що ухвалила Рада і до чого тут мобілізація

Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт №7033-д, який передбачає засекречення від громадськості інформації щодо судових рішень стосовно мобілізації та виконання військового обов’язку.

Як зазначає Судово-юридична газета, у законопроєкті пропонується прибрати від громадськості окремі відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки це може бути розцінено як “чутлива інформація в умовах війни”.

Законопроєкт №7033-д: що відомо

Автором законопроєкту – нардеп від фракції Слуга народу Денис Маслов, колишній суддя, який зараз є головою Комітету з питань правової політики Верховної Ради.

У документі пропонується надати суду право додатково визначити відповідну інформацію як таку, що не підлягає розголошенню, у тих випадках, коли розголошення окремої інформації на переконання суду “може зашкодити безпеці”. Це означає, що суд самостійно зможе ухвалювати рішення щодо того, які судові постанови варто прибрати з публічного доступу.

Як вказують у профільному Комітеті, до другого читання у парламенті пропонується закрити у Реєстрі також і окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.

У висновку Комітету до законопроєкту йдеться про те, що “члени Комітету вважають, що під час підготовки до другого читання законопроєкту №7033-д є необхідність у застосуванні статті 116 Регламенту в частині положень, що стосуються змін, внесених Законом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

Об’єкти критичної інфраструктури

Судово-юридична газета вказує на те, що у законопроєкті №7033-д передбачено приховування найменувань об’єктів критичної інфраструктури в текстах судових рішень.

– А туди (в перелік об’єктів критичної інфраструктури, – Ред.) входять, наприклад, виборчі комісії, ЗМІ, самі суди та органи державної влади. Отже, якщо буде йтися, наприклад, про виборчий спір, то дізнатися, хто з ким судився, буде неможливо, – йдеться у матеріалі.

Втім, до переліку об’єктів критичної інфраструктури можна віднести “невизначене число об’єктів”, вказує газета, оскільки постанова уряду України від 16.12.22 №1384 визначає порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури. До їх числа можуть входити:

• об’єкти, які займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів,
• органи державної влади та місцевого самоврядування,
• засоби масової інформації,
• суди,
• органи, які відповідають за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги,
• ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.

– Виникає питання, чи мають у такому випадку закривати і назву суду, який виніс судове рішення, адже він теж може входити до переліку об’єктів критичної інфраструктури? Якщо йти за логікою законодавця, то з Реєстру мають зникнути і найменування державних органів, – вказують в газеті.

Відтермінування доступу до рішень суду

Крім того, проєкт закону 7033-д розширює перелік рішень суду, доступ до яких буде відтерміновано.

До нього додано ухвали про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів.

Передбачено, що як доступ громадян, так і доступ державних органів (які мають повний доступ до Реєстру судових рішень) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії тощо забезпечується “через рік після внесення таких ухвал до Реєстру“.

Оцінка законопроєкту

Як вказує Судово-юридична газета, “проєкт виписано досить розлого”. Крім то, сьогодні Реєстр судових рішень не передбачає можливості закрити всі потрібні рішення одразу, оскільки “являє собою звалище документів”.

У Transparency International Ukraine зазначають, що цей законопроєкт планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, “що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики”.

Таким чином, це може становити небезпеку для подальшого процесу інтеграції України до Європейського Союзу, вказують в TIU.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.