Відновлення ядерного арсеналу підтримують понад 70% українців – опитування КМІС

Загалом більшість українців – це 73% репондентів – прихильно ставляться до ідеї відновлення ядерного потенціалу країни.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнароднародним інститутом соціології (КМІС) 2-17 грудня.

Як українці ставляться до відновлення ядерного арсеналу

За його даними, проти того, щоб Україна мала ядерну зброю, виступили 20% та ще 7% не визначились з цього питання.

Водночас соціологи зауважують, що підтримка цієї ідеї знижується, якщо вказати певні умови.

– Якщо ж ми говоримо про втрату підтримки і санкції від Заходу, то прихильне ставлення до відновлення ядерної зброї знижується до 46%, а частка тих, хто не підтримає таку ініціативу, зросте до 44% (і решта 10% мають невизначені погляди), – мовиться у повідомленні.

Проте, якщо Україна матиме достатньо ресурсів, щоб протриматися до моменту отримання ядерної зброї, то 58% респондентів готові піти на втрату підтримки Заходу з метою отримання ядерної зброї.

За розвитку такого сценарію рішення про отримання ядерної зброї не підтримали би 33% українців.

У 1994 році, коли Україна остаточно відмовилися від ядерної зброї, за даними КМІС, 50% українців вважали, що вона має стати без’ядерною державою, а за володіння ядерною зброєю виступали 30%.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 2-17 грудня провів всеукраїнське опитування методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України.

Загалом опитано 2000 респондентів у віці 18 років і старших. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% – для показників, близьких до 25%, 1,7% – для показників, близьких до 10%, і 1,3% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, однак отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.