Як війна вплинула на тривалість життя українців: аналіз демографа

Заступник директора Інституту демографії та проблем якості НАН України Олександр Гладун розповів, як війна вплинула на демографічну ситуацію в країні та яка середня тривалість життя українців.

– Демографічна ситуація погана, але під час війни вона не може бути хорошою, оскільки скорочується народжуваність і підвищується смертність. А ще на демографію впливають міграційні потоки – як усередині країни, так і за кордон, – розповів Гладун.

За словами експерта, на початок 2022 року в межах України було 42 млн осіб. На початок 2025 року – приблизно 34 млн, включно з Кримом, ОРДЛО і захопленими територіями. Зараз демографи розпочали нові підрахунки і незабаром скоригують оцінки.

Тривалість життя українців

За словами демографа, прогнози показують, що зараз чоловіки живуть у середньому 60 років. Зниження тривалості їхнього життя – природний процес під час війни, бо на фронті здебільшого гинуть чоловіки, зазначив експерт.

Згідно зі статистикою, озвученою Олександром Гладуном, до докоронавірусного періоду, до 2019 року, чоловіки в середньому жили 67 років – на 15-17 років менше, ніж у країнах ЄС.

Середня ж тривалість життя українок тоді була 77 років – на 10 років менше, ніж у Західній Європі. Коронавірус зменшив середній вік на рік-півтора. А через війну тривалість життя могла скоротитися ще на 3-5 років.

Експерт зазначив, що оскільки відповідно до законів, ухвалених 2022 року, Держслужба статистики не оприлюднює інформацію про померлих, демографам складно дати точніші підрахунки.

– Міністерство юстиції надає загальні дані про народжуваність і смертність, але цього нам недостатньо, щоб точно вирахувати тривалість життя, – сказав Гладун.

Тенденція до старіння нації

Що ж до тенденції до старіння нації, яка спостерігається сьогодні в Європі, то, за словами експерта, тут враховують два показники: частка населення у віці 60 років і старше, і частка населення у віці 65 років і старше.

– Для України ми використовуємо перший показник, тому що він більш-менш прив’язаний до пенсійного віку, – сказав демограф.

Експерт зазначив, що на рівень старіння впливає зменшення народжень у країні, тому частка людей від 60 років збільшується. Це називається “старіння знизу”, тобто шляхом зменшення молодших вікових груп. Коли ж збільшується тривалість життя і кількість людей від 60 років зростає – це “старіння зверху”.

В Україні більший вплив має “старіння знизу”, тобто сильно зменшується чисельність населення в молодших вікових групах, народжуваність падає.

Війна і рівень старіння

– Рівень старіння збільшився через смерть людей на фронті віком до 60 років, оскільки пенсіонерів в армію не беруть, – розповів Олександр Гладун.

За його словами, на ситуацію також сильно вплинула міграція. Євростат в аналізі статево-вікової структури вимушених мігрантів вказав, що 94% – це діти і люди працездатного віку і лише 6% – люди віком 65 років і старші.

Гладун зазначив, що Україна зараз за рівнем старіння серед інших країн перебуває в кінці третього десятка.

– Тобто не все так погано. Люди живуть довше – це означає, що економічна, політична, соціальна ситуація краща, – каже фахівець.

З іншого боку, за його словами, це збільшує навантаження на соціальні служби, Пенсійний фонд, систему охорони здоров’я. Тому на це питання можна дивитися з обох боків. Але всі нації без винятку старіють. Це загальний світовий процес і цю реальність потрібно прийняти, додав демограф.