«„Емка“ — ракета, але розбивають все одно»: відверта розповідь механіка-водія про військові будні
![](https://nizhyn.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/477044555_609867955362592_1044913198588721504_n-780x470.jpg)
На сторінці 32 окремої механізованої бригади з’явилася цікава розповідь про механіка-водія Віталія з Василькова, який прийшов до бригади з Повітряних сил. Його історія — це живі картини зі щоденної праці наших захисників, сповнені гумору та військового досвіду.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
«Коли прийшов у 32-гу бригаду, то спитали, чи цікаво поїздити на гусеничному бронетранспортері М113. Погодився», — розповідає Віталій. Спочатку він був навідником, а потім, після контузії механіка, став на його місце. «Емка» в керуванні — ракета. Але ж розбивають їх все одно. Нема ще таких машин, які б не пробивали», — додає він.
Один з найяскравіших епізодів, яким поділився Віталій, стався під Котлиним. Тоді його БТР був розбитий, але, на щастя, всі залишилися живі. «Тільки вирівнююся із цим „бетером“ — приліт. Машина повна диму, всі офігівші. Ти аж нутром відчуваєш, що все. Перевіряю себе, ноги ворушаться — значить живий», — згадує він. Після цього випадку Віталій з побратимами успішно евакуювалися, хоча мінометний обстріл ззаду їх «доганяв».
Віталій — батько двох дітей, а в цивільному житті був механіком-налагоджувальником. «15 років пропрацював на взуттєвій фабриці. Доглядав за технічним станом конвеєрів, швейних машин. Мені все одно, які гайки крутити», — розповідає він про себе.
Зараз він головний по РЕБах та переганяє американські бронемашини MaxxPro. «Пацани їхали з Покровська, так FPV з „кабачком“, як пів відра в лобешник прилетів. Машина ляпнула собі на бік, зрозуміло, що керованості в неї вже не було, але всередині всі цілі, й механи, й десант», — ділиться Віталій своїми спостереженнями щодо американської техніки.
У своєму екіпажі Віталій та його навідник-оператор — взаємозамінні професіонали. «Коли я на місці навідника сиджу, то допомагаю піхоті торби викидати під час десантування. На ричагу апарелі працюю, бо механу не зручно. У MilChat дорогу контролюю, аби до п@#$rasiv не заїхати. Механ лише за штурвалом собі рулює, а я його по плечі лівому стукаю, якщо ліворуч повертати треба», — розповідає Віталій про свою роботу в екіпажі.
Щоб бути хорошим механом, треба добре знати свою машину. «Не ловити ґав, поки її хтось зробить, бо дехто там звик, що фіксики мають приїхати з ремонтної роти. Ні, я сам пішов, перевірив гусениці, натягнув нормально. Щоб машинка, як треба буде, відразу „джик“ і полетіла. Це важливо», — ділиться своїм досвідом Віталій.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Як повідомляла АрміяInform, війна стирає кордони між людьми, змінює долі, руйнує та водночас створює щось нове. Ян «Кенобі», командир 1 Інтернаціонального легіону, та Анастасія, бойова медикиня, знайшли одне одного посеред бойових дій. Їхня історія — це про боротьбу, втрати та любов, яка загартовується війною.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-02-13 18:47:00