Втрачений інстинкт самозбереження: чому ми перестаємо реагувати на повітряну тривогу

Психологиня Альона Щербань пояснила, чому люди перестають реагувати на сирени і дбати про безпеку, а також розповіла, як повернути втрачений інстинкт самозбереження.

Небезпека втратила гостроту

За словами експертки, жити в стані постійного напруження неможливо: це швидко виснажує організм фізично і психологічно. Тому спочатку в нас з’явилася втома, потім звикання. Небезпека втратила гостроту, а сигнал повітряної тривоги більше не викликає жодних реакцій, окрім лайки в бік Путіна.

– Мозок теж намагається нас заспокоїти: ракет у небі не видно, вибухи відбуваються в інших містах, отже, все нормально. У когось на третьому місяці війни виникла апатія: “Хай буде, що буде, бо сил і бажання бігати до укриття кілька разів на добу просто немає”, – каже Альона Щербань.

Чужий вплив

Також багато хто зазнав чужого впливу. Приміром, якщо більшість наших сусідів або співробітників ігнорують сигнали повітряної тривоги і продовжують займатися справами, вірогідність того, що ми теж так робитимемо, становить понад 90%.

– Така поведінка у воєнний час – не найкращий вибір, бо несе реальну небезпеку вашому здоров’ю. Навпаки – слід бути уважним і не втрачати гостроти реакцій, – попереджає психологиня.

Як побороти апатію

Самостійно знайти мотивацію, за словами експерта, досить непросто. Тут у пригоді стане допомога професійного психолога або підтримка рідних чи друзів.

– Вони точно зможуть повернути вам любов до життя, – стверджує Альона Щербань.

Боротися з апатією також допомагає цікаве спілкування, командні ігри, смачна їжа, заняття улюбленим хобі, медитації та фізичні вправи.

Ще одна робоча техніка, за словами експертки, щоденне планування майбутнього. Думайте про подорожі, які на нас чекають, про купівлю автомобіля чи ремонт у домі.

До речі, пошуком шпалер чи нової кавоварки можна займатися і сидячи в укритті, де вашому життю нічого не загрожує. А ще заплануйте, де і з ким святкуватимете нашу перемогу.