які є альтернативи рішення та G7

На початку травня у західних ЗМІ з’явилася інформація, що лідери країн Групи семи (G7) більше не розглядають повну конфіскацію заморожених активів РФ. Вони висловились за менш “радикальні” способи.

Зокрема, речник Єврокомісії Крістіан Віганд зауважив: якщо пропозиції Єврокомісії та високого представника ЄС щодо використання надходжень від заморожених на території ЄС суверенних активів російського Центробанку будуть швидко узгоджені, то Україна може отримати перші надходження від заморожених активів РФ уже до літа.

Якими на сьогодні є плани щодо заморожених активів РФ і чому почали лунати заяви стосовно зміни намірів щодо їх використання, а також якою є альтернатива, фінансові потреби України і за рахунок чого їх можна задовольнити – у матеріалі Фактів ICTV розповів експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса.

Чому почали лунати такі заяви

Як зауважує експерт, це питання на самому початку було дуже важким і безпрецедентним, оскільки раніше ніхто ніколи не конфіскував заморожені суверенні активи інших держав.

– Бо зазвичай суверенні активи мають імунітет і їх не можна блокувати та конфіскувати. Це вперше, коли про це говорять. Так, у більшості країн, якщо не у всіх, немає навіть законодавства, тобто для початку потрібно ухвалити певні документи, які б дозволили запустити конфіскацію, – говорить Ілія Куса.

Це перший юридичний аспект, але є ще і політичний.

– Навіть якщо припустити, що всі країни ухвалять законодавство, то далі постане політичний момент, який пов’язаний з тим, що частина західних держав вважає, що конфіскація активів дуже сильно вдарить по їхній репутації, – каже політолог.

На думку експерта, це може створити ризик для західної фінансової системи.

– Низка країн, які зберігають свої активи у західній фінансовій системі, можуть вивести їх, оскільки побачать, що створився прецедент, коли суверенні активи іншої країни конфіскуються. І вони можуть перестати зберігати їх на Заході, а це у свою чергу вдарить по західній фінансовій системі, – додає Ілія Куса.

Крім того, країни побоюються і щодо своїх активів в РФ та їхньої долі у разі ухвалення відповідного рішення.

Ілія Куса резюмує: конфіскація активів РФ є тим моментом, стосовно якого наразі немає єдності між країнами ЄС та НАТО.

Якими є плани G7 щодо активів РФ

На думку експерта, найімовірніше, держави передаватимуть Україні прибутки від заморожених російських активів – це може бути від декількох мільярдів до декількох десятків мільярдів доларів. А відбуватиметься це, ймовірно, через міжнародний фонд.

– Все залежатиме від того, як вони їх збиратимуть, чи стосуватиметься це всіх прибутків, чи працюватиме механізм у всіх країнах. Поки що вони будуть проводити певні дії, щоб уніфікувати цей механізм, – говорить політолог.

На думку Ілії Куси, повна конфіскація не відбудеться найближчим часом.

– Навіть якщо до цієї ідеї повернуться – це займе, ймовірно, роки, – додає він.

Яка альтернатива

Судячи з заяв, які лунають, держави спробують розробити механізм, який був би однаковим для всіх, щоб збирати прибутки від заморожених активів РФ.

– Тобто активи будуть лишатися замороженими, а прибутки від них передаватимуться у якийсь міжнародний фонд, який буде направляти їх на потреби з відновлення України, наприклад, – каже Ілія Куса.

Тобто ці гроші будуть використовуватися для надання нам допомоги для відновлення економіки та інфраструктури країни після війни.

Якими є потреби України наразі

Окрім оборони країни та підтримання соціального забезпечення населення, треба думати над післявоєнним відновленням України.

– Наше міністерство публікувало, що Україні потрібно приблизно $130 млрд на відновлення країни. Можливо, цифра навіть вища. І постає питання, звідки брати кошти. Наскільки я розумію, позиція нашого уряду така, що ось ці прибутки від заморожених активів – це якраз одне з джерел, звідки можна взяти ті кошти, вони передаватимуться протягом певного часу, це не одразу нам дадуть, – додає Ілія Куса.

Відбуватиметься це, ймовірно, через фонд, який поступово передаватиме кошти під конкретні проєкти з відновлення.

Політолог зауважує, що в ЄС є досвід створення міжнародних фондів на підтримку проєктів відновлення, а тому жодних проблем не повинно бути.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.