“Головне, що він живий”: батько пораненого у Новгороді-Сіверському хлопчика розповів про стан сина та як все сталося

10-річний хлопчик, який зазнав поранень унаслідок атаки РФ 21 жовтня по Новгороду-Сіверському, що на Чернігівщині, наразі перебуває у клініці “Охматдит” у Києві. Це Кирило Свириденко. Того дня, коли почався обстріл, хлопець саме йшов на бокс. Однак потрапити на тренування йому так і не вдалося. Нині Кирило потроху оговтується після поранень, однак попереду ще тривалий шлях лікування та реабілітації.
Про це Суспільному розповів батько хлопчика Олександр Свириденко.
За його словами, все сталося неподалік від їхнього дому.
“Він, як зазвичай, трохи раніше вийшов на тренування. Дорогою на бокс вони часто із хлопцями гуляють у парку. І того дня, коли почався обстріл, вони бігли ховатися, але вже не встигали. Дружина якраз говорила з ним телефоном, і він їй казав, де перебуває і куди прямує. Кирило упустив телефон, коли почалися вибухи. Саме тоді він упав під пам’ятник, де лежав та прикривався. Як вже опісля ми зрозуміли, спочатку йому прилетіло в ноги, потім в голову”, — розповідає Олександр.
Батько каже, не додзвонившись до сина, після того, як зв’язок перервався, мати побігла до нього.
“Дорогою вона подзвонила мені й розповіла все, що сталося. Я одразу вибіг з роботи та швидко поїхав туди. Вона знала, де приблизно його шукати. Це було буквально 200 метрів. Син був у крові. Вона порвала одяг та як могла перемотала. Приїхавши, я поклав його в машину та повіз в місцеву лікарню. Там теж було все розбито. Нерозбериха і кіпіш. Я поніс його на другий поверх в операційну. Лікарі оглянули його, вкололи знеболювальне, обробили і забинтували рани, і коли виявили відкриту черепно-мозкову травму, ухвалили рішення везти у Чернігів”, — говорить Олександр.
Чоловік з вдячністю згадує нейрохірурга Чернігівської обласної лікарні Тараса Станкевича, який разом з іншими лікарями та медперсоналом вночі, коли були перебої в електропостачанні, понад чотири години оперував Кирила.
Потім хлопчика доправили для подальшого дообстеження та лікування до Києва. Зараз батьки перебувають поряд із сином у клініці “Охматдит”.
“Сьогодні (26 жовтня, — ред.) він уже навіть дзвонив своїм друзям, спілкувався з ними. Попереду ще тривалий шлях лікування та реабілітації, і, скоріш за все, шматок ворожого металу залишиться з ним назавжди, але головне, що він живий і налаштований на скоріше одужання”, — каже Олександр.
Кирило Свириденко на боксерському рингу (до поранень). Школа боксу Віктора Балабка
За словами батька, осколок, який потрапив у голову, застряг досить глибоко, тому поки лікарі спостерігають, як організм Кирила буде реагувати на чужорідне тіло, оскільки наразі діставати його небезпечно.
“Якщо все буде добре, то він там і залишиться. Але, якщо ж ні — доведеться оперувати. Як виявилось, цей осколок зачепив у мозку ділянку, яка відповідає за зір. Тому спочатку Кирило дуже погано, розмито все бачив. Але тепер зір потроху відновлюється. Також поки не працює права рука. Це теж пов’язано з пошкодженням певної ділянки мозку”, — розповідає Олександр.
Окрім цього, каже батько Кирила, у сина поранені обидві ноги:
“На одній нозі вище коліна — розірвало осколками стегно, вони пройшли наскрізь. На іншій — вирвало біля гомілки”.
Поки хлопчик перебуває в реанімаційному відділенні. Але “він боєць, тому все має бути добре”, з надією говорить про свого сина Олександр Свириденко.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.





























