Що чекає на Україну після війни: головні виклики і прогнози

24 лютого 2025 року – рівно три роки з моменту, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. За цей час країна пережила масштабні зміни: трансформацію економіки, еволюцію політичної системи та адаптацію суспільства до нових реалій.

Війна не лише зруйнувала міста та інфраструктуру, а й докорінно змінила уявлення українців про державу, майбутнє та власну роль у його формуванні.

Ми не знаємо, коли саме буде встановлено мир, але одне беззаперечно — Україна буде іншою. І хоча багато питань залишаються відкритими, вже зараз можна окреслити ключові зміни, які чекають на країну після війни.

Який вигляд матиме політичний устрій після війни? Чи зможе економіка швидко відновитися, а українці – адаптуватися до нових умов життя? Якими будуть зарплати, соціальні виплати та ціни? Чи повернуться українці, які виїхали за кордон?

Факти ICTV спробували спрогнозувати, якою стане Україна в політичному, економічному та соціальному аспектах, а також – з якими викликами та можливостями зіткнуться її громадяни.

• Розділ 1. Політичний устрій після війни: що буде з Україною
• Розділ 2. Повернення українців з-за кордону
• Розділ 3. Що буде з ринком праці після закінчення війни
• Розділ 4. Що буде з економікою України після війни
• Яким буде курс долара після закінчення війни
• Інфляція та ціни на продукти після війни: до чого готуватися українцям
• Що буде на ринку споживчих кредитів та чи очікувати зниження ставок
• Чи є в України шанс стати технологічним хабом
• Які регіони можуть стати центрами економічного життя України
• Розділ 5. Пенсії, соціальні виплати та зарплати бюджетникам: до чого готуватися українцям
• Розділ 6. Що буде з цінами на нерухомість в Україні та чи буде відбудова після закінчення війни
• Розділ 7. Відкриття повітряного простору: коли Україна відновить роботу цивільної авіації
• Розділ 8. З чим українці не миритимуться після війни

Розділ 1. Політичний устрій після війни: що буде з Україною

Війна завжди є випробуванням для демократії, адже в умовах боротьби за виживання держава змушена запроваджувати обмеження свобод та посилювати контроль. Україна не є винятком – воєнний стан передбачає певні утиски прав і свобод, а також концентрації влади. Проте чи зможе країна після війни залишитися демократичною державою?

Керівник правління Центру прикладних політичних досліджень Пента, політолог Володимир Фесенко переконаний, що після війни Україна залишиться демократичною державою, адже її майбутнє пов’язане з європейською інтеграцією, а єдиною загрозою авторитаризму могла б стати лише російська окупація.

– Я не маю сумнівів, що Україна після завершення війни буде демократичною державою. Єдиний варіант для нас продовжити існування як суверенної держави з майбутнім – це стати членом Європейського Союзу. Для цього ми маємо бути європейською державою.

Українці за вже понад 30 років незалежності довели, що цінують демократичні цінності та устрій, і не мають наміру від нього відмовлятися. Я не бачу взагалі прямих ризиків авторитарного режиму в Україні, крім одного – якщо Україна опиниться під владою Росії, – вважає політолог.

На думку Фесенка, лише російський диктатор Володимир Путін може принести авторитаризм в Україну. Але він висловив сподівання, що українці, які не хочуть такого розвитку подій, не допустять цього.

Керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, політолог Ігор Рейтерович розуміє побоювання, які виникають в суспільстві. Але він переконаний, що спроба побудувати авторитаризм в Україні буде приречена на невдачу.

На думку Рейтеровича, широкомасштабне вторгнення показало ще одну дуже важливу річ. Він зазначив, що ті інститути та інституції, які існували, попри об’єктивну критику їхнього функціонування, насправді виявилися сильнішими та міцнішими, ніж від них можна було очікувати.

– Це дає нам надію, що ці ж інституції просто не допустять формування авторитарного режиму в Україні після завершення повномасштабної фази війни. Навіть з урахуванням того, що Росія, на жаль, залишиться, і небезпека з її боку збережеться. Але підготовка до можливої подальшої війни проводитиметься в рамках демократичного уряду, – припустив Рейтерович.

Розділ 2. Повернення українців з-за кордону

Багато українців після початку повномасштабного вторгнення Росії виїхали з країни, щоб перечекати небезпеку. Але чи повернуться вони додому, щоб допомогти відновленню?

На думку завідувача відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олексія Позняка, певна частина громадян України повернеться додому після завершення війни. Однак яка саме – це вже інше питання.

За його словами, понад половина українців, які виїхали за кордон через війну, ймовірно, не повернуться. Водночас за сприятливих умов до половини з них можуть повернутися.

За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на травень 2022 року з України виїхало приблизно 5,5 млн людей (без урахування даних з Росії), однак деякі українські науковці, зокрема й Позняк, вважають цю цифру завищеною.

Він зазначив, що частина біженців могла повернутися, але все ще перебуває на обліку або ж отримала тимчасовий захист у кількох країнах, що ускладнює підрахунок. Через цю невизначеність складно назвати точну кількість мігрантів, проте мільйони з них можуть повернутися до України за відповідних умов.

Є низка чинників, які, на думку демографа, впливатимуть на рішення людей про повернення. Серед них – повоєнне відновлення економіки, наскільки будуть виконані обіцянки щодо інвестицій від західних партнерів, яка буде ситуація з відбудовою житла та роботою.

– Наскільки успішно проводитиметься розмінування території? Це ж питання безпеки. Тут широкий спектр питань. Просту відповідь на це запитання, на жаль, дати неможливо, – вважає Олексій Позняк.

За словами демографа, досвід інших країн засвідчує, що повернення відбувається у перший час після завершення війни. Якщо вже війна закінчилася, а людина затримується через якісь причини, то збільшується ймовірність того, що вона так і не повернеться.

Експерт припустив, що серед тих, хто повертатиметься, будуть люди, які мали хорошу роботу до виїзду за кордон. Це одна з обставин, яка дає надію на повернення принаймні частини мігрантів.

– Багато хто працював на престижних посадах. Вже перебуваючи за кордоном, хтось із них не працює, а хтось починає працювати на простіших роботах. Звичайно, це зміна соціального статусу. Вона призводить до певних психологічних проблем. Це дає надію те, що такі люди намагатимуться повернутися, щоб поновити свій соціальний статус, – сказав Позняк.

Розділ 3. Що буде з ринком праці після закінчення війни

Ринок праці також зазнає масштабних змін після повернення українців з-за кордону. Яких фахівців потребуватиме Україна, що спровокує виникнення нових професій, як зміняться вимоги до працівників та загалом які будуть виклики?

Найзатребуваніші професії після закінчення війни в Україні

Український ринок праці після закінчення війни стане своєрідною ареною зустрічі двох основних категорій: професій, пов’язаних із фізичною та інтелектуальною відбудовою країни.

За словами президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, на першому етапі важливу роль відіграватимуть територіальні громади, які визначатимуть, які об’єкти критичної інфраструктури варто відновлювати першочергово. Це означає, що будуть затребувані фахівці, пов’язані з будівництвом та енергетикою.

За словами експерта, вже зараз зрозуміло, що таких фахівців критично не вистачатиме. Високий попит матимуть:

• будівельники;
• фахівці зі скління;
• електрики;
• бетонувальники;
• фахівці з енергетики та зв’язку.

Другим важливим напрямом стане осучаснення об’єктів інфраструктури. Це передбачає встановлення нового обладнання в школах, лікарнях та інших установах. Тож будуть затребувані спеціалісти, які працюють із сучасними технологіями:

• інженери з автоматизації,
• фахівці з енергозберігальних технологій,
• експерти з роботи зі штучним інтелектом.

Ринок праці після закінчення війни: старіння кадрів, дефіцит фахівців та підготовка спеціалістів

Після закінчення війни ринок праці в Україні може зіткнутися з низкою серйозних викликів, які ускладнюють післявоєнне відновлення країни. До основних проблем належать старіння робочої сили, дефіцит кваліфікованих спеціалістів та необхідність тривалої підготовки нових кадрів.

Наприклад, розвиток сільського господарства передбачає розмінування територій, що потребує спеціалістів відповідної кваліфікації. Також важливим напрямом є підготовка кадрів для відновлення промислових підприємств. Однак підготовка нових фахівців потребує часу.

– Підготовка кваліфікованих робітників займе щонайменше два роки, а для вузькопрофільних спеціалістів цей термін може сягати п’яти років, — пояснив Мірошниченко.

У післявоєнному періоді постане питання релокації підприємств. Частина підприємств, які були переміщені до західних областей, можуть повернутися на місця попередньої діяльності. Це спричинить новий дисбаланс трудового потенціалу.

Водночас в умовах обмежених ресурсів на перших етапах відновлення Україна повинна буде покладатися на власний трудовий потенціал. Для цього необхідно залучати різні групи людей: жінок, людей з інвалідністю та пенсіонерів, які ще можуть працювати. Оскільки не всі українці, які виїхали, повернуться. На думку експерта, потрібно буде визначити кваліфікації іноземців, які також будуть необхідні для відновлення.

Одним із серйозних викликів для українського ринку праці після війни стане дефіцит фахівців у низці галузей. Велика кількість фахівців цієї сфери були мобілізовані, і немає гарантії, що вони повернуться до своєї професії після війни.

– За нашими попередніми дослідженнями, щонайменше 60% наших хлопців і дівчат, які повернуться (з війни — Ред.), будуть змінювати професії та роботу, — зауважив експерт.

Посилити поточний рівень нестачі кваліфікованих фахівців може старіння робочої сили. У багатьох територіальних громадах кількість працівників, які наближаються до пенсійного віку, значно перевищує кількість молодих фахівців.

Виникнення нових професій після закінчення війни в Україні

Післявоєнне відновлення країни спровокує виникнення нових професій, що поєднуватимуть кілька напрямів. Як зауважив Олексій Мірошниченко, вже зараз є схожі випадки, як от мехатроніки — фахівці, які володіють навичками механіки та електроніки. Також зросте значення знань у сфері цифрових технологій та штучного інтелекту.

Ще однією важливою сферою є оборонний сектор. Як наголосив співрозмовник, ця галузь потребує висококваліфікованих працівників. Зокрема, операторів станків з числовим програмним управлінням.

Крім того, на думку експерта, після війни буде значно розвиватися сфера роботизації в Україні. Відповідно, це означатиме появу нових професій, пов’язаних з обслуговуванням роботизованих систем.

— Тобто, я думаю, що ринок праці після війни значно зміниться, але вже можна сказати, що та кількість, яка є, явно недостатня і це буде великою проблемою, — зауважив Олексій Мірошниченко.

Зміни вимог до працівників та організація роботи

Ринок праці після війни диктуватиме нові умови для роботодавців та працівників. Хоча Мірошниченко не очікує кардинальних змін, певні тенденції та адаптація до ситуації будуть необхідними.

– Ймовірно, в деяких регіонах буде використовуватися вахтовий метод роботи. Особливо там, де найбільші руйнування, — зазначає експерт.

Це дасть змогу залучати працівників до відновлення постраждалих територій з інших регіонів.

Водночас роботодавці та бізнес змушені будуть враховувати нові вимоги працівників. З одного боку, вони повинні бути готові до підвищення вимог, зокрема щодо рівня зарплат і умов праці. З іншого – важливо, щоб це не призвело до так званого диктату з боку ринку праці.

Розділ 4. Що буде з економікою України після війни

Виклики для економіки після завершення війни в Україні

Головним викликом для економіки після завершення війни в Україні буде нестача людського капіталу, вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Відплив громадян за кордон внаслідок війни додасться до і без того негативних демографічних тенденцій, які спостерігалися й до повномасштабного вторгнення.

Крім того, виїзд насамперед наймолодших громадян загрожує тиском на бюджет і пенсійну систему, що може зумовити підвищення податків у майбутньому і зменшення привабливості України для ведення бізнесу. Також це означає зменшення групи, яка найбільше схильна до підприємництва – використання нових бізнес-можливостей і заснування компаній.

– Швидкість економічного зростання України залежатиме від формату припинення війни та сили гарантій безпеки. У будь-якому разі я б очікував на прискорення зростання через розмороження інвестиційних планів і повернення частини біженців, але на швидкість цього матиме вплив мирна угода, – наголосив Гліб Вишлінський.

Яким буде курс долара після закінчення війни

Кандидат економічних наук, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає, що зараз складно прогнозувати курс долара після війни, адже на нього значною мірою впливатиме рівень міжнародної підтримки України.

Водночас він нагадує, що після завершення бойових дій обсяги допомоги можуть зменшитися, оскільки Україні доведеться повертати кредити, а інтерес партнерів до фінансування може знизитися.

За його словами, поки триває війна, підтримка є, оскільки союзники зацікавлені у стримуванні Росії. Проте після закінчення бойових дій їхня мотивація зміниться, що може вплинути на фінансову ситуацію в Україні.

Ус вважає, що якщо міжнародна допомога продовжиться, значного падіння гривні не буде. Але у разі скорочення підтримки варто очікувати її знецінення, адже це полегшить виплати за зовнішніми боргами.

Інфляція та ціни на продукти після війни: до чого готуватися українцям

На думку професора Київської школи економіки Михайла Колісника, інфляція в Україні після війни буде контрольованою. Хоча це стане неабияким викликом.

Задля стабілізації цінової ситуації НБУ може проводити грамотну монетарну політику у процесі досягнення інфляційної цілі 5% на рік.

Економіст Іван Ус зазначив, що на інфляцію в Україні після війни впливатиме курс гривні, якщо він просяде. А це призведе до зростання цін. Крім того, ціни ще й можуть зростати залежно від коливання світової вартості нафти, бо ті ж самі продукти треба постачати.

За його прогнозами, інфляція покаже ріст на 5-10%, але про збільшення у 50% навіть не йдеться. Однозначно буде набагато менше.

– Спершу визначимо коридор росту інфляції в межах 5-20%. А далі багато чого залежатиме від параметрів економіки, від того, скільки будуть тих чи інших товарів, – говорить Іван Ус.

За його словами, якщо в Україні будуть гарні врожаї, ціни навпаки падатимуть. Тоді вже матимемо не інфляцію, а дефляцію. Бо, щоб продати товар, треба буде знижувати ціну – демпінгувати її.

Іван Ус не очікує великих проблем із продуктами харчування після війни, адже їх не було навіть на початку повномасштабного вторгнення. Навпаки, ситуація може покращитися завдяки збільшенню обсягів врожаїв. Тоді Україна знову поверне собі статус одного з привідних гравців глобальної продовольчої безпеки світу.

Що буде на ринку споживчих кредитів та чи очікувати зниження ставок

На сьогодні Національний банк України підвищує облікову ставку, хоча й не критично. Якщо зазирнути у 2015 рік, то тоді ставка була на рівні 30%.

Зараз ми маємо вдвічі менше – 14,5%. Інфляція може впливати на підвищення облікової ставки. А підвищена облікова ставка означає більш дорогі споживчі кредити.

– Але як тільки буде відчуття того, що інфляція не 14,5%, а нижча, це стане вікном можливостей для Національного банку знизити облікову ставку, а після цього будуть знижені відсотки за споживчими кредитами. А це позитивно для населення, – говорить економіст Іван Ус.

Чи є в України шанс стати технологічним хабом

Михайло Колісник наголошує, що Україна повинна знайти своє місце у світовій системі економіки. Ми маємо давати світу те, що вміємо робити найкраще, і за вартість котрого зможемо купити решту найкращого, зробленого в інших країнах.

– Нам треба старатися продавати працю, людську працю, втілену в готових продуктах, – вважає професор.

На його думку, Україна має неабиякі шанси стати технологічним хабом. У нас шаленими темпами розвивається ІТ-індустрія, дрони та інші технологічні речі, пов’язані з війною. Тобто Україна має шанси стати країною-продуцентом товарів подвійного призначення.

Маємо ще й авіаційну промисловість, але зараз вона трансформується в дронову промисловість, в малу авіацію. Якщо подумати на перспективу, то Україна може розвивати й освітній туризм, вважає професор.

Які регіони можуть стати центрами економічного життя України

За словами Івана Уса, із початком повномасштабної війни відбулося переміщення економічного життя країни більше на захід. Наприклад, із Бахмута цілі підприємства виїхали до Волині та до Рівненської області. Чи будуть вони повертатись на Схід – це велике питання.

– Ще до початку повномасштабного вторгнення окремі люди, які вимушені були виїхати з Донбасу до Закарпаття, Волині чи Рівненщини, тобто на Захід, казали, навіщо нам повертатися, ми тут себе знаходимо. Зараз цей процес пришвидшився – ще більше людей виїхало і, найголовніше, підприємства виїхали, – говорить експерт.

Релоковані на Захід підприємства розуміють, що вони зараз ближче до країн Європейського Союзу, а тому їхня продукція здебільшого піде на ринки ЄС

Якщо підприємства відчуватимуть, що на Заході України безпечніше, то вони й залишаться там працювати. А це означатиме, що центр економічного життя України потроху з традиційного Сходу зміщуватиметься на Захід, насамперед у ті області, які межують з ЄС.

Це не буде стосуватися сільського господарства, бо воно якраз зосереджено в центрі України. А от виробництво технічної продукції може перейти у західні регіони.

Розділ 5. Пенсії, соціальні виплати та зарплати бюджетникам: до чого готуватися українцям

Одне з важливих питань стосується пенсій, соціальних виплат та зарплат бюджетникам. Чи дозволить економічна ситуація розморозити соціальні показники, щоб платити більше людям, чи ні?

За словами економіста Івана Уса, з огляду на те, яка буде економічна ситуація в Україні, який буде рівень допомоги, так держава зможе варіювати пенсії.

– Україна має внутрішні фінансові джерела, але вони не такі великі, щоб дозволяти нам робити якісь, скажімо так, надто широкі кроки для збільшення матеріальної допомоги. Якщо все ж таки не буде суттєвого просідання, а його не повинно бути, а навпаки, матимемо зростання, то це дасть нам змогу покращити параметри соціальної економіки, – каже Іван Ус.

Розділ 6. Що буде з цінами на нерухомість в Україні та чи буде відбудова після закінчення війни

Після завершення війни ринок нерухомості зазнає суттєвих змін через повернення українців та масштабну відбудову. Попри бойові дії ринок нерухомості в Україні продовжує функціонувати, а девелопери адаптуються до нових умов. Оглядачка Вікторія Берещак зазначає, що відновлення будівництва вже відбувається, хоча й у значно менших масштабах.

За словами експертки, деякі девелопери, які мають фінансові можливості та впевненість у стійкості свого бізнесу навіть в умовах низького платоспроможного попиту, продовжують працювати.

Зведення нових об’єктів переважно відбувається в так званих регіонах-хабах, які стали новим місцем для життя внутрішньо переміщених осіб. Серед таких міст — Ужгород, передмістя Львова, Тернопіль, Івано-Франківськ, Вінниця та Полтава.

Проте на шляху розвитку будівництва стоять серйозні виклики:

• низький платоспроможний попит;
• психологічний фактор.

Як зазначила експертка з ринку нерухомості, зниження реальних доходів зараз не є настільки визначальним фактором, як психологічна готовність. Якби українці були більш впевненими, вони могли б активніше користуватися, наприклад, державною програмою єОселя та пропозиціями про тривалу розстрочку від забудовників.

Попри всі труднощі, будівництво як зараз, так і після війни триватиме, адже запит на житло залишається.

Дефіцит на ринку нерухомості в Україні

Вікторія Берещак зазначає, що штучного дефіциту на ринку нерухомості не буде, проте багато українців залишаться без житла. Деякі втратять домівки через руйнування – для них працює програма єВідновлення. Інші можуть мати житло на окупованих територіях і не зможуть або не захочуть туди повертатися.

Щоб вирішити житлове питання, потрібні ефективні механізми. Один із них – соціальна оренда, коли житло перебуває в управлінні громади й надається за зниженою ставкою. Берещак вважає, що варто передбачити можливість викупу через 10 років.

Другий варіант – розширення умов програми єОселя, зокрема зниження першого внеску до 10% і фіксована ставка 3%. Важливо також закласти фінансування програми на п’ять років у розмірі щонайменше 15 млрд грн на рік.

Ринок нерухомості після війни в Україні: яке житло матиме найбільший попит

Після війни ринок нерухомості в Україні буде відновлюватися, а найбільший попит, за словами Берещак, матимуть новобудови, здані в експлуатацію наприкінці бойових дій.

Покупці шукатимуть житло з просторими кухнями-вітальнями (від 18 м²), двома санвузлами та ізольованими спальнями, оскільки багато родин житимуть разом.

Окрім зручного планування, важливими будуть житлові комплекси з розвиненою інфраструктурою – комерційними, соціальними та рекреаційними зонами.

Також ключову роль відіграватиме безпека: альтернативні джерела енергії, контроль доступу, охорона та створення ком’юніті, щоб уникнути “прохідних дворів”.

Що буде з цінами на нерухомість в Україні

Питання цін на нерухомість залишається одними з найактуальніших для потенційних покупців та орендарів. В умовах невизначеності важко спрогнозувати, як саме формуватимуться ціни на житло, адже багато що залежатиме від того, як закінчиться війна в Україні.

— Говорити, що відразу після війни ціни злетять або впадуть, буде неправильним. Ринок нерухомості дуже інертний, він довго розгойдується і зупиняється. Я думаю, ціни змінюватимуться з урахуванням зростання собівартості, з поправкою на обмежений реальний платоспроможний попит, — розповіла Вікторія Берещак.

Наразі складно точно спрогнозувати темпи відновлення попиту на нерухомість після війни в Україні, але з часом він зростатиме. Відповідно, активізація покупців сприятиме підвищенню цін на житло.

Фактори, що впливатимуть на розвиток ринку нерухомості після війни

Післявоєнне відновлення України неминуче вплине на ринок нерухомості, і його майбутнє залежатиме від кількох ключових факторів.

По-перше, це соціальна відповідальність девелоперів. Під час війни стало очевидним, хто з забудовників справді працює, а хто лише створює видимість. Важливо, щоб девелопери виконували взяті на себе зобов’язання, демонструючи мінімум 6—8% готовності об’єктів на місяць.

— Друге — це готовність девелоперів переглянути свої фінансові моделі в умовах обмеженого платоспроможного попиту або навіть нульового, а також шукати альтернативні джерела фінансування, якщо їм це необхідно для продовження виконання взятих на себе зобов’язань, — каже експертка.

Третє, на думку оглядачки ринку нерухомості, необхідно буде об’єднати державні програми, а саме єОселя та єВідновлення, які можуть стати ключовим драйвером для розвитку ринку.

Четверте — це великий потенціал регіонів-хабів, які раніше не мали такого бустера для зростання у вигляді внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про Полтаву, Черкаси, Кропивницький, а не тільки західні області або столицю.

І, останній, п’ятий фактор, що впливатиме на ринок нерухомості після війни в Україні, — нові будівельні сценарії. Оскільки попит на нерухомість змінюється і з’являються нові моделі забудови. Спільні житлові простори, багатофункціональні комплекси та нові підходи до планування стають дедалі популярнішими. Тому ринку потрібно адаптуватися до запитів нового покоління споживачів.

Розділ 7. Відкриття повітряного простору: коли Україна відновить роботу цивільної авіації

Із початком повномасштабної війни у 2022 році повітряний простір України був закритий для цивільних польотів через безпекові ризики, що виникли через агресію Росії. Сьогодні питання відновлення роботи цивільної авіації залишається актуальним. Вже наприкінці 2022 року розпочалися дискусії щодо можливості відкриття повітряного простору після завершення активних бойових дій, проте процес цього відновлення не буде миттєвим.

Авіаційний експерт Богдан Долінце наголосив, що для повернення цивільних польотів в Україну необхідно врахувати низку ключових факторів.

По-перше, йдеться про готовність цивільної інфраструктури, зокрема аеропортів, до здійснення організаційного обслуговування авіакомпаній та компаній, що займаються іноземним обслуговуванням. Важливу роль також відіграє наявність кваліфікованого персоналу та актуальних авіаційних сертифікатів.

— Відповідне обладнання повинно пройти обслуговування і відповідати вимогам цивільної авіації, тобто мати чинні сертифікати експлуатанта. Це така домашня робота, без якої неможливо відновити цивільні перевезення, — розповів Долінце.

Другою важливою складовою є відкриття повітряного простору, тобто впровадження процедури, що дає змогу здійснювати цивільні перевезення як у мирний час, так і за умов війни, але з дотриманням необхідних заходів безпеки.

— І третя, найважливіша складова, без якої говорити про будь-яке відновлення буде зарано. Це, звісно, готовність військових зняти наявні обмеження на використання повітряного простору, — сказав експерт.

Щодо термінів відновлення польотів цивільної авіації, то в разі досягнення політичної згоди процес може зайняти всього кілька місяців. Богдан Долінце розповів, що фізично аеропорти готові швидко відновити роботу, оскільки компанії регулярно звітують, що вони підтримують сертифікацію персоналу та необхідну інфраструктуру.

Які авіакомпанії можуть першими повернутися на український ринок

За словами експерта, перші рейси після відкриття повітряного простору виконуватимуть саме українські авіакомпанії, які мають власні літаки. Вони не потребують додаткових дозволів для польотів і можуть одразу відновити роботу.

Наступними можуть повернутися українські авіакомпанії, які мають літаки в лізингу та зберегли сертифікати експлуатанта. Наприклад, такі перевізники, як SkyUp, що нині виконують рейси в Європі. Вони мають усі необхідні документи та можуть швидко адаптуватися до роботи в Україні.

Після українських компаній поступово прийдуть на ринок європейські авіакомпанії. Однак для цього необхідно, щоб Європейське агентство з безпеки авіації (EASA) зняло заборону на польоти в Україну.

Останніми, ймовірно, в українському повітряному просторі з’являться авіакомпанії з Азії та Північної Америки. Оскільки це достатньо велика відстань, їм доведеться ретельно планувати маршрути, продавати квитки заздалегідь і враховувати особливості безпеки.

Перші напрямки після відновлення авіаперельотів

Очікується, що першими відновлять сполучення країни, де проживає найбільше українців. Це насамперед Польща, Німеччина та Чехія. Такі рейси матимуть попит серед українських громадян, які вимушено залишили країну через війну, а також їхніх родичів.

— Звісно, передусім авіакомпанії літатимуть там, де є ринок. А ринок, звісно, там, де є велика кількість українців, — зауважив Богдан Долінце.

Експерт розповів, що ринок цивільної авіації доведеться відбудовувати з нуля, оскільки після більше ніж трирічної перерви відновлення перевезень стане серйозним викликом. До того ж через безпекові ризики частина пасажирів може побоюватися знову користуватися авіатранспортом.

Відкриття повітряного простору призведе до повного оновлення та перерозподілу ринку. Багато сильних компаній, що працювали до війни, вже збанкрутували і не зможуть повернутися, поступившись місцем новим українським і європейським перевізникам.

Розділ 8. З чим українці не миритимуться після війни

Політолог Ігор Рейтерович припустив, що українці більше не миритимуться після війни з проблемами, пов’язаними з корупцією.

– Українці точно не миритимуться з корупцією, на яку частково під час війни очі відверто закривалися. Тобто не варто розхитувати човен, не можна робити такі речі після війни. Ставлення до цього буде набагато прискіпливішим. Всі питання, пов’язані з незаконним збагаченням, викликатимуть вкрай негативну реакцію. Може доходити до відвертих соціальних виступів чи заворушень. Тобто все те, що зараз об’єктивно деякою мірою пригнічується, – припустив він.

На ринку праці українці більше не терпітимуть низьких зарплат, неадекватних умов та величезного розриву, який може бути об’єктивно в певних галузях, сказав Рейтерович.

– Це все викликатиме питання і справедливі нарікання. Особливо, якщо цей розрив стосуватиметься, наприклад, сфери державного управління. Якщо чиновники отримуватимуть колосальні зарплати, що дуже сильно дисонуватиме з загальними зарплатами в країні, це навряд чи сприймуть з позитивом, – зазначив він.

Загалом на Україну очікують значні виклики після закінчення війни, пов’язані з поверненням людей, змінами на ринку праці та відбудовою держави. Країна точно не буде такою, якою була до повномасштабного вторгнення.

Багато міст потребуватимуть відновлення, а для цього потрібна допомога наших партнерів та значні фінансові вкладення. Проте є впевненість, що хоча й буде нелегко подолати ці виклики, українці з усім упораються.