Загроза для Торецька? Що означають заяви про підготовку РФ до нового наступу на Донеччині

Протягом останніх днів окупаційні війська РФ посилили свої атаки в Донецькій області, а саме на Торецькому напрямку, що на північний захід від Горлівки. Згодом військові оглядачі, такі як проєкт DeepState, повідомили про захоплення селища Шуми російськими військами.

Водночас аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) вказують, що паралельно з цим фіксується зменшення інтенсивності атак на півночі Харківської області. На їхню думку, це може свідчити про підготовку Росії до літнього наступу, або ж взагалі – про початок цього наступу.

Яке значення має просування росіян на Торецькому напрямку, а також які наміри має військово-політичне керівництво держави-терориста Росії – Факти ICTV поспілкувались з військовим аналітиком, полковником запасу ЗСУ Петром Черником.

Новий наступ Росії на Донеччині?

За словами Черника, ще з 7 жовтня 2023 року російський диктатор Володимир Путін видав наказ виходити на адміністративні кордони Донеччини та Луганщини. Відтоді розпочався наступ Росії, який не завершився і донині.

– Наступ? Він ані на секунду не зупинявся. З 7 жовтня він ні на секунду не зупинявся, – каже експерт.

Ба більше, продовжує аналітик, з того часу українським Силам оборони вдавалось чотири рази зривати умовні дедлайни Путіна: вперше – до середини грудня, коли була проведена так звана Пряма лінія президента РФ, коли він розмовляв із населенням Росії; вдруге – до виборів президента РФ, що проходили у середині березня; потім до дня інавгурації диктатора в Росії (7 травня) та Дня перемоги (9 травня), і, на сам кінець, до проведення Саміту миру у Швейцарії, який відбувся 15-16 червня.

– Чому вони так лютують і чому тиснуть з усіх сил? Бо в них починаються проблеми з мобілізацією. Чому? Бо безболісно вони мобілізовувати можуть 30-32 тис., а за травень ми знищили 39 тис. (окупантів, – Ред.). Їм треба оголошувати велику мобілізацію, а він (Путін, – Ред.) цього боїться страшенно, – пояснює Черник.

За словами військового аналітика, наразі триває підготовка до другого раунду переговорів у рамках Саміту миру, який, як очікується, відбудеться восени. Тому, каже Черник, очільнику Кремля потрібно “показувати результат, що він щось може”.

– У нього план дуже зрозумілий: взяти ці дві області повністю і сказати на весь світ “я спеціальну воєнну операцію завершив, а українці не хочуть закінчувати війну”. І у світі з’явиться дуже багато держав, починаючи від Угорщини до Словаччини, закінчуючи Туреччиною, і це неповний перелік, які скажуть, що пора шукати форму виходу (з війни, – Ред.). От чому (росіяни, – Ред.) і тиснуть. Для них нічого не міняється і не зміниться у найближчій перспективі. Донеччина повністю, Луганщина повністю, – каже експерт.

Водночас, нагадує він, ситуація на фронті динамічна, і попри наступальні дії РФ, є успіхи і в українських Сил оборони, які нещодавно змогли частково відбити позиції ворога у Серебрянському лісі на Луганщині, області, яка є окупованою на 98%. Своєю чергою, якщо дивитись на цілі Кремля, то Донецька область окупована на 58%, і там росіянам “є над чим потіти”.

Що стосується оцінки Інституту вивчення війни (ISW) щодо ризиків наступу, то тут, каже Черник, не варто зводити ISW в абсолютну істину аналітики.

Загроза Торецьку на Донеччині?

Водночас аналітик вказує, що крім міста Торецьк, на цьому напрямку під загрозою перебувають усі населені пункти, якщо росіянам вдасться розвинути там наступ. Тому, з тактично погляду, не важливо, які саме цілі має Росія на цій ділянці фронту, оскільки головною метою Кремля є повна окупація двох областей у східній частині України.

– Усі населені пункти перед лінією боєзіткнення, які можна побачити на карті – усі вони в зоні ризику. Де вони накопичать критичний боєпотенціал, який дозволить їм прорвати хоча б на п’ять-шість кілометрів, ніхто не знає. Є третій закон війни – прихований маневр. Тому деталізація (які населені пункти під загрозою, – Ред.) – це дуже неправильна річ. Чому? Тому що позиції змінюються інколи по декілька годин на добу… Треба розуміти стратегічний замисел противника і навколо цього обертатися, а не навколо конкретного села чи навіть вулиці. Це хибний аналітичний шлях, – пояснює експерт.

Так, у медіа створюється викривлення, продовжує Черник, коли шириться страх із приводу того, що “от-от буде захоплено” певний населений пункт. Або ж навпаки, “дарує надію, що ось-ось ми щось відіб’ємо”.

– Це неправильно. Лінія боєзіткнення – це живий організм, який може на кілька кілометрів змінюватися, – каже він.

Тому казати конкретно про загрози для Торецька чи селища Північне, що лежить в безпосередній близькості до лінії бойових дій, не є коректним.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.