історик Фергюсон про формування сучасної Осі зла

У світі вже триває Друга холодна війна, яка розвивається значно швидше, ніж перша. Однак сучасні Сполучені Штати не готові до протистояння, оскільки Китай сьогодні – це не Радянський Союз у другій половині XX століття.

З такою оцінкою виступив історик Ніл Фергюсон у своїй колонці, опублікованій в агентстві Bloomberg.

Вісь зла: Росія, Китай, Іран, КНДР

Історик згадує про передумови створення Осі зла у XX столітті, куди входили нацистська Німеччина, фашистська Італія, імперіалістична Японія і в 1939, після підписання союзу між Гітлером і Сталіним, Радянський Союз.

Сьогодні, зазначає вчений, ми теж є свідками формування та консолідації Осі.

За його словами, сьогодні у США є роздробленість через такі ізоляціоністські елементи в Республіканській партії, як конгресвумен Марджорі Тейлор Грін, яка минулого тижня пригрозила усунути спікера Палати представників Майка Джонсона, якщо той просуватиме законопроєкт, що відновлює допомогу США Україні.

– Для таких, як Грін і колишній колега Левіна по Fox News Такер Карлсон, війна в Україні – це всього лише “сварка в далекій країні між людьми, про яких ми нічого не знаємо”, як ганебно заявив британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен про Чехословаччину у вересні 1938 року. Вони, схоже, абсолютно не соромлячись, виступають у ролі “корисних ідіотів” президента Росії Володимира Путіна, прямо наслідуючи апологетам Гітлера і Сталіна в 1930-х роках, – пише історик.

Утім, продовжує він, це не тільки вигідно для російського диктатора. Фергюсон пригадав, як минулого тижня представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що за російськими військовими зусиллями стоять величезні економічні ресурси Китайської Народної Республіки.

– Останніми місяцями ми спостерігаємо, що з Китаю в Росію надходять матеріали, які Росія використовує для відновлення своєї промислової бази і виробництва зброї, яка з’являється на полі бою в Україні. І ми неймовірно стурбовані цим, – сказав Міллер журналістам у вівторок.

Також на початку квітня міністр фінансів США Джанет Єллен попередила свого китайського колегу про “значні наслідки”, якщо Китай продовжить підтримувати російські військові дії в Україні.

– Попри свої заяви про те, що вони хочуть виступати в ролі миротворців, китайські лідери напередодні вторгнення в Україну дали своє благословення – адже що ще означала взаємна обіцянка партнерства “без обмежень”? – і підтримка голови Сі Цзіньпіна стала вирішальною для виживання Путіна відтоді, як його сили вторгнення були відкинуті від околиць Києва два роки тому, – пише історик.

Тому, пише Фергюсон, сьогодні “точно так само не можна розглядати війну Ірану проти Ізраїлю в ізоляції”.

Він нагадав, що Тегеран підтримує війну Росії проти України, постачаючи тисячі безпілотників і ракет, подібних до тих, які були випущені проти Ізраїлю минулими вихідними. Росія, своєю чергою, ймовірно, допомагає зміцнювати іранську протиповітряну оборону, припускає історик.

А Китай не тільки є одним з основних покупців іранської нафти, а й бере участь в антиізраїльській війні з моменту вбивчих атак ХАМАСу 7 жовтня минулого року.

Друга холодна війна

– Поки що, на щастя, ми перебуваємо у стані Другої холодної, а не Третьої світової війни. Однак Друга холодна війна розвивається швидше, ніж Перша. Якщо російське вторгнення в Україну було для нас еквівалентом Корейської війни 1950-53 років, то ми (поки що) пережили другу Карибську кризу – через Тайвань – і вже вступили в період розрядки, на який минулого разу пішло два десятиліття, – пише Фергюсон.

Історик резюмує, що такі події, як несподіваний напад ХАМАСу на Ізраїль, відкинули світ у 1973 рік, і “ми живемо в 1950-х, 1960-х і 1970-х роках, спресованих разом у дещо бентежну мішанину”.

Фергюсон вказує, що тоді, як і зараз, холодна війна має ідеологічний вимір:

– Принаймні, деякі республіканці знову заговорили про захист свободи. Для Путіна і Сі це всього лише код для “кольорових революцій”, підтримуваних ЦРУ, – пише він.

Тоді, як і зараз, продовжує вчений, холодна війна – це технологічні перегони, хоча сьогодні межами інновацій є штучний інтелект і квантові обчислення, а також ядерна зброя і “зоряні війни” (протиракетна оборона). Тоді, як і зараз, холодна війна – це інфляція і внутрішній розкол. Тоді, як і зараз, “дуже важливо, щоб Китай і Росія були єдині, а не наступали один одному на горло”.

Історик вказує на те, що нинішня єдність Москви і Пекіна – це справжній головний біль для США та їхніх союзників.

Відмінності Другої холодної війни від першої

Отже, ставить він запитання, у чому ж полягають найбільші відмінності між Першою холодною війною і Другою холодною війною?

– По-перше, Китай – набагато більший економічний суперник, ніж коли-небудь був Радянський Союз. По-друге, Захід економічно пов’язаний з Китаєм через величезну мережу ланцюжків поставок так, як ми ніколи не були пов’язані з СРСР. По-третє, ми набагато слабші в плані виробничих потужностей. В умовах, коли Китай заполонив світ дешевими “зеленими” товарами, у Заходу не залишається іншого виходу, окрім як відродити протекціонізм і промислову політику, повернувши годинник економічної стратегії назад, у 1970-ті роки, – пише він.

Крім того, четвертою відмінністю є фіскальна політика США, яка “перебуває на абсолютно нестійкому шляху”.

По-п’яте, альянси Західних держав можуть виявитися слабшими, ніж за часів Першої холодної війни, вважає Фергюсон.

– З усіх цих причин нам не слід бути занадто самовпевненими щодо результату Другої холодної війни. Зокрема, як постійно попереджав Елбридж Колбі, тайванська криза – якщо Китай влаштує блокаду або вторгнення цього року – застане США погано підготовленими. І Пекін може не погодитися з оцінками американської розвідки про те, що він чекатиме до 2027 року, щоб зробити свій хід, – пише історик.

Утім, усе ж таки є “одна остання схожість” із першою холодною війною. Це те, що у Вашингтоні існує двопартійний консенсус щодо того, що комуністична наддержава Китай являє собою серйозну загрозу. І політичне питання, на яке належить відповісти цього року, полягає в тому, хто найкраще здатний протистояти цій загрозі, пише він.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.