Обличчя просто не було: у Львові проходить відновлення 33-річний захисник, що втратив зір

У Львові в реабілітаційному Центрі Unbroken хірурги намагаються реконструювати понівечене обличчя 33-річного Павла, а спеціалісти з реабілітації допомагають йому адаптуватися до життя наосліп.

Нині львівські лікарі розробляють поетапний план відновлення обличчя Павла і готують його до складної операції.

Мінно-вибухову травму отримав під Покровськом

Проблема не лише в естетиці. Чоловік не може відкривати рота і повноцінно харчуватися. Тож першочергове завдання – реконструкція щелепи.

Але оперуватимуть пацієнта вже навесні, адже його організму потрібен час на відновлення після попереднього складного втручання.

Павло Марценюк з Хмельниччини, раніше працював водієм, а також ремонтував і продавав автівки. За рік до початку великої війни підписав контракт із десантно-штурмовими військами.

У їхньому складі Павло і зустрів повномасштабне вторгнення. У ДШВ служив водієм та сапером, побував у найгарячіших точках.

Надважке мінно-вибухове поранення отримав влітку на Покровському напрямку.

– Я тоді дивом залишився живий, був усього за три метри від вибуху. А коли доторкнувся до обличчя, зрозумів, що його більше немає! І почав задихатися, – згадує Павло.

Пораненого екстрено евакуювали до Дніпра, звідки доправили в одну з київських лікарень.

Переніс надскладну операцію, був у комі

Столичні хірурги довго оперували важкого пацієнта, який фактично був без обличчя. Після першої операції Павло місяць перебував у комі.

Коли стан пацієнта стабілізували, скерували пораненого до Львова – у Центр Unbroken.

– Цей випадок надзвичайно складний, але пацієнт має величезну силу волі, – розповідає ерготерапевт Центру Віталій Грендус.

За словами фахівця, все, чому навчають Павла, у нього виходить. Спочатку його вчили впевнено пересуватися наосліп, користуватися столовими приборами, їсти. Тепер він уже може самостійно дійти до магазину.

Улюблене місце Павла – арт-майстерня.

Його очима будуть рідні

Нещодавно чоловік власноруч зробив керамічну тарілочку і подарував її своїй 5-річній донечці Настусі, яка вперше за пів року приїхала на зустріч з татом. Це була дуже зворушлива мить.

У Павла багато планів. Після завершення лікування та реабілітації він мріє відкрити сімейну автомобільну справу, позаяк добре на цьому розуміється.

Каже, що руки та ноги він має, а його очима стануть рідні. Хоче, аби дружина навчилася кермувати, а 13-річний син, коли виросте – ремонтувати автівки. Незламний захисник певен, що разом вони зможуть все.

Джерело і фото: Unbroken Україна