Аватар: Шлях води (2022) – рецензія на фільм Джеймса Кемерона

Науково-фантастичний фільм Аватар: Шлях води Джеймса Кемерона, як і перша частина, що вийшла 13 років тому, теж бореться за головну статуетку від Американської кіноакадемії. Картина 2009 року була представлена у дев’яти номінаціях, продовження – у чотирьох.

Перша частина була ноу-хау у світі кіно, але програла в оскарівських перегонах фільму Володар бурі, який, між іншим, зняла колишня дружина режисера Кетрін Бігелоу.

Можливо, це непопулярна теза для мільйонів фанатів Аватара, але у нового фільму Кемерона значно менше шансів взяти головний приз, ніж це було 13 років тому. Все через дуже сильну конкуренцію – Все завжди і водночас, На Західному фронті без змін, Фабельмани та Банши Інішерина.

Хоча, хто знає – інколи переможцями стають навіть аутсайдери. Що точно полонив Аватар – так це серця мільйонів глядачів. Станом на 11 березня 2023 року цей фільм Кемерона є третім найбільш касовим в історії, змістивши Титанік. Перші два місця за стрічками Аватар (2009) та Месники: Фінал (2019).

Події фільму Аватар: Шлях води розгортаються через десятиліття після закінчення першого фільму, коли колишній морпіх Джейк Саллі (Сем Вортінгтон) залишив своє людське життя у минулому та приєднався до лав корінного народу На’ві, оселившись на Пандорі. Він разом зі своєю коханою Нейтірі (Зої Салдана) виховує чотирьох дітей і живе у мирі та злагоді зі своїм кланом і лісом.

Але земляни не полишили надій колонізувати планету і з часом повертаються. Щоб захистити рідних, Джейк із сім’єю відступає до клану рифових людей Меткаїна на східному узбережжі Пандори. Там їм доводиться вчитися новому способу життя в океані. Та поки вони намагаються вписатися у чужу і подекуди ворожу культуру, війна поступово добирається до цих берегів.

Вищезгадані події роблять другий фільм схожим на перший. Джейк почувається як риба у воді, він адаптується у новій спільноті, а потім веде боротьбу за неї, як і у минулому. Однак цього разу він розділяє головну сюжетну лінію зі своїми чотирма дітьми та безліччю інших персонажів.

Сім’я Саллі складається з мультяшних персонажів, і це не тому, що вони були намальовані у комп’ютері. Насправді більшість минулорічних сімейних анімаційних фільмів, які ми переглянули, зокрема Піноккіо Гільєрмо дель Торро, Морське чудовисько або Я – панда, мали більш складних протагоністів, ніж герої Шляху води.

Проблема не в технології, а у відсутності глибини персонажів. Це створює своєрідну сніжну кулю з ймовірностей їхній дій. Та, на щастя, вона розбивається, коли починається видовищна фінальна битва. Проте ця битва теж дещо затяжна, оскільки за своєю структурою складається з трьох актів, кожен з яких має кульмінацію. Тож у підсумку ми отримали тригодинний фільм, який здається п’ятигодинним.

Як і у першому фільмі, і Шляху води виступають проти жадібної та нещадної експлуатації світу природи, благаючи глядачів переглянути своє ставлення до неї. Цей заклик не втрачає своєї актуальності, але подається він ще більш грубо і безцеремонно, ніж у першому фільмі, що додає фільму атмосфери дитячого кіно.

А для українського глядача під час перегляду важко не провести паралель з війною в Україні. Земляни у своєму бажанні поневолити керуються тактикою випаленої землі, зустрічаючи супротив Оматікайя. Водночас російська стратегія полягає в тому, щоб зруйнувати цивільну інфраструктуру, намагаючись змусити українців здатися.

Насправді перша сцена, в якій відбувається вторгнення, неймовірно жорстока. Вона закінчується тим, що полковник Майлз Кворіч спалює поселення. Кадри моторошні, але не більш ніж супутникові знімки Бахмута чи кадри спаленого росіянами Маріуполя. Тож у певному сенсі диктатор Путін – це Кворіч, а президент Зеленський – Джейк Саллі.

Але повертаючись до порівняння двох частин фільму, відзначимо, що у другому помітні покращення візуальних ефектів. Приміром, завдяки комп’ютерній техніці 73-річна Сігурні Вівер, яка грає підлітка На’ві, робить неймовірні трюки.

З іншого боку, Кемерон не пропонує якихось новинок. Для прикладу, у першій частині Нейтірі пускає стрілу крізь лобове скло гелікоптера і влучає пілоту у груди. У другому фільмі вона робить це тричі.

Аватар: Шлях води – другий із п’яти запланованих фільмів, які мають вийти у 2024, 2026 та 2028 роках. Хоча новий фільм вражає своїми візуальними експериментами, сюжет подекуди плаває по мілководдю.

Насамкінець додамо дещо закоренілу тезу, з якою важко сперечатися: справжнє кіно не створюється у хромакеї. Той же Стівен Спілберг з Фабельманами доводить, що можна майстерно створити просте кіно на 2,5 години, яке минає на одному подиху. А, можливо, з часом такі картини, як Аватар, віднесуть в окрему категорію – щось середнє між анімацією та фільмами.