Бабин Яр – Роковини масового розстрілу киян під час німецької окупації

29 вересня в Україні згадують жертв масових розстрілів у Бабиному Яру. Німецькі нацисти у період з 1941-го по 1943-й роки цілеспрямовано вбили понад 100 тисяч людей: здебільшого євреїв. Тому Бабин Яр став ще одним так званим символом Голокосту.

Факти ICTV розповідають, що сталося понад 80 років тому у Києві та чи покарали винних.

Що передувало розстрілам у Бабиному Яру?

Нацистська ідеологія базувалася на расовій теорії, відповідно до якої цінність людини полягає не в її індивідуальних рисах, а в приналежності до расової групи. Найвищою расою нацисти вважали арійську, адже вірили, що саме їхня раса наділена правом підкорювати чи знищувати так звані нижчі раси, до яких належали й слов’яни, зокрема, українці.

Євреїв нацисти взагалі не вважали за людей і спочатку хотіли компактно переселити: на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори.

Друга світова війна розпочалася внаслідок змови двох режимів: німецького та радянського. Німеччина разом із союзниками окупували Польщу, Литву, Латвію, Естонію, а також Бессарабію з Буковиною, під владою двох режимів опинилося 75 % єврейського населення Європи.

Що сталося у Бабиному Яру 29-30 вересня 1941 року?

Нацисти у Києві брехливо звинуватили євреїв у причетності до мінувань та вибухів на Хрещатику, через що загинуло багато солдатів і офіцерів вермахту. Таким чином окупанти хотіли провести показову каральну акцію.

28 вересня 1941 року по Києву розклеїли листівки, в яких йшлося, що зранку наступного дня усі євреї мають із речами прийти на ріг вулиць Мельникова – Доктерівської. Хто цього не зробить, того спіймають та розстріляють. Вкінці вулиці поставили ворота, через які пропускали групами по 30-40 осіб. А для розстрілів вирили рів довжиною 2,5 км та глибиною до 50 метрів.

Людей примушували роздягатися, речі відбирали, а далі палицями гнали до насипу на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Постріли приглушували музикою та шумом літака, котрий кружляв над яром. Тіла вбитих падали на дно.

Дослідники говорять, через те, що дорослих чоловіків призвали на війну, то жертвами розстрілів здебільшого були жінки, діти, люди старшого віку, хворі тощо.

29 вересня вбили близько 22 тис. людей. Наступного дня вбили ще майже 12 тис. Втім, загальна кількість вбитих за ці дні може бути більшою, адже нацисти не реєстрували маленьких дітей.

Німецькі сапери підірвали схили Бабиного Яру, щоб землею засипало тіла, а радянських військовополонених змусили розрівняти, щоб приховати сліди воєнного злочину.

Згодом у Бабиному яру розстріляли ще близько 20 тис. військовополонених, серед яких були підпільники, українська інтелігенція, націоналісти, пацієнти психлікарні. Розстрілювали нацисти і ромів.

Загалом у Бабиному Яру вбили від 70 до 100 тис. осіб, дві третини з них – євреї. Є ще дані, що жертвами розстрілів стали близько 200 тис. людей, хоча навряд чи колись вдасться встановити точну кількість загиблих.

Кого з відомих українців розстріляли у Бабиному Яру

У Бабиному Яру у 1942 році вбили відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком Михайлом Телігою. 18 лютого 1943 року стратили трьох футболістів київського Динамо: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка. Загалом у Бабиному Яру вбили 621 українського патріота.

Геноцид євреїв по всій Україні

В окупованій Радянським Союзом Галичині, а саме у Львові, лише за тиждень вбили 6 тисяч євреїв. А в таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та інших міст стратили 610 тисяч євреїв.

На території Наддніпрянської України у другій половині липня 1941 року айнзатцкоманда 5-ї айнзатцгрупи С (військово-розвідувальні частини, створені для знищення населення та військовополонених на окупованих територіях) розстріляла майже 1,5 тис. уманських євреїв.

У серпні 1941 року у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині розстріляли понад 23,5 тисячі євреїв. У травні 1944-го тих євреїв, які залишалися на території Закарпатської України, вивезли до концтабору Аушвіц (Польща). Більшість з них вбили у газових камерах.

Наприкінці грудня 1941 року біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області знищили понад 40 тисяч євреїв. В Вінниці 29 липня 1941 року нацисти розстріляли 146 євреїв. В період з 5 по 20 вересня того ж року айнзатцгрупа “С” та допоміжні поліційні підрозділи за підрахунками дослідників вбили близько 16 тисяч євреїв. Загалом, у Вінниці вбили від 20 до 26 тисяч євреїв. За даними перепису населення СРСР в 1939 році у місті проживало близько 33 150 євреїв.

За даними Українського інституту національної пам’яті, жертвами Голокосту на території України стали понад 1 млн євреїв.

Радянська політика приховування воєнного злочину

Нацисти перед тим, як тікати з Києва вирішили приховати свій воєнний злочин. Впродовж серпня-вересня 1943 року в’язні Сирецького табору викопували трупи, спалювали, попіл розсіювали, а тверді рештки перемелювали. Напевне тому ми ніколи не дізнаємося, скільки ж насправді людей там загинуло.

Радянська влада спочатку хотіла збудувати меморіал, але згодом від ідеї відмовилися – місцину вирішили залити відходами виробництва цегли, засипати землею, засадити деревами, облаштувати вулиці й побудувати будинки.

Пам’ятник жертвам Бабиного Яру поставили під тиском громадськості лише у 1976 році. Проте влада вирішила не згадувати, що більшість вбитих були саме євреями.

Покарання за злочин геноциду

У січні 1946 року 15 членів німецької поліції постали перед судом у Києві за злочини, скоєні в Бабиному Яру. Свої свідчення тоді дала актриса Діна Пронічева, яка безпосередньо бачила події у Бабиному Яру.

– Щоразу я бачила нову групу чоловіків і жінок, літніх людей і дітей, яких змушували роздягатися. Усіх підводили до рову, де автоматники їх розстрілювали. Потім приводили наступну групу… Я бачила цей жах на власні очі. Хоча я стояла не близько біля ями, до мене долинали страшні крики переляканих людей і тихі дитячі голоси, що кликали: Мамо, мамо…

Дослідникам вдалося встановити імена 161 нациста, причетного до розстрілів у Бабиному Яру. Ось деякі з них:

Курт Ебергард – міський комендант Києва, віддав наказ про знищення євреїв. В американському полоні наклав на себе руки.

Бернгард Графгорст – очолював роту, яка брала участь у розстрілі 402 євреїв у Житомирі 7 серпня 1941 року. 29–30 вересня 1941 року рота розстрілювала київських євреїв.

Колишній оберштурмфюрер СС Август Гефнер контролював розстріли протягом 29–30 вересня 1941.

Чех Віктор Трілл пішов на співпрацю із нацистами. Спочатку був водієм вантажівки, потім йому доручили розстрілювати євреїв:

– Мені довелося брати участь у великому розстрілі євреїв… Мені тоді довелося стріляти близько 10 хвилин, і за цей час я особисто розстріляв близько 30–50 євреїв. Я пам’ятаю, що розстрілювали чоловіків і жінок різного віку.

Пауль Блобель – штандартенфюрер СС, командир зондеркоманди 4а, безпосередньо керував розстрілами в Бабиному Яру восени 1941-го. Стратили через повішання у 1951 році в Німеччині.

Куно Каллсен – заступник командира зондеркоманди 4а, один з керівників розстрілів у Бабиному Яру. Отримав 15 років каторги. Помер 2001 року в Німеччині.

Курт Ханс – командир частини в зондеркоманді 4а. Керував розстрільними командами. Засуджений до 11 років ув’язнення. Проте відбув два роки, звільнений за станом здоров’я. Помер 1997-го в Німеччині.

За даними Меморіального центру Бабин Яр, попри докази, зізнання та свідчення деяких нацистських солдат, які скоїли ті вбивства, лише небагатьох вдалося засудити.

Джерела: Український інститут національної пам’яті, Музей Вінниці, Енциклопедія Голокосту, Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр.

Фото: УІНП, Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.