Країни G7 відмовилися від плану конфіскації заморожених активів РФ – FT

Лідери країн, що входять до Групи семи (G7), більше не розглядають можливість повної конфіскації російських заморожених активів, а замість цього хочуть вдатися до менш “радикальних” способів.

Про це пише Financial Times.

У G20 стривожені можливістю конфіскувати активи РФ

Як зазначає видання, під час нещодавньої зустрічі міністрів фінансів країн G20 у Бразилії делегати “були охоплені глибоким почуттям тривоги” щодо нагального питання: чи можливе вилучення або використання російських активів, заморожених у рамках західних санкцій, що послідували за вторгненням в Україну.

FT пише, що два міністри – Мухаммед аль-Джадан із Саудівської Аравії і Шрі Муляні Індраваті з Індонезії – були серед тих, кого ця ідея особливо стривожила.

– Невже країни G7 всерйоз готуються до цього? І чи продумали вони всі наслідки такого радикального кроку? Їхні запитання до західних колег зачіпають суть напружених дебатів про те, чи слід мобілізувати сотні мільярдів євро із заморожених активів російського центрального банку для фінансування України, де конфлікт триває вже третій рік, – пише видання.

На думку тих, хто підтримує цю ідею на чолі зі США, такий крок зміг би забезпечити фінансове підживлення, здатне переломити хід війни на користь Києва.

Противники ж цієї ідеї вважають, що такий крок ризикує створити небезпечний прецедент у міжнародному праві, який може поставити під загрозу не тільки інтереси будь-якої країни, що посварилася із західними столицями, а й сам міжнародний правопорядок.

Розбіжності в G7

Президент США Джо Байден наполягає на тому, щоб його союзники шукали способи задіяти приблизно €260 млрд російських резервів, а саміт лідерів G7 в Італії наступного місяця розглядається як ключовий момент для досягнення прогресу.

– Ми разом іммобілізували активи; ми хотіли б також разом їх мобілізувати, – каже Даліп Сінгх, заступник радника Білого дому з національної безпеки, який відповідає за міжнародну економіку.

Однак ця тема розділяє клуб країн із розвиненою економікою. Адміністрація Байдена підтримала заклики до конфіскації, як і Канада та деякі урядовці Великої Британії, особливо її міністр закордонних справ лорд Девід Кемерон.

Тим часом Японія, Франція, Німеччина, Італія та сам Євросоюз зберігають крайню обережність, що призводить до тупикової ситуації.

Видання пише, що найбільшими скептиками є керівники центральних банків G7, які усвідомлюють стабілізуючу роль, яку відіграють валютні резерви.

Так, президент Європейського центрального банку Крістін Лагард попередила, що “перехід від заморожування активів до їхньої конфіскації та розпорядження ними (може нести ризик, – Ред.) порушення міжнародного порядку, який ви хочете захистити; який ви хотіли б, щоб Росія поважала”.

Виступаючи в лютому в Сан-Паулу, міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті, яка головує цього року в G7, заявив, що буде “важко і складно” знайти правову основу для арешту російських державних активів.

Його французький колега Брюно Ле Мер був ще категоричнішим, заявивши, що правової основи просто не існує.

В інших країнах стурбовані тим, який прецедент це створить. Як пише FT з посиланням на чиновників, такі країни, як Індонезія і Саудівська Аравія, лобіюють у столицях ЄС відмову від арешту активів, побоюючись за майбутнє своїх власних запасів, що зберігаються на Заході.

– Вони дуже занепокоєні, – каже один з європейських чиновників, додаючи, що їхня головна проблема: “Наші гроші все ще в безпеці?”.

Країни Групи семи більше не розглядають конфіскацію коштів РФ

Як пише FT, з огляду на наявні розбіжності та побоювання, і незважаючи на те, що Україна продовжує наполягати на тотальній конфіскації російських активів, офіційні особи G7 у приватному порядку заявляють, що це питання більше не розглядається.

Замість цього вони вивчають альтернативні способи вилучення коштів із заморожених активів.

– Одна з ідей, запропонована в лютому Бельгією, яка зберігає в Euroclear близько €190 млрд резервів російського центрального банку, передбачає використання цих резервів як застави для залучення боргу України, – пише FT.

Згідно з цим планом, G7 створить компанію спеціального призначення, що випускає боргові зобов’язання на ім’я Росії, а заставу зажадають тільки в разі настання терміну погашення боргу. Однак після того, як цей план спочатку отримав підтримку – міністр фінансів США Джанет Єллен назвала його одним із варіантів, – від нього відмовилися.

На думку Euroclear, цей план пов’язаний з тими самими проблемами, що і повна конфіскація.

FT пише, що європейські країни хочуть утриматися від будь-яких дій, які можуть торкнутися самих активів, побоюючись заходів у відповідь.

Щоб обійти це, Білий дім просуває нову ідею, яка, як сподіваються у Вашингтоні, отримає підтримку лідерів країн G7 у червні.

Це передбачає виділення Україні близько $50 млрд у вигляді кредиту або облігацій, забезпечених майбутніми доходами від заморожених активів, пояснює Сінгх.

Від початку війни Euroclear вже отримала понад €5 млрд надзвичайного прибутку після сплати податків, оскільки вона реінвестує затримані купонні виплати і грошові кошти від цінних паперів з терміном погашення, що настав, які не можуть бути виплачені Росії відповідно до санкцій.

План ЄС щодо активів РФ

Але у ЄС є інший план для цих грошей. Згідно з пропозиціями ЄС, які мають ухвалити найближчими тижнями, більшу частину нинішнього і майбутнього прибутку від російських активів, що зберігаються в Euroclear, буде використано насамперед для спільної закупівлі зброї для України. Весь прибуток, отриманий до середини лютого, буде залишено Euroclear як буфер проти судових витрат і ризиків.

– Ми можемо подумати про інші дії, але поки що ми вважаємо, що це те, що підкріплено юридично, – заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, відповідаючи на пропозиції США у своїй промові наприкінці квітня.

Політики, експерти в галузі права і сама Euroclear згодні з тим, що використання екстраординарного прибутку, а не самих активів, є юридично обґрунтованим, що робить його набагато менш ризикованим, ніж захоплення російських резервів.

Однак план ЄС, що вимагає консенсусу всіх 27 країн-членів, дасть змогу отримувати лише близько €3 млрд на рік залежно від динаміки процентних ставок. За планом Білого дому ці доходи буде отримано якнайшвидше, з метою передати Україні десятки мільярдів доларів незабаром після того, як будь-яка потенційна угода буде узгоджена на майбутньому саміті лідерів країн Групи семи.

– Ми розробляємо варіант, який, як нам здається, має найбільшу ймовірність надання найбільшого впливу в найкоротші терміни. Для нас дуже важливо зберегти солідарність, – каже Сінгх.

Проблема з цим планом для Європи полягає в тому, що незрозуміло, що станеться, якщо війна закінчиться в найближчому майбутньому.

Борги, взяті з розрахунку на десятиліття прибутку, мають бути забезпечені державними гарантіями або самими російськими активами – що може бути “складним і дорогим”, каже один із чиновників ЄС.

– Якщо коли-небудь почнуться мирні переговори й Україна вирішить узяти в них участь, може виникнути ситуація, коли Росія вимагатиме повернути свої заморожені активи, а в обмін погодиться піти на територіальні поступки Україні. Ви не зможете цього зробити, якщо вже заклали ці активи, – каже один із німецьких чиновників.

Чиновники єврозони також з великою побоюванням ставляться до всього, що може негативно вплинути на насилу завойовані позиції євро як світової резервної валюти.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.