Президентські вибори у Румунії: тест для демократії та наслідки для України

4 травня у Румунії відбудеться перший тур президентських виборів і місцеві вибори в окремих адміністративно-територіальних одиницях. Проте вже у п’ятницю, 2 травня, виборчі дільниці відкриються за кордоном. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зауважив, що уряд вживатиме заходів, щоб не допустити маніпулювання соцмережами на користь одного з кандидатів.

6 грудня 2024 року, за два дні до другого туру виборів президента, Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру через скандал довкола кампанії Келіна Джорджеску. Сам кандидат назвав рішення суду офіціозним державним переворотом. Водночас ще 3 грудня той таки Конституційний суд виніс рішення про визнання результатів першого туру дійсними.

Сам Келін Джорджеску доволі різкий у висловлюваннях щодо України. Він заявляв, що “Україна – вигадана держава” і що нас начебто чекає неминуче розділення між державами-сусідами.

Вибори в Румунії – дата та список кандидатів

Передвиборча кампанія розпочалася 4 квітня та триватиме до 3 травня. Перший тур виборів в Румунії відбудеться у неділю, 4 травня. Другий тур, за потреби, – 18 травня.

У п’ятницю, 2 травня, о 7:00 за місцевим часом розпочнеться перший день голосування за кордоном. Румуни за кордоном можуть голосувати впродовж трьох днів: 2, 3 та 4 травня з 7:00 до 21:00 (за місцевим часом).

У виборчих бюлетенях – 11 кандидатів:

1. Джордже Сіміон (Альянс за єдність румунів);
2. Крін Антонеску (Виборчий альянс Румунії);
3. Елена Ласконі (Союз порятунку Румунії);
4. Крістіан Терхеш (Румунська національна консервативна партія);
5. Лавінія Шандру (Соціал-ліберальна гуманістична партія);
6. Віктор Понта (незалежний кандидат);
7. Себастьян Попеску (партія Нова Румунія);
8. Сільвіу Предою (партія Ліга національної дії);
9. Джон Йон Бану (незалежний кандидат);
10. Данієль Фунеріу (незалежний кандидат);
11. Нікушор Дан (незалежний кандидат).

У тогорічних президентських перегонах взяли участь такі кандидати: Мірче Дан Джоане, Келін Джорджеску, Хунор Келемен, Ніколає Чуке, Марчел Чолаку, Елена Ласконі, Джордже Сіміон, Крістіан Терхеш, Сільвіу Предою, Крістіан Дяконеску, Людовік Орбан та Анна Бірчал.

Елені Ласконі вдалося вийти до другого туру разом із незалежним кандидатом Келіном Джорджеску. Однак результати виборів анулював Конституційний суд.

Не пізніше 9 травня Конституційний суд Румунії має оприлюднити імена двох кандидатів, які візьмуть участь у другому турі голосування, а також дату виборів.

На випадок другого туру голосування за кордоном також відбуватиметься протягом трьох днів: 16 травня, 17 травня та 18 травня з 7:00 до 21:00 за місцевим часом.

22 травня ЦВК подає протокол результатів голосування в країні та за кордоном до Конституційного суду. Після отримання матеріалів та розгляду клопотань про анулювання виборів через фальсифікацію Конституційний суд затверджує результати і публікує їх в Офіційному віснику.

Президентські рейтинги в Румунії

За даними опитування, проведеного 26-28 березня 2025 року незалежним агентством MKOR, Джордже Сіміон лідирує в голосуванні за підсумками першого туру президентських виборів, однак у другому турі він програє Нікушору Дану і Кріну Антонеску. 16,2% респондентів заявили, що не знають, за кого б проголосували.

У сценаріях, перевірених для другого туру, Джордже Сіміон програє Нікушору Дану (35% проти 31%) і Кріну Антонеску (33% проти 31%), а в змаганні з ультраправим Віктором Понтою результат – нічия (30%-30%). У разі поєдинку з Еленою Ласконі різниця між двома кандидатами мінімальна (31%-30%).

Джорджа Сіміона підтримують переважно люди з сільської місцевості з низьким доходом і середньою освітою. Нікушор Дан популярний серед міських виборців із середнім і високим доходом і вищою освітою. Крін Антонеску має збалансовану соціально-демографічну базу, значну підтримку в міських районах та електорат із середнім і високим рівнем доходів.

Віктора Понту підтримують здебільшого міські виборці із середнім доходом і середньою освітою. Елену Ласконі більше підтримують жителі міст із середнім і високим доходом і вищою освітою.

Крін Антонеску – центрист, підтримує Євросоюз та НАТО, обіцяє зберегти прозахідний курс Румунії, виступає за збільшення оборонного бюджету та підтримку України.

Нікушор Дан – підтримує Україну, виступає за цифрову трансформацію та європейські цінності.

Елена Ласконі – виступає за права жінок.

Джордже Сіміон

Правоконсервативний лідер партії Альянс за союз румунів (AUR) Джордже Сіміон говорить, що є природним союзником Республіканської партії США. У разі перемоги на президентських виборах 38-річний Сіміон пообіцяв призначити Келіна Джорджеску головою уряду. У президента Румунії є повноваження запропонувати кандидатура на посаду прем’єр-міністра, але затвердити її має парламент.

У нинішньому складі парламенту AUR перебуває в опозиції, водночас СДП (Соціал-демократична партія) і НЛП (Національна ліберальна партія) входять до коаліції. Антонеску є їхнім спільним кандидатом.

Альянс за союз румунів є соціально-консервативною партією з іредентистськими поглядами на відновлення Великої Румунії, через що зростає ймовірність потенційних територіальних суперечок з Україною, Молдовою та Болгарією, пише Politico. Заперечуючи свою проросійськість, Сіміон хоче припинити військову допомогу Україні.

Віктор Понта

Експрем’єр Румунії Віктор Понта заявив, що у разі обрання президентом хоче припинити експорт українського зерна через румунську територію, щоб захистити місцевих фермерів. Так, за три роки війни Україна експортувала майже 30 млн тонн зерна через румунський порт Констанца.

Водночас Віктор Понта буде підтримувати транзит зброї для України та навчання українських пілотів.

Факти ICTV розпитали політичну аналітикиню Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Маріанну Присяжнюк про те, чому результати виборів у Румунії важливі для України та до чого готуватися за їхніми підсумками.

Чи існує загроза проросійських настроїв серед кандидатів

За словами експертки, Румуніч – це постійний плацдарм російського впливу, який стає особливо помітним під час виборів. У контексті цієї країни важливим є фактор Молдови, який грає роль каталізатора, тому не дарма націоналістичні політичні проєкти часто експлуатують тему об’єднання з Молдовою у токсичному форматі та інші історичні наративи, пов’язані із цією темою.

На цій лінії Москва традиційно тестує ефективність інформаційних втручань. Неодноразово те, що розгорталося у контексті Молдови та Румунії, перекочовувало в український контекст, наголошує Маріанна Присяжнюк.

– Тому молдовсько-румунський напрям – це зона підвищеної турбулентності, де Росія не просто виконує поточне завдання, але і тестує методи для подальшого використання проти України. Тому ми маємо справу не з “новою хвилею” втручання, а з добре знайомим фоном, який просто змінює форму та інтенсивність, – каже аналітикиня.

Чому популярний Джордже Сіміон

Правоконсервативний Джордже Сіміон і його партія впевнено й послідовно нарощують свої позиції з 2019 року. AUR вдалося мобілізувати антивакцинаторські настрої на свою користь і в потрібний момент скерувати цю масу до виборчих дільниць на підтримку власних гасел. Проте самі гасла – як і дії Сіміона – не такі вже й послідовні, як зростання його рейтингу, каже Маріанна Присяжнюк.

Сіміон уміло мімікрує під порядок денний і під настрої поточного моменту. В останні роки в його політичному арсеналі були найрізноманітніші методи – від мови ворожнечі щодо угорської нацменшини, що є болючим і старим питанням для самої Румунії, до атак на українців, що стало чутливою темою для України після 2022 року. І аж до запуску кампаній під “проводом” Влада Цепеша (граф Дракула, – Ред.) та інших історичних фігур, яких AUR намагається інтегрувати у сучасний політичний міф.

Якщо поглянути на правий кластер кандидатів у контексті виборів 2024–2025 років, то Сіміон і Джеорджеску (який вийшов у другий тур минулого року, але цього разу участі не бере) майже не відрізняються за змістом передвиборчої риторики. Відрізняється лише ступінь емоційності, наголошує аналітикиня.

Ба більше, не надто відрізняється від них і наратив незалежного кандидата — колишнього лідера соціал-демократів і колишнього прем’єра Віктора Понти (його, до речі, приїхав підтримати навіть молодший Трамп).

– Отже, ці три фігури цілком можна розглядати як представників правого спектра, які експлуатують сувереністський, націоналістичний і релігійний наратив — кожен у своїй мірі, кожен орієнтуючись на власну електоральну групу, – каже Маріанна Присяжнюк.

Наскільки РФ може вплинути на румунський політичний процес

За словами аналітикині Маріанни Присяжнюк, тут не достатньо говорити лише про російські наративи, критично важливо розуміти мережу агентів впливу і мережу розповсюдження такого контенту.

Те, що ми спостерігаємо в румунському інформаційному просторі лише невелика видима частина, яка максимум може бути відправною точкою для аналізу.

Чи є в румунському суспільстві втома від підтримки України

За словами Маріанни Присяжнюк, на цьому етапі Україна ще здатна контролювати ситуацію комунікаційно. Старі меседжі про так звану загрозу для всієї Європи більше не працюють. Відверті заяви про російську агресію також уже не викликають того резонансу, що раніше.

– Йдеться не про втому — бо я одразу уявляю собі реакцію українських читачів, для яких життя в окопі чи укритті — щоденна реальність, і такий аргумент звучить щонайменше недоречно. Якщо ми справді прагнемо досягти взаєморозуміння з нашими сусідами, особливо з румунами — а більшість із них готова розділити з Україною певні ризики, — наша відповідальність полягає в тому, щоб підібрати до них ключ, – каже Маріанна Присяжнюк.

Вона наголошує, що Україні потрібна комунікація, яка збереже унісон у двосторонніх відносинах, навіть у найскладніші моменти. Це непросте завдання. Але й сам регіон Румунії та Молдови залишається наразі вкрай недооціненим і комунікаційно недопрацьованим, – каже Маріанна Присяжнюк.

Чи є ризик зміни зовнішньополітичного курсу Румунії

На думку політикині, результат президентських виборів у Румунії навряд чи стане тригером для структурної підміни євроатлантичного курсу на умовний суверенізм.

Однак в історії сучасної Румунії вже були прецеденти конституційної кризи між президентом і урядом, коли фактично весь державний апарат опинився заблокованим. Це сталося за прем’єрства Віктора Понти. Тоді Понті, разом із Кріном Антонеску — нинішнім кандидатом від коаліції соціал-демократів, націонал-лібералів та Демократичного союзу угорців Румунії — вдалося домогтися імпічменту президента Траяна Бесеску, і Антонеску тимчасово виконував обов’язки глави держави.

– Я не думаю, що цей сценарій повториться у тій самій формі, але слід чітко усвідомлювати: якщо така політична мета буде — засоби для її реалізації знайдуться. І обмежені повноваження президента в Румунії не стануть на заваді, якщо буде політична воля змінити баланс сил, – наголошує Маріанна Присяжнюк.

Позиція Румунії щодо України на рівні ЄС

У разі переорієнтації внутрішньої політики Румунії щодо європейської інтеграції України, ризиком для нас можуть бути не деструктивні дії, а мовчазна інерція, тобто “угорський синдром” у новій обгортці: формально — підтримка, але на практиці — блокування рішень, затягування погоджень, “турбота про меншість” або церковне питання, яке нині дуже активно педалюється, каже Маріанна Присяжнюк.

І все це буде подаватися під соусом “захисту національних інтересів”. Це може бути найгіршим сценарієм.

Чи відрізняється вплив проросійських сил у Румунії від Угорщині та Словаччині

На думку Маріанни Присяжнюк, вплив проросійських сил у Румунії дуже відрізняється від того, що ми бачимо в Угорщині чи Словаччині.

По-перше, Кремль в Румунії працює не в лоб, а в обхід, через квазімесіанство, конспірологію і загравання з архетипами національного самоідентичності, наголошуючи на принципах національного суверенітету.

По-друге, Росія інструменталізує свій історичний контекст до 80-річчя Дня перемоги – особливим є румуно-молдовський напрямок, бо в результаті Ясько-Кишинівської операції була відірвана від Румунії Бессарабія – нинішня Республіка Молдова.

– Тож уявіть собі, якщо у цьому контексті ще й розігрувати карту націоналізму, тобто тему возз’єднання румуномовного простору, – наголошує Маріанна Присяжнюк.

По-третє, це старі еліти – для яких Росія є єдиним трампліном повернення у велике політичне життя.

У порівнянні ж, Угорщина – це все ж таки фронтальний союзник Кремля в межах ЄС, і Росії це дуже вигідно. Словаччина — новий виконавчий майданчик, а Румунія — це країна з потенціалом для зараження, хоча присутність проросійської мережі явище не нове і тягнеться ще з комуністичних часів, коли Росія фактично вибудовувала систему влади.

Проте сьогодні проросійські наративи в Румунії розповсюджуються не напряму, а через ретрансляцію антизахідних меседжів, релігійний символізм, міфологічність, нагнітання реваншизму тощо.

– Особливість Румунії — це багатошарова гібридизація меседжів: від Джеорджеску, що виступає месіанином до Сіміона, що б’є по ідентичності і до Понти, який умовно завтра скаже, що треба дружити зі всіма, – підсумувала аналітикиня Маріанна Присяжнюк.