Місто і регіон
Тетяна Кедрова, керівниця клініко-діагностичної лабораторії Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького, – про щоденну роботу команди фахівців з лабораторної діагностики
Тетяна Кедрова, керівниця клініко-діагностичної лабораторії Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького, – про щоденну роботу команди фахівців з лабораторної діагностики
Сьогодні ми розповімо тих, чия професійна діяльність часто залишається «за кадром», але без неї неможлива сучасна медицина.
Про особливості цієї професії і щоденну роботу команди лабораторії ми поговорили з Тетяною Кедровою – керівницею клініко-діагностичної лабораторії Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького, гостею рубрики #Обличчя_громади_Ніжина.
Шлях у професії
Родом я із Торецька на Донеччині. Навчалася в Національному університеті імені Т. Г. Шевченка на кафедрі генетики. Там познайомилася з хлопцем з Ніжина, ми одружилися і після завершення навчання переїхали до його рідного міста. У 1990 році я прийшла працювати до лікарні. Тодішній головний лікар Володимир Іванович Левковський планував відкрити у Ніжині медико-генетичну консультацію з лабораторією. Я навіть поїхала у 1991 році до Львова, де опанувала генетичні методи. Але згодом стало зрозуміло, що це надто затратний напрям, і такі центри створювали лише в обласних містах, тож дозволу ми не отримали. Я залишилася працювати лікарем-лаборантом, пройшла додаткові курси в Києві – і з часом пройшла шлях від лікаря-лаборанта до завідувачки клініко-діагностичної лабораторії.
Які дослідження проводяться у лабораторії
Найпоширеніші аналізи – загальний аналіз крові і сечі, печінкові і ниркові проби, ревмопроби, коагулограма.
Працюємо з усіма відділеннями міської лікарні, поліклінічним відділенням і центрами первинної допомоги. Надаємо послуги всьому великому Ніжинському району. Проводимо великий спектр досліджень: бактеріологічні, імунологічні, біохімічні, клінічні, гематологічні тощо – усього більше 100 показників. І їх перелік постійно зростає. Зокрема, плануємо проводити нове лабораторне дослідження – рідинну цитологію. Для цього потрібно закупити відповідне обладнання і підготувати лікаря, який буде працювати на ньому.
Апаратура оновлюється за рахунок міського бюджету, допомоги партнерів-спонсорів та коштів НСЗУ. Нещодавно завдяки допомозі благодійної організації «Крила» (Нью Орлеан, США) ми отримали новий біохімічний автоматичний аналізатор – саме такі стоять у найсучасніших приватних лабораторіях. Ми постійно рухаємося у напрямі розширення спектру послуг і оновлення матеріальної бази лабораторії.
Контроль якості роботи клініко-діагностичної лабораторії
По-перше, є наш внутрішній щоденний контроль. Щоранку наші фахівці отримують матеріал для контролю лабораторних досліджень. Це певна сироватка з відомими лише мені або лікарю показниками. Ми даємо її лаборанту, він проводить аналіз і озвучує отримані показники. Тож перевірка якості роботи і уважності лаборантів триває постійно.
Також ми проходимо інші, вже державні перевірки в межах програми МПР (Міжлабораторні порівняння результатів). До прикладу, Охматдит надсилає нам сироватки для дослідження з невідомими нам показниками. Робимо повний аналіз отриманого матеріалу, надсилаємо результати вимірювань показників назад, де вони проходять перевірку на правильність. І зазначу: майже завжди виконуємо це дослідження на 100 балів із 100, маємо відповідні сертифікати, які є підтвердженням високої якості роботи наших фахівців і обладнання лабораторії.
Ще один важливий для нас критерій – оцінка нашої роботи пацієнтами. Зокрема, тими, які зробили дослідження у приватних платних лабораторіях, а для перевірки точності отриманих результатів здали ці самі аналізи у нашій лабораторії. І у підсумку отримали ідентичні результати. «То навіщо ж я платив за аналізи, якщо ваша лабораторія за направленням так само точно їх робить?» – такі їх слова стають черговим підтвердженням нашої кваліфікації.
Працівники клініко-діагностичної лабораторії
У лабораторії випадкових людей не буває, вони відсіюються відразу ж. Тут не можна працювати, якщо не любиш цю роботу. Маємо 40 працівників: це лікарі, лаборанти, санітарки. Навчання у нас триває постійно. Лікарі курси спеціалізації проходять у Києві у Національному університеті охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, лаборанти – в обласній лікарні. Але, звичайно, більше всього вони навчаються тут, на робочому місці. Теорія – це одне, а практика – це зовсім інше. Поки не сядеш за мікроскоп і не побачиш ті клітини на власні очі – не зрозумієш суть роботи.
Лаборанти і лікарі працюють з 8 до 15 у будні і по суботах за графіком. Також у нас є цілодобові служби: у відділенні екстреної медичної допомоги, куди пацієнтів госпіталізують вдень і вночі, у пологовому відділенні, де нашої уваги потребують новонароджені і породіллі.
Наші дівчата – бджілки-трудівниці. Знаєте, ми часто спілкуємося з представниками фірм, які пропонують різноманітне обладнання для нашої лабораторії. І коли у процесі розмови вони чують, що наші дівчата-лаборанти опрацьовують за день по 140 біохімій (а це дуже багато), то в них очі розширюються: «Як вони це встигають?»
Який найбільший позитив роботи у лабораторії?
Усвідомлення, що ми допомагаємо: лікарю, який на підставі наших аналізів може поставити правильний діагноз і призначити лікування, а також пацієнту, який отримає своєчасну допомогу.
Згадалося, як в інфекційне відділення була госпіталізована уся родина з бронхопневмонією. Тривале лікування не давало результатів, і лікар розумів: щось не так у перебігу цієї хвороби та призначив дослідження з виявлення гельмінтів – і ми виявили опісторхоз. Було змінено план лікування вже відповідно до цього діагнозу, завдяки чому пацієнти швидко одужали.
А негативні моменти?
Кожен з нас повною мірою усвідомлює відповідальність за свою роботу і розуміє, що ціна помилки – здоров’я людей. Через це мені дуже образливо почути від пацієнтів: «Ми не довіряємо вашим результатам». Тому що знаю, наскільки сумлінно працюють лаборанти і лікарі, як консультуються з профільними спеціалістами у нетипових і складних випадках. Бачу, як перераховують і перевіряють усі цифри перед написанням остаточного результату. Трапляються аналізи, які не виходять з думок і вдома, зранку приходимо на роботу – і знову до мікроскопа, щоб подивитися на них свіжим поглядом.
Що ви бачите під мікроскопом?
Клітини. І їх всі треба передивитися. Ми рахуємо їх вручну: саме тоді бачимо всі клітини, кожне ядро і цитоплазму, бачимо, молоді вони чи зрілі тощо. У нетипових випадках консультуємся з гематологом, допомагають і сучасні гематологічні атласи, які маємо в лабораторії.
Особливо важкі цитологічні дослідження. Цей матеріал вивчаємо і роздивляємося годинами, адже тут важливо не пропустити найменші зміни у клітинах. Ми, звісно, постійно навчаємося одна в одної. Якщо трапляється нетиповий або цікавий випадок, обов’язково ділимося цими знаннями, щоб поширити їх.
Згадала кумедний випадок з цього приводу. Одна з відвідувачок прийшла за результатами вже під кінець робочого дня, і в коридорі невдоволено голосно обурювалася через те, що ми їх довго робимо. А біля неї сидів мій чоловік, який очікував мене. І він цій жінці зауважив: «Тихіше розмовляйте. Лаборанти за дверима рахують мільйони клітин. Вони зараз від вашого крику зіб’ються – і доведеться рахувати все спочатку. Тоді буде ще довше». І жінка дослухалася до його слів і заспокоїлася.
Ваші поради нашим читачам
Кров – дуже різна, як і ми всі. Дуже чутлива, відразу ж реагує на найменші зміни в організмі, спосіб життя і емоційний стан. У ній, ніби на екрані, відображаються процеси, що відбуваються всередині нас. І коли щось не так, кров одразу подає сигнал. Саме тому важливо берегти баланс і прислухатися до себе.
Профілактика – це доступний всім і водночас дуже ефективний крок назустріч своєму здоров’ю. Щороку обов’язково проходьте стандартне медичне обстеження, адже за направленням сімейного лікаря ви можете безоплатно отримати основні лабораторні та діагностичні дослідження. Нагадаю, що цього року в Україні впроваджено державну програму «Скринінг здоров’я 40+», яка теж допоможе вам у профілактичних обстеженнях. Наша лабораторія працює з цією програмою, ми придбали обладнання і реактиви, яких не вистачало. І рада з того, що ніжинці активно користуються цією державною програмою, щодня ми проводимо такі дослідження.
Також треба чітко знати, що майже всі аналізи здаються натщесерце. І напередодні бажано обмежити споживання жирної їжі. Спожитий жир може не встигнути розщепитися, отже, таку кров неможливо буде дослідити, доведеться здавати аналізи повторно. На деякі показники крові може впливати значне фізичне навантаження, яке було напередодні, а на рівень глюкози – наш емоційний стан, стреси і постійна тривожність. Тож варто врахувати і це.
