Жили у лікарні, приймали пологи в підвали: як працює Харківський перинатальний центр

Уже понад рік вона із родиною мешкає на роботі – у перинатальному центрі Харкова. Бо їхню домівку зруйнував російський обстріл. Старша акушерка Марія Ринчак у перші місяці повномасштабної війни лишалася на роботі.

Бо більше нікому було працювати – колеги не могли дістатися середмістя. А від квітня минулого року їй і повертатися немає куди. Тож із чоловіком та двома дітьми так і мешкають, у сестринській перинатального центру.

– У нас є ось електрична пічка, мультиварка, яка переїхала до нас з дому. Є кавомашина, яка теж переїхала до нас з дому, в неї он влучив уламок, – каже Марія.

Тоді в обласному перинатальному Харкова лишилася третина персоналу – решта виїхала. Пологи приймали у підвалі, породіль із новонародженими теж перевели у підземелля, а медики – переїхали на роботу.

– Було просто дуже небезпечно їхати через все місто. Ані на день перинатальний не зупиняв роботи – під обстрілами, коли прилетіло зовсім поряд, по будівлі ОДА, під час блекаутів, відключень світла та води – тут продовжували допомагати породіллям, – каже Ірина Кондратова, керівниця Харківського регіонального перинатального центру.

За цей рік у центрі народилася понад тисяча немовлят.

Патологій і у вагітних, і у немовлят, спостерігають медики, нині побільшало. Надто, якщо йдеться про тих, хто виїхав з окупованих територій.

Та коли обстрілі Харкова поменшало і у місті запустили громадський транспорт, медики стали повертатися по домівках.

Страшій акушерці Марії Ринчак з родиною повертатися нікуди.

На початку квітня минулого року їхній будинок потрапив під обстріл. Для життя із двома дітьми оселя непридатна.

– Чоловік з дітьми сплять у цьому приміщенні, а я – на перекладних, де прийдеться. Коли чергувала, то на посту, бо вагітні, вони часто вночі сполохуються…. там десь щось кольнуло, там перейми почались, там просто страшно від обстрілів, – каже Марія.

Діти маму не чіпають, бо вони знають, що Марія зайнята, на роботі до 16, після 16 – мама.

– Коли зустрінуть мене десь у відділенні, обіймуть, і йдуть собі по своїм справам далі, – каже жінка.

В 11-річного Максима – урок біології, займається онлайн за столом у сестринській. У 9-річної Ані – французька, у коридорі біля палат породіль.

– Вагітні нормально реагують, вони іноді заходять, бачать дітей і кажуть: “О, так затишно, як вдома”.

Коли родина зможе повернутися додому – Марія не знає.

– Це не проста історія, там треба значні кошти, щоб відремонтувати одразу все, – каже жінка.

Однокласники Марії оголосили збір, аби допомогти родині з відновленням будинку.

Харківський перинатальний за цей рік став відомим на увесь світ – після того, як про нього у своєму інстаграмі розповів Девід Бекхем. А очільниця центру Ірина Кондратова потрапила до рейтингу найвпливовіших жінок світу. Сама вона каже – без свого відданого персоналу всього цього не було би.

– Особисто для мене навіть ці люди були тим якорем, котрий чіпляв, і я розуміла, що я зранку маю до них вийти. Ну, якщо не з мейк апом, то точно з посмішкою і щось їм казати. Навіть таке – ой, та це наші стріляють! Я керівник і повинна була їх тримати, а сама трималась з них, – каже пані Ірина.