ATACMS і допомога США допоможуть уразити Кримський міст та передати ЗСУ ініціативу

Сполучені Штати 24 квітня оголосили про перший у 2024 році пакет військової допомоги для України вартістю $1 млрд, куди увійшли, зокрема, боєприпаси для артилерії, БМП Bradley, снаряди для протиповітряної оборони та РСЗВ HIMARS.

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що у пакеті є й далекобійні балістичні ракети ATACMS.

Очікується, що все озброєння надійде до України вже найближчим часом.

Про те, як військова підтримка США допоможе Україні на полі бою та що може змінитись за умов регулярних поставок на фронт, Фактам ICTV розповів керівник Центру військово-правових досліджень, військовий експерт Олександр Мусієнко.

Як допомога США змінить ситуацію на фронті

За словами експерта, ситуацію на полі бою зараз можна назвати стабілізованою, але для того щоб зупиняти майбутні атаки ворога, Україні потрібно більше озброєння. Лише це зможе гарантувати, що фронт буде і у майбутньому стабільний.

– Тобто лінія фронту була стабілізована дещо раніше, це далося складно, ціною надзусиль, можна сказати. Якщо ми подивимося ретроспективно, то за час активного наступу, який почався в жовтні 2023 року, російські війська змогли досягти певного прогресу, але суто тактичного характеру: за пів року захопили Авдіївку і просунулися в районі Часового Яру. Зараз з’явились додаткові можливості, що дасть змогу тримати лінію фронту, навіть якщо вона буде гнучкою (в тому сенсі, що десь доведеться під тиском ворога відійти). А таке можливо, це треба розуміти, – пояснює він.

Військовий аналітик вважає, що військова допомога, яка була надана Україні з боку США, допоможе відбити наступ РФ, оскільки тепер для цього з’являються відповідні інструменти і можливості.

Щодо перехоплення ініціативи українськими військами на полі бою, то, за словами Мусієнка, тут потрібні регулярні постачання озброєнь в рамках того законопроєкту, який ухвалив Конгрес США та підписав президент Джо Байден.

– Перспективи такі є. Є ще британський пакет, я думаю, що будуть пакети допомоги і від інших країн. Ми чекаємо Рамштайн (відбудеться 26 квітня, – Ред.), де так само будуть заяви від наших партнерів про те, що вони слідом за Сполученими Штатами хочуть показати єдність. Це також потрібно, щоб Путіну показати, що його розрахунки вкотре провалюються, що є єдність НАТО, є єдність Заходу, є трансатлантична єдність, яку Росія хотіла зруйнувати, – зазначає експерт.

Мусієнко додає: щодо перехоплення ініціативи Україна має два сценарії:

1. Обмежитися активною обороною і зосередитися на відбитті атак ворога, щоб потім проводити локальні та тактичні перехоплення ініціативи, займати більш вигідні позиції та витісняти ворога.
2. Перехоплення ініціативи може статись, коли Україні вдасться контратакувати не на Сході, а на Півдні, наприклад, розширивши плацдарм на лівобережжі Херсонщини.

Військовий експерт нагадує, що, крім пакету допомоги від США, напередодні оголосила про військову підтримку і Велика Британія, де, зокрема, були різноманітні плавзасоби.

– Вони (британці, – Ред.) цим пакетом ніби кажуть: “Ви ж не забувайте про лівобережжя Херсонщини, про Південь, про те, що там є шанси контратакувати“. Там (у пакеті допомоги від Британії, – Ред.) катери, човни, там Storm Shadow. Це те, щоб якраз бити по Криму. Тому на це теж зростають шанси, тому що раніше не було ATACMS, зараз вони є. Плюс треба сказати, що авіація з’явиться, – вказує він.

За словами Мусієнка, наразі триває широка підготовка, а українські війська ведуть дуже серйозне полювання за системами ППО ворога: за їхніми радарами, пусковими установками та командними пунктами на окупованих територіях.

Крім того, це стосується і територій Росії, оскільки ми вже могли бачити успішні удари по Брянській області та Мордовії.

Застосування ATACMS Україною

Напередодні радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван вказував, що ATACMS нададуть Україні можливості, які можуть змінити ситуацію у війні.

За словами Мусієнка, отримання цих далекобійних ракет може мати такий ефект, як влітку 2022 року мали HIMARS, якими били по ворожих складах з боєкомплектом і пунктах управління.

– Мета якраз в цьому. Тобто такі ракети використовуватимуться для суперважливих цілей. Ну, наприклад, зараз говорять про те, що ATACMS міг бути використаний в атаці по аеродрому в Джанкої, де були знищені С-400. Це важлива ціль. Аеродроми ворога, де розташовані стратегічно важливі засоби ППО, ЗРК, – пояснює експерт.

Водночас ураження ворожої протиповітряної оборони не є самоціллю, оскільки завдяки розчищенню зони ППО РФ відкриваються можливості для подальших атак по інших об’єктах.

Тому, вказує експерт, наразі триває підготовка до масштабних ударів по окупованих територіях і, ймовірно, по території Росії.

– Ростов-на-Дону, Краснодарський край, Бєлгородська область – все забезпечення російської армії йде звідти. Для нас стоїть дуже важливе завдання провести оборонно-захисні дії так, щоб якомога відчутніше уразити ворога на дальших підступах. Чим більш дальні підступи, де по ворогу прилітає, тим менше боїв безпосередньо на лінії бойового зіткнення, тим менше ризиків для життя і здоров’я особового складу, – пояснює він.

Саме це є одним із завдань ATACMS.

Чи можуть ATACMS зруйнувати Кримський міст

За словами експерта, крім складів та пунктів управління ворога, не менш важливою логістичною мішенню для українських військ є незаконно побудований Кримський міст, який з’єднує український півострів з материковою Росією та забезпечує державі-терористу логістичний маршрут.

– Кримський міст буде мати практичне значення, тому що він використовується Росією для логістики, для значного переміщення техніки і зброї. Але по Кримському мосту потрібно так вдарити, щоб його вивести з експлуатації на тривалий час… Тому так, ATACMS можуть (атакувати міст, – Ред.), звичайно, тому що з’являється можливість провести комбінований удар. Наприклад, застосувавши балістичні ATACMS, ракети Нептун, Storm Shadow, плюс дрони, чим дезорієнтувати максимально ППО ворога й отримати бажаний результат, такий, який нам потрібен, – пояснює він.

Втім Мусієнко наголошує, що Кримський міст треба виводити з експлуатації саме на тривалий час, оскільки Україні потрібна не тільки символічна перемога, а й практична.

– Зрозуміло, що весь його знищити — це ідеально, але давайте говорити відверто, щоб знищити прямо весь міст, треба дуже багато засобів, тому це, мабуть, малореальне завдання зараз. Та чи доцільно зараз знищити весь міст і витратити більшу частину ракет тільки на нього? Адже цілей й інших достатньо, – додає експерт.

Достатнім результатом було б виведення з ладу Керченського мосту на кілька тижнів, вважає керівник Центру військово-правових досліджень.

– Ось це був би результат, це було б дуже серйозно, це вдарило б по ворогу, і не тільки міст (постраждав би, – Ред.), а й логістика, яка триває. Там є і міст на Таганрог, є й інші об’єкти логістичні вглибині Луганщини. Донецьк фактично перетворений на військову базу Росією, так само треба розуміти. Тобто Кримський міст — звичайно, це одна з амбітних цілей, – пояснює він.

На думку експерта, результативні удари ATACMS можна буде помітити вже під час травневих свят.

Снарядний голод: як допоможуть Україні артилерійські боєприпаси від США

У пакеті військової допомоги від США були також вказані й 155-мм снаряди для артилерії. На думку експерта, цього наразі недостатньо, щоб вгамувати “снарядний голод” і встановити паритет в артилерійських пострілах з Росією.

– Принаймні ми можемо покращити нашу статистику і, скажімо, на тих ділянках фронту, де ворог концентрується й інтенсивно наступає, давати йому потужну відсіч, вести ефективну контрбатарейну боротьбу. Це вже добре, – каже він.

Крім того, паритет можливо буде встановити після реалізації інших факторів.

– Наразі не йдеться про паритет і не може йтися, оскільки треба ще більше (боєприпасів, – Ред.). Але це вже нарощування можливостей. На паритет, або принаймні щось схоже, ми можемо вийти тоді, коли сукупність факторів буде: постачання від Сполучених Штатів, ті 1,2 млн снарядів від ЄС, а також чеська ініціатива. І ось тоді, коли це все буде накопичуватись, ми можемо збільшувати наші спроможності, – пояснює Мусієнко.

Втім, крім самих артбоєприпасів, українським військам потрібні і стволи для артилерії, які мають регулярно замінюватись. Тож не менш важливим є отримання Україною додаткових артилерійських систем.

– Війна триває, ми так само несемо втрати, і це потрібно компенсувати та замінювати. І я думаю, що під час Рамштайну це буде обговорюватися, щоб не тільки посилити снарядами, а надати кілька десятків різних артилерійських систем. Але скільки буде, скільки може Захід поставити прямо зараз, стільки потрібно постачати, – додає він.

Часів Яр та прогноз Буданова про складний травень-червень: чи змінить це допомога від США

Також Олександр Мусієнко прокоментував те, як вплине військова допомога від Сполучених Штатів на наміри росіяни захопити Часів Яр, а також чи можна казати про скасування похмурого прогнозу начальника ГУР Кирила Буданова щодо важкої ситуації у середині травня – на початку червня.

– Слова Буданова і допомога (від США, – Ред.) не виключають одне одного. Допомога, на жаль, не спростовує тієї ситуації, що найближчі тижні будуть непростими на фронті. Тому що Росія не відмовляється від своїх планів. Вони будуть тиснути, незважаючи на втрати, лізучи вперед. Тому перед українськими силами будуть стояти завдання стримувати це все, відбивати ще з більшою кількістю, – пояснює експерт.

Водночас він додає, що за наявності додаткових військових засобів ситуація у війні зміниться.

Щодо Часового Яру, то тут ситуацію із боями навколо міста продемонструють результати бойових дій.

– Тут важко зробити прогноз. Українські сили зараз роблять все можливе для того, щоб там ворога зупиняти. Все можливо. Завдають максимальних втрат, збивають темп. У Часового Яру є певні особливості, як там можна діяти, коли ми зможемо акумулювати ресурс щодо зброї та сил, – пояснює він.

За словами Мусієнка, у Росії є неприкритий північний фланг над Часовим Яром, який наразі контролюється українськими військами, що в майбутньому відкриває можливість для контрударів, щоб зняти тиск з лівого флангу.

– Можливо, так і буде. І тоді це зменшить тиск на Часів Яр, – каже він.

Втім, резюмує експерт, ризики щодо захполення міста російськими окупантами все ж таки залишаються.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.