Більше, ніж літак: як винищувач «Міраж 2000» став одним із символів Франції

У продовженні цього інтерв’ю професор Харук розповів про те, як інженери і конструктори з країни Галльських півнів зробили з казки дійсність і поставили на крило «Міраж 2000».

— Нашу попередню розмову, Андрію Івановичу, ми завершили на тому, як тодішній президент Французької Республіки Валері Жискар д’Естен, приймаючи видатного авіаконструктора і президента компанії Dassault Aviation Марселя Дассо в Єлисейському палаці, підкреслив, що уряд країни для французьких Повітряних сил купуватиме лише одномоторні літаки «Міраж 2000». На чому базувалася така позиція керівництва Франції?

— Проєкт літака «Міраж 2000» був задуманий фахівцями фірми «Авьйон Марсель Дассо» у 1972 р. як недорога альтернатива, своєрідний резервний варіант на випадок відмови від складного й дорогого проєкту «бойового літака майбутнього» ACF, реалізація якого здійснювалась у той час. Розрахунок виявився правильним — коли в 1975 р. програма створення ACF рішенням французького уряду була закрита, на перший план вийшов саме альтернативний варіант нового бойового літака.

Досвід проєктування ACF не пропав: для «Міража 2000» використали цілу низку його напрацювань, зокрема двигун — ТРДДФ SNECMA М53. Аеродинамічна схема — безхвостка з низько розташованим дельтовидним крилом (стрілоподібність передньої кромки 58°) — була запозичена в дуже вдалого попередника, винищувача «Міраж ІІІ».

Однак завдяки застосуванню електродистанційної системи управління маневреність і керованість нового «Міража» виявились значно кращими, ніж у попередника. Основними конструкційними матеріалами для «Міража 2000» стали традиційні алюмінієві сплави; поряд із ними в конструкції знайшли певне застосування вуглепластикові панелі.

— З конструктивними особливостями цього літака все більш-менш зрозуміло. А як щодо термінів впровадження ідей і доведення їх до створення реальних прототипів?

— Значна спільність конструкції з «Міражем ІІІ» і застосування вже готового двигуна забезпечили реалізацію проєкту в дуже стислі терміни: від офіційного старту програми до польоту першого прототипу, який відбувся 10 травня 1978 року, минуло лише 27 місяців.

За пів року, 18 вересня 1978-го, вийшла на випробування друга машина. Загалом же виготовили п’ять прототипів, останній з яких (двомісний) вперше піднявся в повітря 11 жовтня 1980 року.

— Які провідні завдання були визначними для інженерів та конструкторів французького винищувача?

— Під час створення «Міража 2000» пріоритетними вважались функції винищувача-перехоплювача. Саме цей варіант під позначенням «Міраж 2000С» першим був впроваджений у серійне виробництво, яке розпочалось наприкінці 1982 року. Загалом ВПС Франції отримали 124 такі літаки.

Перші 37 машин, які належали до серій S1, S2 і S3, комплектувались двигунами М53-5 (тяга на максималці/форсажі 5500/8800 кгс), а наступні серії S4 і S5 — М53-Р2 (відповідно, 6600/9700 кгс). Літак у штатному варіанті обладнувався РЛС «Томсон-CSF» RDM (дальність дії 60— 70 км). Однак доопрацювання цього радару потребувало часу, тому перші серійні винищувачі отримали РЛС RDM-1 з обмеженими можливостями — вона не могла забезпечувати застосування КР «повітря — повітря» з напівактивною радіолокаційною ГСН.

З 1987 року «Міражі 2000С» обладнувались РЛС RDI зі збільшеною до 100 км дальністю дії та покращеними можливостями розпізнавання цілей на тлі землі. Літак має розвинутий комплекс РЕБ, який включає станцію попередження про радіолокаційне опромінення «Сервал», станцію активних завад «Сабре» і пристрій для відстрілювання хибних цілей «Еклер» (з 93-го серійного «Міража 2000С» встановлювався новий пристрій «Спіраль»).

У середині 1990-х рр. частина літаків, які брали участь в операціях над Балканами, додатково були обладнані станціями попередження про ракетний обстріл «Самір». Обладнання кабіни «Міража 2000С» представлене, насамперед, традиційними аналоговими пристроями. Є також індикатор на тлі лобового скла.

— А що ви можете розповісти про озброєння «Міражів»?

— Вбудоване озброєння «Міража 2000С» становлять дві 30-мм гармати DEFA 554 з боєкомплектом по 125 снарядів. Підвісне озброєння загальною масою до 6300 кг розташовується на дев’яти вузлах: п’яти підфюзеляжних та чотирьох підкрильних.

Центральний підфюзеляжний вузол і внутрішні підкрильні — «мокрі», тобто на них можна підвісити додаткові паливні баки. Основне озброєння класу «повітря — повітря» — КР середньої дальності R.530 (з напівактивною радіолокаційною або інфрачервоною ГСН) і ближнього бою R.550 «Мажик» (з ІЧ ГСН).

Типовий варіант бойового навантаження включав дві ракети R.530 і дві R.550 на підкрильних вузлах. У 1990-х рр. до складу озброєння «Міражів 2000С» увійшла нова керована ракета MICA IR з ІЧ ГСН (інший варіант цієї ракети — MICA ЕМ з активною РЛ ГСН — літаками цієї модифікації застосовуватись не може). Для ураження наземних цілей літак може застосовувати звичайні авіабомби, бомбові касети, а також НАР.

Допускається застосування КАБ і КР з лазерним наведенням, але бортове обладнання «Міража 2000С» не забезпечує підсвічення цілей. Тому цю функцію має виконувати інший літак з відповідним обладнанням або наземний авіаційний навідник.

— Наскільки відомо, компанія Dassault Aviation виготовила і так звані спарки, літаки для підготовки пілотів. Чи були там запроваджені якісь особливості?

— Дійсно, ВПС Франції отримали також і 30 двомісних навчально-бойових літаків «Міраж 2000В». Цей варіант за складом БРЕО і бойовими можливостями повністю відповідає винищувачу «Міраж 2000С».

Однак «Міраж 2000В» (як і всі інші двомісні машини цієї родини) не має вбудованих гармат. Натомість можна підвісити підфюзеляжний контейнер СС630 з двома 30-мм гарматами і боєкомплектом 300 снарядів на ствол.

— Крім задоволення потреб власних ВПС, виробники «Міражів» одразу націлювалися і на завоювання іноземних ринків. Чи мали потенційні закордонні покупці якісь особливі забаганки?

— Від самого початку розробки «Міража 2000» його творці сподівались, що нова машина зможе повторити експортний успіх своїх попередників — винищувачів «Міраж ІІІ» і «Міраж F1». Але якщо ВПС Франції могли задовольнятись спеціалізованим винищувачем-перехоплювачем, то більшість зарубіжних покупців потребували багатоцільового літака, спроможного також завдавати ударів по наземних та надводних цілях.

З урахуванням цих вимог створили експортний варіант «Міраж 2000Е». Він обладнувався РЛС RDM+ з розширеними можливостями, а також міг нести у підвісному контейнері лазерний далекомір-цілевказувач «Атліс ІІ».

— І куди Франція відправила прем’єрні експортні літаки?

— Першим зарубіжним покупцем «Міражів 2000» став Єгипет. У 1981 році він замовив 20 літаків — 16 одномісних «Міраж 2000ЕМ» і чотири двомісних «Міраж 2000ВМ». У комплекті з літаками були замовлені контейнери «Атліс ІІ», КР класу «повітря — повітря» «Мажик» і «Супер 530», «повітря — поверхня» AS.30L і ПРР «Армат».

Але оскільки командування ВПС Єгипту хотіло отримати літаки з двигунами М53-Р2, їх постачання довелось чекати до 1986 року. Цими винищувачами укомплектували 82-гу винищувальну ескадрилью (авіабаза Джебель Ель Мансур). Станом на початок 2023-го в її складі залишалось 17 літаків — 15 «Міраж 2000ЕМ» і два «Міраж 2000ВМ».

Більш нетерплячими за єгиптян виявились індуси — задля прискорення отримання «Міражів 2000» вони погодились на те, щоб частина машин отримала двигуни М53-5. ВПС Індії замовили 40 «Міражів» — 36 одномісних 2000Н і чотири двомісних 2000ТН. Постачання їх почалось у 1985 році і велось дуже швидкими темпами — усі 40 машин поставили упродовж 12 місяців.

Перші 30 літаків (зокрема всі чотири двомісні) комплектувались двигунами М53-5, останні десять отримали ТРДДФ М53-Р2. Пізніше такими двигунами переобладнали й решту винищувачів.

У березні 1986-го дозамовили додаткову партію — шість машин «Міраж 2000Н» і три «Міраж 2000ТН» (п’ять поставили до 1990 р. а ще по дві — у 1992-му і 1994 році), а у вересні 2000-го — ще десять літаків (чотири одномісні і шість двомісних). Отже, загалом ВПС Індії отримали 59 «Міражів»: 46 модифікації 2000Н і 13 — 2000ТН.

— Перше бойове застосування «Міраж 2000» відбулося під час багатонаціональної операції «Буря в пустелі». Але, наскільки відомо, і індійці не лише тренувалися на цих літаках…

— В індійських ВПС «Міраж 2000» отримав назву «Ваджра» — «Блискавка». Такими винищувачами озброїли 1, 7, 9-ту ескадрильї 40-го крила (авіабаза Гваліор, шт. Мадх’я Прадеш). Бойове хрещення вони пройшли під час Каргільського конфлікту в 1999 році.

Діючи в умовах високогір’я, «Міражі» здійснили 515 бойових вильотів. У 240 з них вони завдавали ударів по наземних цілях, використовуючи не тільки звичайні бомби, але й КАБ з лазерним наведенням. У 2011 році Індія уклала угоду про модернізацію своїх літаків до стандарту «Міраж 2000-5 Мк2». Винищувачі отримують багатофункціональну РЛС RDY-2, інтегрований комплекс РЕБ ICMS Mk4, навігаційну систему «Тотем 3000», нові монітори, вбудований генератор кисню, а обладнання кабіни адаптується для роботи в окулярах нічного бачення.

В арсенал модернізованих літаків (одномісний варіант отримав позначення «Міраж 2000І», а двомісний — 2000ТІ) включені КР «повітря — повітря» МІСА; крім того, літаки пристосовані для використання прицільних контейнерів «Дамоклес». Перші дві машини (одномісна і двомісна) пройшли модернізацію у Франції 2013 року і були передані замовникові в березні 2015-го, решту доопрацьовували в Індії.

Станом на початок 2023 року у строю лишалось 38 одномісних «Міражів 2000» і 10 двомісних — як модернізованих, так і немодернізованих. У вересні 2021-го Індія придбала у Франції ще 24 вживані літаки — 13 комплектних (з них 8 підлягають відновленню до льотного стану) і 11 частково розукомплектованих.

— Здається, ці винищувачі постачалися і за океан, у Південну Америку?

— У 1986 році 12 літаків — десять одномісних «Міраж 2000Р» і два двомісні 2000DP — отримали ВПС Перу. Разом з ними придбали КР «повітря — повітря» «Мажик 2» і широкий спектр некерованої зброї класу «повітря — поверхня». У перуанських ВПС літаками «Міраж 2000» озброїли 412-ту винищувальну АЕ (авіабаза Ла Хойя на півдні країни).

Під час конфлікту з Еквадором у 1995 р. вони здійснювали бойове патрулювання, але жодних результатів добитись не зуміли. З 1997-го літаки пройшли обмежену модернізацію — їх пристосували для підвіски КАБ з лазерним наведенням «Лізард» (ізраїльського виробництва), контейнерів РЕБ «Ремора» і «Кайман», а також встановили пристрої для відстрілювання хибних цілей «Спіраль».

У 2010–2012 рр. перуанські літаки «Міраж 2000» пройшли ремонт зі встановленням навігаційної системи «Тотем 3000». У 2018-му з’явилась інформація про плани модернізації шести машин, включаючи озброєння їх ракетами МІСА, однак жодних даних щодо їх реалізації не публікувалось. Передбачалось, що перуанські лтаки «Міраж 2000» будуть експлуатуватись до 2025 р., однак після виведення з бойового складу винищувачів МіГ-29 цей термін, ймовірно, продовжать.

— Наскільки відомо з інформації в медіа, наступні зразки цих літаків, що відправлялися на експорт, також мали певні зміни. У чому вони полягали?

— Якщо літаки, придбані Єгиптом, Індією та Перу, назагал мало відрізнялись від стандартних «Міражів 2000С/В», то два наступні замовники — ОАЕ і Греція — отримали машини зі значними змінами у складі БРЕО.

ОАЕ (а точніше, один з еміратів, що входять до складу цієї держави — Абу-Дабі) у 1983 р. замовили загалом 36 «Міражів»: 22 одномісні винищувачі 2000EAD, вісім одномісних розвідників 2000RAD і шість двомісних навчально-бойових літаків 2000DAD. На вимогу замовника вони комплектувались апаратурою РЕБ італійського виробництва, інтеграція якої з рештою БРЕО затягнула початок поставок до 1989 року.

Машини «Міраж 2000RAD» є єдиними в усій родині «Міраж 2000» спеціалізованими літаками-розвідниками. Вони можуть нести на підфюзеляжному вузлі один із трьох варіантів контейнера з розвідувальною апаратурою: РЛС бічного огляду SLAR 2000, контейнер для ведення фоторозвідки COR 2 або довгофокусну апаратуру для фотозйомки на великій відстані АА-3-38 «Гарольд».

Літаки «Міраж 2000» ВПС ОАЕ брали участь у бойових діях під час операції «Буря в пустелі», займаючись патрулюванням повітряного простору.

Греція в 1985 році замовила 40 літаків — 36 одномісних «Міраж 2000EG» і чотири двомісних «Міраж 2000BG». У середині 1990-х рр. ці літаки пройшли модернізацію за програмою «Талос» — вони отримали РЛС RDM-3, комплекс РЕБ ICMS Mk1, а також набули здатності застосовувати КР «повітря — повітря» «Супер 530D» і ПКР «Екзосет АМ39».

Модернізовані літаки отримали позначення «Міраж 2000EGМ» і «Міраж 2000ВGМ».

Далі буде…

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-02-28 06:41:00