Ми не заспокоїмося, поки не вшануємо пам’ять жертв на Волині – міністр оборони Польщі

4 години назад

107 1 хвилина прочитана

У Польщі вкотре зробили заяву щодо Волинської трагедії. Міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава “не заспокоється” поки не вшанує пам’ять про загиблих під час Волинської трагедії.

За його словами, що “правда” про трагедію на Волині має бути “зрозумілою та загальновизнаною” у Європі та всьому світі.

Як пише агенція PAP, про це чиновник сказав під час церемонії з нагоди 84-ї річниці створення Селянських батальйонів, яка відбулася у Варшаві.

Косіняк-Камиш про Волинську трагедію

За словами польського міністра, він незмінно пам’ятає історію та героїв, незалежно від того, “чи є він в уряді, чи перебуває в опозиції”.

— Я хотів би дати обіцянку всім нам тут, обіцянку Польщі, обіцянку моїм співвітчизникам: ми не заспокоїмося, поки не вшануємо пам’ять жертв геноциду на Волині, – заявив він.

Косіняк-Камиш додав, що правда має бути “загальновизнаною і зрозумілою в Європі і світі”.

На церемонії у Варшаві він заявив, що “серед перших жертв” були солдати Селянських батальйонів (Батальйони хлопські).

За словами польського міністра, він не згадує Волинь “для того, щоб роз’ятрити незагоєну рану”. Він сказав, що як і всі поляки хоче її загоїти.

Хто такі Батальйони хлопські

Батальйони хлопські або Селянські батальйони були сформовані під час Другої світової війни з ініціативи Польської селянської партії на території довоєнної Польщі, зокрема Західної України, окупованої гітлерівцями.

Ці батальйони співпрацювали з Армією Крайовою.

Селянські батальйони зірвали плани Третього Рейху щодо депортації та знищення польського населення на Замойщині в межах плану Ост. Вони також розпочали збройну боротьбу проти німців, яка переросла в Замойське повстання.

Після війни солдати Селянських батальйонів стали співзасновниками Польської селянської партії, лідером якої є Косіняк-Камиш.

Водночас, варто додати, що Батальйони хлопські причетні до різанини українського мирного населення у Сагрині у 1944 році, а також у селі Скопів.

У квітні 1945 року підрозділи Армії Крайової та Селянських батальйонів винищили українське населення у селі Бахів. Також вони причетні до різанини українців у Березці та Сівчині.