9,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб отримали вторинну правничу допомогу у 2023 році

13 Лютого, 2024

113 4 хвилин читано

9,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб отримали вторинну правничу допомогу у 2023 році

Близько 17% звернень до системи БПД по отримання
послуг представництва інтересів у судах та допомогу із складенням документів до
суду — від ВПО. Найбільше — на
Дніпропетровщині, у Києві та на Харківщині.

«Дніпропетровщина стала прихистком для багатьох
внутрішньо переміщених осіб. Юристи системи БПД області вже два роки в умовах
повномасштабного вторгнення допомагають ВПО розв’язувати життєві питання. Ми
завжди готові не лише консультувати, а й захищати в суді інтереси людей, для
яких Дніпропетровщина стала другою батьківщиною», — розповідає очільник системи
БПД Дніпропетровщини Сергій Соколов.

Найчастіше питання стосувалися встановлення фактів, що
мають юридичне значення, укладення та розірвання шлюбу, стягнення аліментів на
утримання дітей тощо.

Внутрішньо
переміщені особи (ВПО) можуть отримати безоплатно усі види правничих послуг від
системи безоплатної правничої допомоги (БПД): від консультацій до послуг з
представництва інтересів у судах та інших державних органах, а також допомогу в
складенні документів для звернення до суду.

Приклади
допомоги

Доглядала сусідку, але стала ВПО. А щоб отримати
спадщину — зверталася до суду

Євгенія – родом з селища на Херсонщині, де мешкала
разом з родиною. Там же жінка доглядала стареньку сусідку пані Раїсу. Натомість
сусідка склала на користь Євгенії заповіт на все своє майно.

Після повномасштабного вторгнення жінці з дітьми
вдалося виїхати до Миколаївської області. Однак в окупації залишилася її мама,
бабуся та підопічна пані Раїса. Мама Євгенії Світлана продовжила доглядати
сусідку замість доньки.

Через деякий час пані Раїса померла. Щоб отримати
бодай якісь документи про смерть жінки, довелося звертатися до окупаційної
влади. Документи видали, однак передати їхні оригінали доньці Світлана не могла
— бо не могла виїхати з тимчасово окупованого селища. Тому сфотографувала їх та
переслала в месенджері.

Щоб дізнатися, як діяти в цій ситуації й не залишитися
без спадщини, Євгенія звернулась до Южноукраїнського бюро правової допомоги.
Юристи пояснили, що насамперед потрібно встановити факт смерті спадкодавця на
тимчасово окупованій території та отримати свідоцтво про смерть українського
зразка. А зважаючи на обставини справи, зробити це можна лише у судовому
порядку.

Оскільки Євгенія є внутрішньо переміщеною особою, вона
має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти її
інтереси у суді уповноважили завідувачку бюро Інгу Нестеренко.

Фахівчиня підготувала заяву до суду щодо встановлення
факту смерті, в якій зокрема зауважила на так званих «Намібійських винятках»,
відповідно до яких державою можуть бути визнані документи, видані окупаційною
владою, якщо вони стосуються базових потреб людини, в тому числі права
власності та спадкування.

Суд задовольнив заяву. Наразі Євгенія вже отримала
свідоцтво про смерть своєї спадкодавиці і звернулася до нотаріуса для
оформлення спадщини.

Ця справа в
Єдиному державному реєстрі судових рішень: №
486/1499/23

Артистка
стягнула заборгованість із заробітної плати з Маріупольського драмтеатру

Ольга — внутрішня переселенка з Маріуполя. У рідному
місті вона працювала артисткою
драматичного театру. А з перших днів повномасштабного вторгнення рф
ховалася у театрі від бомбардувань ворожої авіації. 16 березня 2022 року
внаслідок теракту рф театр було знищено.

Ольга вирішила евакуйовуватися на підконтрольну
Україні територію. Спочатку Ольга перемістилася на Одещину, а потім до Черкас.

Весь цей час жінка намагалася вирішити проблемні
питання зі своїм роботодавцем.

Так, на період воєнного стану з 6 травня 2022 року на
підприємстві, де працювала Ольга, оголошений простій, а з 1 червня 2022 з
жінкою призупинили дію трудових відносин до відновлення можливості виконувати
посадові обов’язки в повному обсязі або завершення воєнного стану в Україні.

Проте з 1 березня по 5 травня 2022 року їй не
виплачували заробітну плату.

Адміністрація стверджувала, що театр знаходився на
території активних бойових дій, а 16 березня 2022 року його будівля повністю
зруйнована, пошкоджене майно та втрачені первинні документи бухгалтерського
обліку. Крім цього, наголошували, що Ольга не виконувала своїх професійних
обов’язків, отож у роботодавця не виникло обов’язку для нарахування та виплати
їй заробітної плати.

А через те, що підприємство не розірвало трудовий
контракт з артисткою, як це вимагає трудове законодавство, для подальшого
працевлаштування, вона вимушена була звертатися з заявою про звільнення до
центру зайнятості. Так їй вдалося розірвати трудовий контракт, а потім
влаштуватися на роботу до Черкаського театру.

Щоб захистити свої трудові права і домогтися виплати
заборгованої заробітної плати, Ольга звернулась до Черкаського бюро правової
допомоги.

Юристи роз’яснили клієнтці, що законодавчо визначено
пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами. Більше того, норми
трудового законодавства не передбачають підстав для звільнення роботодавця від
виплати працівникові заробітної плати у випадку наявності обставин непереборної
сили.

Отож, враховуючи, що роботодавець Ольги не виплатив їй
заробітну плату в повному обсязі, можна стягнути всі належні їй кошти в
судовому порядку.

Жінка має статус внутрішньо переміщеної особи, а отже
і право на безоплатну вторинну правничу допомогу (допомогу із зверненням до
суду).

Представляти її інтереси у суді доручили адвокатці, що
співпрацює з системою БПД, Людмилі Гончар. Вона проаналізувала всі обставини
справи і склала позовну заяву до суду про стягнення заробітної плати.

Суд задовольнив
позовні вимоги клієнтки частково. Вирішив стягнути з підприємства заробітну
плату за період березень-травень 2022 року з
відрахуванням обов’язкових платежів. Оскільки відповідач по справі не
надав належних доказів неможливості видання наказу про оголошення простою або
зупинення дії контракту з позивачкою до травня 2022.

Проте не задовольнив вимогу стягнути з підприємства
компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів
її виплати, оскільки на тимчасово окупованій території особа не несе юридичної
відповідальності за невиплату або затримку виплати заробітної плати
працівникам, передбаченої законодавством України, якщо така невиплата виникла
внаслідок тимчасової окупації (обставин непереборної дії) — відповідно Закону
України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово
окупованій території України».

Аналогічних висновків дійшов і суд апеляційної
інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень:
№712/453/23

Як звернутися
до системи БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/