як не дати Росії обходити санкції

21 Червня, 2023

102 5 хвилин читано

Росія, незважаючи на статус країни, на яку було накладено найбільшу кількість санкцій, все ж таки примудряється обходити наявні обмеження та купувати товари, завдяки чому виготовляє ракети, які атакує мирні міста України.

Лише в червні 2023 року президент Володимир Зеленський заявляв, що у збитих ракетах було виявлено комплектуючі з країн, які є партнерами України, після чого скандал перейшов на дипломатичний рівень.

Про те, як Росія обходить санкції, а також, як можна впливати на тих, хто є пособником війни Кремля проти України, Факти ICTV поговорили з ізраїльським військовим оглядачем Давидом Шарпом.

На його думку, країни Заходу куди більш принципові в питаннях обхідних шляхів санкційних обмежень, ніж Китай або Іран. Це ж стосується і західних компаній-виробників. Однак проблема обходу санкцій полягає в іншому.

– Сьогодні на цивільному ринку є стільки компонентів, навіть не подвійного призначення, хоча й подвійного, а таких компонентів цивільного призначення, не тільки мікроелектроніка, це можуть бути найпростіші компоненти, аж до резисторів чи дротів, які можна використовувати у військовому виробництві. Більше того, військове виробництво не обов’язково має бути супер якісним, якщо ми говоримо про ракети, життєвий цикл яких дуже невеликий, – сказав він.

За словами Шарпа, в Росії є високий відсоток шлюбу, що експерт фіксує з початку війни в Сирії, де бере участь російська армія.

– Так ось, сьогодні, оскільки Росія не перебуває в економічній блокаді, повноцінній економічній блокаді, ба більше, це неможливо в принципі на даному етапі. Є безліч обхідних шляхів закупівель компонентів подвійного призначення або компонентів цивільного (призначення, – Ред.). На анекдотичному рівні навіть стверджувалося, що розбирають пральні машини і щось із них витягують. Я в таке не вірю, але це такий приклад, доведений до абсурду. Каналів надходження цих елементів безліч, – пояснив він.

За словами експерта, той самий Китай може продавати не тільки китайські вироби, а й інші закупівлі, придбані КНР, після чого товари можуть перепродаватися Росії. Крім Китаю є й інші країни, як, наприклад, Туреччина, Емірати, країни колишнього СРСР тощо.

Давид Шарп каже, що Україна має перевагу в питанні санкційного регулювання, оскільки є безліч російських ракет, які, приміром, були збиті і не розірвалися, після чого можна розібрати ракету і дізнатися, якій країні-виробнику належать ті чи інші комплектуючі, після чого вже провести відповідний аналіз.

– Якщо там у цих виробах є якісь компоненти, назвемо це такого складного і рідкісного рівня, то тоді є шанс точково вплинути на їхніх виробників і продавців, – пояснює експерт.

Він уточнив, що говорячи про рідкісні компоненти, йдеться про такі елементи ракети, які не можна купити в країнах Заходу або умовних ОАЕ.

Шарп пояснив, що вплив України на виробників може бути різним: від цивілізованого способу, за допомогою регуляторів США і Євросоюзу, які поставлять компанію перед вибором “Або ми, або Росія”; інший спосіб має на увазі санкційні обмеження, як персональні, так і фінансові (переказ валюти і т.д.), через що ті чи інші компанії будуть перед вибором, “від якого не можна відмовитися”.

– Ось таких важливих незамінних компонентів, у яких майже немає альтернативи, мало. Я думаю, що дещо таке є. У будь-якому разі, навіть із компонентами, в яких альтернатива є, однаково варто такого роду продавцям і виробникам підходити з наступними пропозиціями, тому що дуже важливо, навіть якщо ти не порушив повністю цей процес сірих схем закупівель росіянами, важливо його порушити частково, – каже експерт.

Він навів приклад, коли росіяни замість 60 ракет зможуть виробляти 40.

– Це не повна перемога, проте це важливо в усіх відношеннях. Тобто досягнення навіть такого результату є серйозним. Серйозно і те, що навіть якщо вони не зменшать свого виробництва, але воно буде обходитися їм дорожче, це теж дорожче у фінансовому сенсі, це теж важливо, – каже Шарп.

Військовий оглядач стверджує, що російсько-українська війна є, зокрема, війною ресурсів.

– З одного боку ресурси України, які обмежені, але на її боці Захід, загалом-то не обмежений ресурсами. А з іншого боку Росія, ресурси якої, природно, більші за українські, але далеко не нескінченні, – додав він.

Давид Шарп наголосив, що у Россі також є слабкі місця, тому є сенс змушувати РФ заплатити більше, тим самим сповільнивши темпи виробництва.

Також, вважає експерт, є й інші способи, які можна назвати як “менш цивілізовані та більш активні”.

– Це використання можливостей розвідслужб, зокрема й силових. Це коли виходиш на тих, хто, скажімо так, не розуміє доброго слова, хто займається цією справою, усвідомлює, що він робить, але при цьому не розуміє доброго слова, що називається. На цих людей можна впливати інакше. На людей, компанії, структури можна впливати інакше. Тут, звісно, потрібно підходити дуже розумно і, я б сказав, так обережно, щоб не скотитися під звинувачення в тероризмі або щось подібне, – сказав експерт.

Він навів приклад з ізраїльської практики, коли впродовж десятиліть такі заходи переконання, а “іноді й переконання насильством”, вживали проти тих, хто працював на ворога Ізраїлю або продавав ворогам Ізраїлю ті чи інші найважливіші компоненти.

– Це були безліч випадків під час боротьби з іракською ядерною програмою в 70-80-ті роки, у 60-ті та 70-ті з німецькими вченими, які працювали на Єгипет, колишніми нацистами. Випадків було багато. Не завжди діяли вдало, проте заходи подібні, наприклад, отримання кимось імейлу з відповідними погрозами та інформацією про його особисте, наприклад, якоїсь про нього інформації, яка підкаже йому, що він має справу не з жартівниками, може спонукати таку людину відмовитися, таку людину чи компанію відмовитися від дій, – каже Давид Шарп.

Крім того, вважає експерт, можна діяти й підкупом.

– А якщо навіть не відмовляться (продовжуватимуть діяльність, – Ред.), є шанс, що будуть нервувати та перейматися власною безпекою, що впливає на ефективність способу життя та роботи. Але це в загальних рисах, і це теж працює. І коли на кону власна безпека і безпека власних громадян, це те, що зараз з Україною відбувається, то хороші дуже багато методів, аби тільки вони були ефективними і не шкодили собі, – вважає військовий оглядач.

Шарп також розповів, що у випадках, коли в ракетах можуть бути виявлені, приміром, американські комплектуючі, боротися треба не зі США, які і так виступають за обмеження поставок подібних комплектуючих Росії, а відслідковувати ланцюжки тих, хто перепродує Москві цю технологію.

– Відстеживши ланцюжок, навіть не за конкретикою, можна домогтися результату. Наприклад, в Еміратах, я просто, наприклад, кажу, якийсь товар продано в Еміраті американській компанії. Тут усе нормально, абсолютно, і не причепитися. А ось в Еміратах він уже якось переадресовується в Росію. Тому, можливо, варто мати справу не з конкретною американською компанією, найімовірніше, навіть не з нею, а ось з урядами Емірату і з компаніями, які займаються перепродажем в Еміратах, включно з конкретними людьми.
Конкретна людина в Еміратах, яка, якщо на неї вийти, яка відповідальна за продаж тих компонентів у Росію, вона може бути підставлена перед дилемою цивілізованою, як я вже казав, американські санкції, заборона на в’їзд, різного роду переслідування. І, нарешті, через уряд Еміратів теж, – каже експерт.

Він повторив, що в таких ситуаціях необхідно тиснути на умовний уряд Еміратів, що є вже завданням американської влади.

Експерт вважає, що паралельно з цим, якщо цивілізовані методи не працюють, “можна вдаватися і до дій спецслужб, скажімо так, м’яких погроз і фізичних впливів”.

– Тобто потрібно відстежувати ланцюжки, і я впевнений, що мотивація в американців і в західних урядів і, більше того, компаній, вона є. Ніхто з них не хоче бути дискредитований, і ніхто не бажає Україні шкоди, якраз навпаки, – вважає Шарп.

Експерт повторив, що навіть говорячи про такі країни, як Китай, можна не домагаючись повної заборони експорту певних товарів до Росії, домогтися успіху тим, що буде уповільнено темпи виробництва.

За словами Шарпа, у Росії сьогодні не так багато партнерів. З найпомітніших можна назвати Північну Корею і Китай, які є специфічними партнерами. І незважаючи на це, Росія в плані технологій та економічних ресурсів перебуває “незрівнянно нижче від Заходу”, тому в України є “колосальна в цьому плані стратегічна перевага”, вважає експерт.