російський. Він використовує тепловізори, прилади нічного бачення, якісні аптечки. Наші військові мають такі види озброєнь, як Carl Gustaf, Javelin, NLAW тощо. Маємо стрілецьку зброю за натовськими стандартами, наголосив Олександр Мусієнко.

Застосування нашої піхоти та російської

Російське командування не шкодує свою піхоту, застосовуючи її як штурмові загони. Тобто, вони не зважають на втрати у живій силі.

Збройні сили України діють інакше: нам важливе вогневе прикриття. Саме тому було так важливо отримати західні танки і бронетехніку.

Така техніка є ефективною для виконання завдань з ураження укріплених вогневих позицій ворога. А Росія просто кидає у бій так звану легку піхоту.

Феномен української тероборони

Українська територіальна оборона, або народна армія – це величезний прояв волі народу до боротьби за свободу.

Досить незвично було бачити, особливо на початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії, як лікарі, автомеханіки, юристи, вчителі полишали свою роботу, йшли до територіальних центрів комплектування, щоб записатися до лав тероборони та зі зброєю стати на захист своєї громади.

Українська територіальна оборона – це про національний опір.

– Це, можна сказати, масштабний партизанський рух, але за координацією Збройних сил, – наголосив військовий експерт.

В інших країнах діють резерви. Наприклад, у США – це нацгвардія; у Швейцарії цивільні-резервісти можуть вдома зберігати зброю, й у разі агресії – стати на захист країни. Схожа система діє в Ізраїлі.

У Великій Британії зброю можуть мати лише ті, хто підписав контракт резервіста.

Військовий експерт Олександр Мусієнко вважає, що після закінчення війни було б добре, якби сили Територіальної оборони мали право зберігати у себе зброю, щоб, у разі чого, їм не треба буде знову отримувати її, а одразу стати на захист.

Тож у нинішніх реаліях важливо усяко підтримувати наше військо, впроваджувати новітні зразки озброєння, навчати та тренувати воїнів. Важливо підлаштовуватися під нові тактики ведення війни, як-от із використанням дронів, щоб виявляти та знищувати противника на великих відстанях.

Характер піхоти залишиться незмінним – це завжди будуть мобільні й універсальні військові формування.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.